Справа № 232/1984/13-ц
Провадження № 2/232/569/13
16 вересня 2013 року м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Назаренко Г.В.
при секретарі Крамар В.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, -
У вересні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства „ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» (далі - ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу»). В обґрунтування позову послався на те, що під час виконання ним своїх трудових обов'язків у відповідача, де він відпрацював більше 18 років, внаслідок шкідливих та небезпечних умов праці стан його здоров'я значно погіршився. 4 квітня 2013 року йому вперше була встановлена втрата професійної працездатності а розмірі 25% безстроково у зв'язку з професійним захворюванням - пневмоконіоз, легенева недостатність 1-2 ст. за змішаним типом. Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, необхідності постійно лікуватися, йому заподіяна моральну шкоду, яку позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 10.000 грн.
Позивач про час та місце судового розгляду сповіщений належним чином, в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності.
Представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності від 24 квітня 2013 року, підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про час та місце судового розгляду сповіщений належним чином, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за відсутності його представника, у зв'язку з чим відповідно до ст.224 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Суду надані письмові заперечення проти позву, в яких відповідач посилається на те, що відповідно до п.п.1.1 наказу МОЗ України від 22.11.1995р. № 212 «Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертизи комісіями, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків» обов'язок встановлення факту спричинення моральної шкоди покладено на МСЕК, а позивачем висновку про встановлення факту заподіяння моральної шкоди не надано. За думкою відповідача позивачем не представлені належні докази, які б підтверджували факт заподіяння моральної шкоди та обґрунтовували її розмір. Відповідачем зазначено, що відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
Позивач працював в ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» з 17 липня 1987 року по 21 червня 1989 року, з 29 червня 1989 року по 14 липня 1999 року, з 29 березня 2007 року по 15 вересня 2010 року в якості гірничого майстра, помічника начальника дільниці, заступника начальника дільниці, начальника дільниці ВШТ начальника зміни, звільнений з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я.
Згідно висновку КПЗ ГУ «Інститут медицини праці НАМН України» м. Київ від 29 листопада 2012 року позивачу вперше встановлено професійне захворювання - пневмоконіоз, легенева недостатність 1-2 ст. змішаного типу.
Як зазначено в акті розслідування хронічного професійного захворювання від 11 лютого 2013 року, професійне захворювання у позивача виникло через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривалої роботи в умовах дії шкідливих факторів виробництва; причиною професійного захворювання є запиленість повітря на робочому місці гірничого майстра дільниці ВШТ-1 підземного, заступника начальника, помічника начальника, начальника ВШТ підземного, гірничого робочого поверхні дільниці, гірничого робочого очисного забою підземного.
За висновком МСЕК від 4 квітня 2012 року позивачу вперше встановлено втрату професійної працездатності за професійним захворюванням 4 квітня 2012 року в розмірі 25% безстроково, визначена потреба у медикаментозному лікуванні.
Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Згідно з роз'ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров»я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.
Судом установлено, що позивач працював у ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійних захворювань, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових доказів.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров»я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, інформаційної довідки про умови праці, витягу із акта огляду МСЕК, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, витягом з амбулаторної картки хворого.
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку н виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року № 717, що набрав чинності 20 березня 2007 року, частина 3 статті 37 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності", яка передбачала обов'язок Фонду відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, виключена, у зв'язку з чим заперечення відповідача про те, що ВАТ „Шахта „Комсомолець Донбасу" не є належним відповідачем по справі і не повинно відшкодовувати моральну шкоду не заслуговує на увагу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, отже ствердження відповідача про необхідність встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК є безпідставним.
При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 8000 грн.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судові витрати, що складаються з судового збору, так як позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від їх сплати.
Відповідно до ст. ст.153, 233, 234, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст.60, 88, 213-215, 224 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням та його наслідками, 8000 (вісім тисяч) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» в дохід держави судовий збір в розмірі 114 (ста чотирнадцяти) гривень 70 копійок.
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Г.В. Назаренко