Справа № 199/4136/13-ц
(2/199/2017/13)
іменем України
„09" вересня 2013 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Спаї В.В.,
секретар - Пантелєєва Я.В.,
за участі представника позивача - Ювка В.О.,
за участі відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 12.09.2007 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №8/2007/840-К/1325-Н, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 65 000,00 дол. США з виплатою процентної ставки 12,49% річних; відповідно до п. 1.4 кредитного договору позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі суми використаного ліміту за договором в термін не пізніше 20 квітня 2025 року. Як зазначається позивачем при зверненні до суду банк виконав свої зобов'язання перед відповідачем-1, утім, відповідач - 1, починаючи з серпня 2008 р., допустив порушення зобов'язання у виді прострочення сплати щомісячних платежів в рахунок погашення кредиту, що призвело до порушення умов кредитного договору. Разом з тим, укладаючи договір, сторони за ним погодили (п. 5.2. кредитного договору), що у разі порушення позичальником вимог п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.9, 4.3.10 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п. 1.1. цього договору за кожен випадок; станом на 11.03.2013 р. заборгованість позичальника перед банком складає 923 255,52 грн., з яких: 508 731,67 грн. - заборгованість за сумою кредиту, заборгованість по відсоткам - 313 007,40 грн., пеня - 49 561,95 грн., штраф - 51 954,50 грн., про стягнення якої з відповідачів, як солідарних боржників у позові й заявлено відповідну вимогу (за договором поруки №1325-Н/2 від 12.09.2007 р. відповідач - 2 поручилася відповідати перед кредитором за порушення зобов'язання боржником в повному обсязі).
У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.
Відповідач -2 просила суд відмовити в задоволенні позову; в окремо наданих суду запереченнях відповідачі просили суд відмовити в задоволенні позову про с ягніння заборгованості, та внеси зміни до кредитного договору, конвертував суму заборгованості за курсом 5,05 грн. за 1 дол. США, який був на день видачі кредиту, встановити фіксовану суму щомісячного погашення заборгованості в розмірі 3 000,00 грн., зобов'язав позичальника проводити виплати до 25 числа кожного місяця, починаючи з місяця вступу рішення в законну силу.
Заслухав пояснення представника позивача та відповідача - 2 (виникнення заборгованості за кредитним договором відповідач -2 пояснила важким матеріальним становищем, яке пов'язано з підвищенням курсу долара, починаючи з 2008 року, та невиплатою заробітної плати підприємством відповідача -2, тоді як при укладенні договору позичальник та поручитель розраховували свої фінансові можливості та за умови відсутності фінансової кризи та заборгованості по заробітній платі порушення виконання грошового зобов'язання би не відбувалося), та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Як було встановлено судом, 12.09.2007 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №8/2007/840-К/1325-Н, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 65 000,00 дол. США з виплатою процентної ставки 12,49% річних; відповідно до п. 1.4 кредитного договору позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі суми використаного ліміту за договором в термін не пізніше 20 квітня 2025 року.
Судом встановлено, що позивач виконав зобов'язання за договором в повному обсязі, утім, відповідач - 1, починаючи з серпня 2008 р., допустив порушення зобов'язання у виді прострочення сплати щомісячних платежів в рахунок погашення кредиту, що призвело до порушення умов кредитного договору.
Укладаючи договір, сторони за ним погодили (п. 5.2. кредитного договору), що у разі порушення позичальником вимог п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.9, 4.3.10 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п. 1.1. цього договору за кожен випадок.
Станом на 11.03.2013 р. заборгованість позичальника перед банком складає 923 255,52 грн., з яких: 508 731,67 грн. - заборгованість за сумою кредиту, заборгованість по відсоткам - 313 007,40 грн., пеня - 49 561,95 грн., штраф - 51 954,50 грн.
Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).
Як свідчать умови укладеного договору сторони за цим договором погодили, що банк має право (п.4.2.4) вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливий штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений п. 3.3.3 цього договору.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідачі порушили умови договору, допустив його невиконання, та з урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, для суду вбачаються підстави для ухвалення судом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Разом з тим, при визначенні суми заборгованості для суду вбачаються підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшення пені до 1 000,00 грн.
Вочевидь, обрання способу захисту права віднесено на розсуд позивача та обраний у цій справі позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що відповідає закону (ст. 16 ЦК) та умовам кредитного договору. Щодо заперечень відповідачів, то вони не спростовують зазначених вище висновків суду.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456, місце знаходження: вул. Артема, 15, м. Київ) заборгованість за кредитним договором від 12.09.2007 р. №8/2007/840-К/1325-Н, в розмірі 822 739, 07 грн., який склався станом на 11.03.2013 р., та який складається з наступного: 508 731,67 грн. - заборгованість за сумою кредиту, заборгованість по відсоткам - 313 007,40 грн., пеня - 1 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456, місце знаходження: вул. Артема, 15, м. Київ) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 720,5 грн. з кожного з відповідачів окремо.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя