Вирок від 20.09.2013 по справі 744/909/13-к

20.09.2013

Провадження № 1-кп/744/80/2013

Єдиний унікальний № 744/909/13-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Гнипа О. І.,

при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,

за участю:

прокурора Ковтонюка Ю. Ю.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 12013260230000121 щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Смоленськ, Росія, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно складеного за результатами досудового розслідування слідчим та затвердженого прокурором обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 11 липня 2013 року, близько 23 години 50 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1 умисно завдав останній чотири удари руками в область голови, чим заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді набряку в ділянці лівої виличної кістки, сінця під лівим оком, які спричиненні дією твердого тупого предмету за механізмом удару і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Внаслідок цього сторона обвинувачення зазначає, що своїми умисними діями, які виразились у спричиненні потерпілій ОСОБА_1 умисних легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, за відомостями вищезазначеного обвинувального акта, ОСОБА_3 також обвинувачується в тому, що він 11 липня 2013 року, близько 23 години 55 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2 умисно завдав останній одного удару рукою в область голови, чим заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження спричиненні дією твердого тупого предмету за механізмом удару і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Через це сторона обвинувачення убачає, що своїми умисними діями, які виразились у спричиненні потерпілій ОСОБА_2 умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_3 вчинив ще й злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Під час досудового розслідування стосовно вказаних діянь між потерпілими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 в місті Семенівка Чернігівської області були укладені угоди про визнання винуватості від 23 серпня 2013 року, які разом із зазначеним обвинувальним актом надіслані до суду для розгляду.

За угодами ОСОБА_3, через примирення з потерпілими, сторонами угоди визначене узгоджене покарання: за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України у виді громадських робіт на строк 100 годин; за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 1 рік; на підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначене остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_3, на думку сторін угоди, від відбування призначеного остаточно покарання у виді обмеження волі слід звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Опитавши у судовому засіданні обвинуваченого на предмет добровільності укладених угод, вивчивши документи, зібрані під час досудового розслідування, вислухавши думки прокурора, потерпілих та обвинуваченого, які не заперечували проти затвердження угод, що розглядаються, суд вважає за необхідне затвердити угоди про примирення та призначити обвинуваченому узгоджені сторонами міри покарання за наступних обставин.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України при прийнятті рішень у підготовчому судовому засіданні суд має право, поряд з іншим, затвердити відповідну угоду.

Ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, а саме у завданні умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_2, і такі протиправні діяння згідно ст. 12 Кримінального кодексу України класифікуються як злочини невеликої тяжкості.

Згідно ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України кримінальні провадження за ст. 125 Кримінального кодексу України здійснюються у формі приватного обвинувачення.

При цьому, у судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1 - 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України.

Потерпілими та обвинуваченим усвідомлюються наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувачений розуміє характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угод судом.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є результатом застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Також судом встановлено, що умови даних угод відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Узгоджена в угодах сторонами міра покарання визначена у межах, встановлених санкціями частин статті Особливої частини Кримінального кодексу України з урахуванням принципів призначення покарань за сукупністю злочинів та звільнення від відбування покарання з випробуванням, обумовлених Загальною частиною Кримінального кодексу України. Вона враховує ступені тяжкості вчинених злочинів, особу винного, наявність зазначених в угодах відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України двох пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин, зокрема, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відсутність передбачених ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжуючих покарання обставин.

Хоча й між сторонами укладено й дві угоди про примирення (одна - між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а інша - між ОСОБА_3 та ОСОБА_2), що не у повному обсязі відповідає сутності правил ч. 8 ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України, за змістом яких у кримінальному провадженні стосовно даного випадку має бути спільна єдина угода про примирення тільки з окремою згодою кожного з потерпілих, суд не вважає це перепоною для ухвалення вироку щодо ОСОБА_3 за згаданими угодами, оскільки вони містять всі необхідні дані про остаточне узгоджене покарання, яке, на думку сторін угод, має бути призначене ОСОБА_3.

За таких обставин ніяких істотних перешкод для затвердження угод про примирення, визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, й призначення йому узгодженої сторонами угод міри покарання та звільнення обвинуваченого від відбування остаточного покарання з випробуванням суд не убачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлений, процесуальні витрати відсутні. Майна, на яке накладено арешт, а також речових доказів і документів щодо яких можливо ухвалити процесуальні рішення при постановленні вироку за матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи) немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження, обумовлені п. п. 3 - 9 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі запобіжний захід обвинуваченому, у даному кримінальному провадженні через відсутність відповідних клопотань учасників судового провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 371, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Угоди про примирення від 23 серпня 2013 року, укладені в місті Семенівка Чернігівської області між потерпілими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо діянь, відповідальності за які встановлені ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин;

за ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Згідно ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_3 від відбування призначеного остаточно покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язків:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Семенівський районний суд Чернігівської області.

Суддя: О. І. Гнип

Попередній документ
33583003
Наступний документ
33583005
Інформація про рішення:
№ рішення: 33583004
№ справи: 744/909/13-к
Дата рішення: 20.09.2013
Дата публікації: 23.09.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Семенівський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи