465/7615/13-а
Іменем України
21.08.2013 Франківський районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.
при секретарі Рифяк Р.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання неправомірної відмови у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці та про зобов'язання здійснювати виплати відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача - Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання неправомірною відмови у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці та про зобов'язання здійснювати виплати відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що понад 31 рік перебував на посаді судді військового суду, а останні 12 років до виходу у відставку, працював на адміністративній посаді суду - Головою Військового апеляційного суду Західного регіону України. Указом Президента України №599/2006 від 06 липня 2006 року "Про ліквідацію окремих військових апеляційних та військових місцевих судів, внесення змін до мережі і кількісного складу суддів військових апеляційних та військових місцевих судів" Військовий апеляційний суд Західного регіону України був ліквідований. Постановою Верховної Ради України від 30 листопада 2006 року №406-V, відповідно до ст.126 ч.5 п.9 Конституції України та ст.15 і 43 Закону України "Про статус суддів" був звільнений з посади судді у відставку, у зв'язку з поданням заяви про відставку та виключений із списків суддів Військового апеляційного суду Західного регіону України з 25 грудня 2006 року. Вказує на те, що 29 грудня 2006 року звернувся в Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова із заявою про призначення йому пенсійної виплати як судді у відставці, представивши відповідну Довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії. 3 01 січня 2007 року позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків заробітної плати на дату звільнення з посади судді (голови) військового апеляційного суду (11064,55 грн.), яке він отримує по теперішній час. У зв'язку із змінами оплати праці працюючих суддів і набранням чинності ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року та Рішення Конституційного суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова із заявою про перерахунок довічного утримання судді у відставці та надав довідку про заробітну плату для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, видану Апеляційним судом Львівської області 02 липня 2013 року за №69, що відповідає рішенню Ради Суддів України №18 від 23 березня 2012 року. Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова своїм листом від 15 липня 2013 року №17246/03-20 відмовило позивачу у перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, не провело індексації та доплат за особливі заслуги перед Батьківщиною. В зв'язку з цим вважає таку відмову незаконною, просить позов задоволити.
На адресу суду від позивача - ОСОБА_1, надійшла заява про розгляд справи за скороченою формою судочинства та без його участі в судовому засіданні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.
На підставі ст.128 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02 липня 2013 року №69, виданої Апеляційним судом Львівської області, заробітна плата ОСОБА_1, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, становить 23 972 (двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дві) гривень 30 коп.
Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Умови і порядок його виплати визначені Законом України "Про статус суддів". Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праці заробляти додаткові матеріальні блага.
Частиною 2 ст. 51 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Статтею 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів " від 7 липня 2010 року №2453-VІ визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, яка зареєстрована у Мінюсті України 12 березня 2008 року за № 20044891 хоча і не передбачений порядок перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, але цією постановою і не заборонено нарахування і здійснення перерахунку щомісячного грошового утримання судді. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над відомчими та урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачено, що довічне грошове утримання судді у відставці виплачується в розмірі встановлених йому відсотків із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, а не Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного Фонду України, в якому навіть відсутній порядок перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до діючого законодавства.
За ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-УІ, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового довічного утримання збільшується на 2% заробітку, але не більше ніж 90% заробітної плати судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання при збільшенні розміру грошового утримання працюючого судді.
З 01.10.2011 року положення ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» були викладені в іншій редакції, відповідно до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до ч. 4. ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 01.10.2011 року у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
У відповідності до ч.5 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 01.10.2011 року максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат та надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України».
Пунктом 2 Заключних та Перехідних положень (розділ ІІ) Закону України «Про міри законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року встановлюється, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не розповсюджується на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до вступу у силу цього Закону.
В зв'язку з цим суд вважає, що дія вказаних норм розповсюджується на відносини, які виникли після їх прийняття у вказаному вигляді, тобто на осіб, які вийшли у відставку після 01.10.2011 року (набрання чинності ч.3,4,5 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в такій редакції), при призначенні їм щомісячного довічного грошового утримання вперше.
Виходячи із зазначеного вище, суд вважає, що виплата позивачу довічного грошового утримання судді у відставці не може бути обмежена вказаним у ч.5 ст.138 максимальним розміром.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2011 від 14 грудня 2011 року особливість щомісячного грошового утримання судді полягає в тому, що воно не належить до суддівської винагороди і тому не є складовою заробітної плати судді. Тобто це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу.
У відповідності до ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.
Стаття 5 КАС України передбачає здійснення судочинства відповідно як до Законів України, так і до міжнародних договорів, згода на які дано BP України.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права.
За змістом ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, зокрема, вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.
Згідно п.6 рішення Ради Суддів України №18 від 23 березня 2012 року за результатами розгляду звернень суддів у відставці щодо їх права на перерахунок довічного грошового утримання, вважати наявним у них такого права відповідно до частини 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". При цьому слід запровадити порядок на рівні Державної судової адміністрації України та Пенсійного фонду України, за яким під грошовим утриманням судді, який працює на відповідній посаді, слід вважати єдиний рівень по державі для суддів відповідної інстанції.
Крім цього рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 р. № 3-рп/2013 (справа №1-2/2013 р.) визнано неконституційними: частину третю, перше, друге, третє речення, частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. № 2453 - VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 р. № 3668 - VI; статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 р. № 3668 - VI в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. №2453 -VI.; Абзац другий пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 р. № 3668 - VI зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється, без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058 - IV та без проведення інших перерахунків, передбачених Законодавством. Положення Закону України « Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453 - VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668 -VI та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 р. № 3668 - VI, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Також у п.8 рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 р. № 3-рп/2013 (справа №1-2/2013 р.) було вказано, що частина третя статті 138 Закону N 2453 у редакції Закону N 3668, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону N 2453 в редакції до змін, внесених Законом N 3668, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд вважає, що є достатньо підстав для визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в Франківському районі міста Львова щодо відмови позивачу в перерахунку грошового довічного утримання, виходячи з розміру 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді згідно зі ст. 129, ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на підставі наданої ним довідки з 01.01.2013 року.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частина 2 вищевказаної статті визначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.хт.6, 18, 19, 104, 105, 106 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання неправомірної відмови у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці та про зобов'язання здійснювати виплати відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року задоволити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова від 15 липня 2013 року №17246/03-20 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, виходячи з грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді (голови апеляційного суду).
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 01 січня 2013 року з урахуванням раніше проведених виплат на підставі довідки Апеляційного суду Львівської області «Про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці».
Судові витрати у розмірі по сплаті судового збору у розмірі 68,00 (шістдесят вісім) гривень 00 коп. покласти на відповідача - Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова.
У відповідності до ч.1 ст.256 КАС України допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ванівський Юрій Михайлович