10 вересня 2013 р. Справа № 149003/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С
з участю секретаря Микитин І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 22.08.2012р. по справі № 2а-394/12/1312 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про зобов"язання здійснити перерахунок пенсії, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова і просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії із 02 липня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу, з якої сплачено страхові внески і яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку, тобто за 2009 рік, провести виплату пенсії з урахуванням проведеного перерахунку, а також стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до ст. ст. 40, 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він має право на перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, який мав місце у році, що передує року здійснення перерахунку. Проте відповідач в порушення вищевказаних правових норм, при перерахунку пенсії у 2010 році застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік. Нормами постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» підтверджується обов'язок відповідача застосовувати при перерахунку пенсії за 2010 рік показник середньої заробітної плати за 2009 рік.
Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 22 серпня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також зазначає, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають фактичним обставинам справи. В зв'язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення його позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що положення ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко і однозначно вказують на необхідність застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року, у якому здійснюється перерахунок пенсії. В даному випадку необхідно застосовувати показник середньої заробітної плати за 2009 рік.
Позивач в судовому засіданні підтримав викладені на обґрунтування апеляційної скарги доводи і вважає, що судом першої інстанції постановлено незаконне і необґрунтоване рішення, а тому наявні підстави для його скасування.
Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова в судове засідання представника не направило, хоча було належним чином та у встановленому законом порядку повідомленим про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до ст. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є перешкодою для розгляду справи в судовому засіданні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач будучи пенсіонером, продовжував працювати та звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії.
Відповідачем такий перерахунок пенсії був проведений із врахуванням наявного у позивача страхового стажу та з врахування показника заробітної плати, яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статі 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і є незмінною величиною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Здійснення перерахунку пенсії передбачено статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону України.
Така редакція є чинною після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107 - VI, визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10 - рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Чинна норма абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону України.
Тобто правила частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2007 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, приписи постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530 не можуть застосовуватись до спірних відносин.
З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, а також підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими доказами.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м.Львова від 22.08.2012р. по справі № 2а-394/12/1312 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про зобов"язання здійснити перерахунок пенсії, стягнення моральної шкоди - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Т. В. Онишкевич
Я. С. Попко