Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/3036/2013р. Головуючий у 1-й інстанції: Носик М.А.
Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
11 вересня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Трофимової Д.А.
Дзярука М.П.
При секретарі: Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Василівського районного суду Запорізької області від 25 березня 2013 року у справі за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Запорізькій області до ОСОБА_3, Токмацької міської ради Запорізької області, третя особа - Токмацький районний суд Запорізької області, про захист права землекористування, скасування рішень та державного акту про право власності на землю,
В березні 2013 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області звернулося до суду з вищевказаним позовом, позивач просив суд: скасувати пункт 1 рішення сесії Токмацької міської ради Запорізької області від 27 травня 2010 року № 17 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.1000 га. по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3; скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:011:0251 площею 0.1000 га. на ім'я ОСОБА_3; зобов'язати ОСОБА_3 повернути незаконно зайняту земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:011:0251 площею 0.1000 га. до державної власності шляхом передачі вказаної земельної ділянки ТУ ДСА України у Запорізькій області; скасувати пункт 3 рішення сесії Токмацької міської ради Запорізької області від 19 вересня 2012 року № 20, яким надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0040 га. по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу (землі житлової забудови) ОСОБА_3 з метою подальшої передачі земельної ділянки у власність; скасувати рішення сесії Токмацької міської ради Запорізької області від 24 січня 2013 року № 25 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.2000 га. по АДРЕСА_1 у м. Токмак для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 з метою подальшої передачі земельної ділянки в оренду.
15.03.2013 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд: накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:011:0251, площею 0,1000 га, яка знаходиться в м. Токмак Запорізької області; зупинити виконання п. 3 рішення сесії Токмацької міської ради Запорізької області від 19.09.2012 року № 20, яким надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0040 га по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу (землі житлової забудови) ОСОБА_3 з метою подальшої передачі земельної ділянки у власність; зупинити виконання рішення сесії Токмацької міської ради Запорізької області від 24.01.2013 року № 25 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2000 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 з метою подальшої передачі земельної ділянки в оренду; заборонити Токмацькій міській раді Запорізької області приймати рішення про передачу у власність та/або оренду будь-яким особам, у тому числі ОСОБА_3, земельних ділянок в районі будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 18 березня 2013 року визначено підсудність судового розгляду справи за позовом ТУ ДСА України у Запорізькій області до ОСОБА_3, Токмацької міської ради Запорізької області про захист права землекористування, скасування рішень та державного акту на право власності на землю Василівському районному суду Запорізької області.
Ухвалою судді Василівського районного суду Запорізької області від 25 березня 2013 року заяву ТУ ДСА України у Запорізькій області про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2311000000:01:011:0251, площею 0,1000 га, яка знаходиться в м. Токмак Запорізької області.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді від 25 березня 2013 року, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В силу ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.
Згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Встановлено, що предметом спору сторін являється земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 у м. Токмак Запорізької області, з кадастровим номером 2311000000:01:011:0251, площею 0,1000 га.
Судова колегія погоджується з висновком судді першої інстанції, який правомірно задовольнив заяву в частині вимоги про накладення арешту на спірну земельну ділянку, спосіб забезпечення позову обрано суддею відповідно до ст. 152 ЦПК України і співмірно із заявленими позовними вимогами, та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів відповідачів.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала постановлена з грубим порушенням Конституції України та ЦПК України, так як постановлена не іменем України, не знайшли свого підтвердження.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ч. 5 ст. 124 Конституції України).
У ч. 1 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010р. № 2453-VI теж зазначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
За положеннями ч.ч. 1, 4 ст. 209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Ухвала є одним з видів судових рішень, однією з форм їх викладу (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦПК).
Цивільним процесуальним законом визначено два типи ухвал, зокрема ті, якими:
- вирішуються питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених ЦПК (ч. 2 ст. 208 ЦПК);
- закінчується судовий розгляд у справі про оскарження рішення третейського суду, про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у його видачі (ч. 3 ст. 208, статті 389-6, 389-11 ЦПК).
Згаданими у ч. 2 ст. 208 цього Кодексу "іншими випадками, передбаченими ЦПК", в яких постановляється ухвала, є конкретні випадки, в яких вирішуються питання, у тому числі, про вжиття заходів забезпечення позову (ч. 2 ст. 153 ЦПК України).
Аналіз вищенаведених положень законодавства України дає підстави для висновку, що вирішення судом питання про вжиття заходів забезпечення позову має здійснюватися у формі судового рішення, але, вказана ухвала не є рішенням, яким закінчується розгляд справи по суті, тому вона не повинна постановлятися іменем держави.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали, суддя першої інстанції, розглядаючи заяву про забезпечення позову, дотримався норм процесуального права, з'ясувавши що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суддя підставно задовольнив заяву в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що обраним видом забезпечення позову порушено права і охоронювані законом інтереси ОСОБА_3, а саме, обмежено її в можливості користуватися майном, мають характер припущень.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.
Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять до висновку, що ці доводи не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, оскаржувана ухвала відповідає нормам процесуального права, а тому підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу судді Василівського районного суду Запорізької області від 25 березня 2013 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: