Справа № 122/19982/13-к
Провадження по справі 1-кп/122/410/13
20 вересня 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Спасьонової О.А.,
при секретарі - Бабіній Н.І.,
за участю прокурора - Воскобійника Р.І.,
захисника - ОСОБА_1,
перекладача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бухоро Вилояті Узбекистану, громадянина Узбекистану, з середнє-спеціальною освітою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_3, будучи громадянином Узбекистану, прибувши в Україну 14.03.2013 року через пункт пропуску «Бориспіль», в подальшому порушив встановлений термін перебування на території України, де перебував понад 90 днів протягом 180 днів, не продовживши його в Державній міграційній службі, не бажаючи залишати територію України і не маючи можливості офіційно і на законних підставах отримати у відповідних органах дозвіл на продовження терміну перебування в Україні, маючи намір на використання свідомо підробленого документа, в середині червня 2013 року в м. Євпаторія невстановленому слідством чоловіку, надав свій паспорт громадянина Узбекистану серії НОМЕР_1, виданий 08.06.2011 року МЗС Узбекистану, в якому вищевказана особа проставила підроблені датоштампи ОСОБА_3 про перетинання Державного кордону України, наявність яких у паспорті ОСОБА_3 давала йому право на незаконне перебування на території України, а саме: дато штамп № 080 «Козача Лопань», пункт пропуску, на виїзд з України 13.06.2013 року, дато штамп № 080, пункт пропуску «Козача Лопань», на в'їзд в Україну 20.06.2013 року.
18.07.2013 року ОСОБА_3, достовірно знаючи, що в його паспорт громадянина Узбекистану внесено свідомо неправдиві відомості, тобто зазначений документ є підробленим, прибув в аеропорт Сімферополь, де при проходженні паспортного контролю на виліт з України при оформленні пасажирів на рейс №748 сполученням «Сімферополь - Ташкент» в пункті пропуску «Сімферополь» відділення прикордонного контролю «Сімферополь-аеропорт» Сімферопольського прикордонного загону надав для прикордонного контролю зазначений паспорт громадянина Узбекистану серії НОМЕР_1, виданий 08.06.2011 року МЗС Узбекистану на своє ім'я, в якому інспектором прикордонної служби на сторінці 32 були виявлені 2 підроблені відмітки про перетинання Державного кордону України.
Згідно висновку технічної експертизи НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим №380 від 19.08.2013 року відбитки штампів: датоштамп №080 «Козача Лопань» пункт пропуску, на виїзд з України 13.06.2013 року, датоштамп №080, пункт пропуску «Козача Лопань», на в'їзд в Україну 20.06.2013 року нанесені не кліше «Козача Лопань 080», відбитки яких представлені на дослідження в якості зразків.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням визнав повністю і показав, що на територію України він прибув разом зі своїм сином з метою працевлаштування. 14.03.2013 року вони прибули до свого знайомого у АДРЕСА_2, у якого проживали і займались вирощуванням овочем та фруктів. Приблизно в середині червня 2013 року строк його прибування на території України закінчився, після чого знайомий запропонував йому продовжити строк для того, щоби вони з сином мали можливість працювати у нього, на що він погодився і передав йому свій паспорт, при цьому він 13.06.2013 року і 20.06.2013 року Державний кордон не перетинав. Придбавши квиток на літак рейсу №748 сполученням «Сімферополь - Ташкент», він 18.07.2013 року прибув в аеропорт «Сімферополь». При реєстрації пасажирів на рейс він проходив митний контроль на виїзд з України і надав паспорт на своє ім'я, в якому були проставлені підроблені відмітки про перетин державного кордону України, інспектор прикордонної служби засумнівався у дійсності даних штампів і запросив працівників міліції. В скоєному щиро кається.
Показання обвинуваченого повністю відповідають обставинам справи, у тому об'єму обвинувачення, який встановлений судом, та підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать один одному, допустимі за способом збирання та відповідають об'єктивній істині.
Так, показання обвинуваченого повністю підтверджується даними протоколу огляду місця події від 18.07.2013 року, згідно якого в службовому приміщенні аеропорту м. Сімферополя на столі виявлений паспорт громадянина Узбекистану НОМЕР_1, виданий 08.06.2011 року на ім'я ОСОБА_3 Як пояснив ОСОБА_3, в його паспорті проставлені штампи про перетин кордону, які йому проставив його знайомий. Вказаний паспорт був вилучений.
Згідно висновку експерта №380 від 19.08.2013 року відбитки штампів «Козача Лопань 080» на 32 сторінці документа - паспорт громадянина Республіки Узбекистан НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 нанесені не кліше «Козача Лопань 080», відбитки яких представлені на дослідження в якості зразків.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, з урахуванням показань обвинуваченого, згоди учасників судового провадження, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз'яснено учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу обвинуваченого.
Вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у психіатра і лікаря-нарколога не перебуває.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає повне визнання ним своєї вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.100 КПК України суд вважає необхідним речові докази по справі - паспорт громадянина Узбекистану серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, виданий 08.06.2011 року МЗС Узбекистану, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_3
Процесуальні витрати за проведення техніко-криміналістичної експертизи в сумі 588 грн. 40 коп. відшкодовано обвинуваченим в повному обсязі.
Керуючись статтями 349, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази - паспорт громадянина Узбекистану серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3, виданий 08.06.2011 року МЗС Узбекистану, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя Спасьонова О.А.