Справа № 736/1142/13-а
Номер провадження 2-а/736/109/2013
12 серпня 2013 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Корха О. І.,
при секретарі - Александровій Н. Л., з участю позивача ОСОБА_1, відповідача представника відповідача - Орішко В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС взводу ОСП №1 РДПС ДАІ Орішко Володимира Григоровича про визнання дій відповідача неправомірними, скасування постанови серії АА2 №338319 від 27 липня 2013 року про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та закриття адміністративної справи за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, з цією позовною заявою в порядку адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що постановою серії СВ1 №095677 від 27 липня 2013 року інспектора ДПС взводу ОСП №1 РДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області капітана міліції Шкалаберди В.П. ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450.00 гривень.
Відповідно до винесеної постанови, посадова особа УДАІ вважає, що 27 липня 2013 року о 14 год. 25 хв. на 139 кілометрі автодороги Р-12 в с. Лоска Н.-Сіверського району, ОСОБА_1 керував автомобілем «КРАЗ» державний номер НОМЕР_3 з причепом ГКБ державний номер НОМЕР_2 не увімкненим знаком автопоїзда, що є порушенням п.п.30.3 «а»; 19.8 ПДР України, тому на думку інспектора Акусок П.В. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З даною постановою ОСОБА_1 не згоден, вважає протиправними дії інспектора по фіксуванню вказаного порушення, а винесена інспектором постанова є незаконною і підлягає скасуванню за наступних підстав:
1. ОСОБА_1 вважає, що дана справа розглянута посадовою особою з порушенням його прав, тобто з порушенням вимог ст. 268 КУпАП.
Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право: знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Одразу ж після пред'явлення претензій позивачу про скоєння ним адміністративного правопорушення, працівник УДАІ, не давши йому прийти до тями, протягом короткого часу розглянув дану справу, визнав його винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.1 КУпАП і наклав на його стягнення, передбачене даною статтею, не вказавши навіть в своїй постанові про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 Посадовець не задовольнив клопотання ОСОБА_1 про те, щоб дана постанова була розглянута за участю адвоката, право на юридичну допомогу було проігноровано посадовою особою при розгляді справи.
Посадовець не роз'яснив позивачу його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, тому він не знав, що має право скористатися допомогою адвоката при розгляді справи, про те що має право надати докази та має можливість ознайомитись з матеріалами справи перед її розглядом. Не знаючи своїх прав, ОСОБА_1 не міг захиститись від обвинувачення, не зміг надати відповідні документи для правильного вирішення даної справи. Це є суттєвим порушенням конституційних прав позивача.
2. ОСОБА_1 визнав свою вину в тому, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП, але скоїв його не умисно.
27 липня 2013 року о 14 год. 25 хв. на 139 кілометрі автодороги Р-12 в с. Лоска Н.-Сіверського району, ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем «КРАЗ» державний номер НОМЕР_3 з причепом ГКБ державний номер НОМЕР_2 не увімкненим знаком автопоїзда, бо у нього перегорів запобіжник даного сигналу. Перед рухом автотранспортом ОСОБА_1 перевірив справність даного сигналу, він працював, тому він і почав рух з ввімкненим сигналом і вважав, що він працює. Після зупинки ОСОБА_1 інспектором ДПС, він вказав йому на відсутність сигналу, що здивувало ОСОБА_1 Після чого ОСОБА_1 почав шукати несправність і виявив перегорілий запобіжник даного сигналу.
Вини ОСОБА_1 у несправності знаку «Автопоїзд» немає, бо перегорів запобіжник. Інспектор міг би обмежитись зауваженням та попередженням. Після складання протоколу ОСОБА_1 доїхав до найближчої СТО і усунув несправність шляхом заміни запобіжника.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на власний порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 122 ч.1 КУпАП дійсно передбачає відповідальність водіїв за порушення правил користування попереджувальними сигналами. Відповідно до п.30.3 ПДР України, на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки «Автопоїзд»; відповідно п.19.8 знак автопоїзда повинен бути постійно увімкненим під час руху.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Посадовцем ДАІ не було враховано, що вину у скоєному ОСОБА_1 визнав повністю, кається в скоєному, адміністративне правопорушення скоїв вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, порушення вчинив не умисно, сигнал вийшов з ладу під час руху з незалежних від нього обставин, ніяких наслідків від вчиненого не настало. Всі ці обставини ОСОБА_1 виклав посадовцю при розгляді справи, але він їх не врахував, ст. 22 КУпАП до позивача не застосував.
ОСОБА_1 вважає, що у разі доведення його вини, є всі підстави застосувати до нього ст. 22 КУпАП, враховуючи скоєне, є можливість обмежитись усним зауваженням, а не притягувати його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП України.
За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, але, враховуючи те, що запобіжник вийшов з ладу з незалежних від нього обставин, під час руху автомобіля, вважає, що підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні. Отже, дії інспектора по складанню протоколу та його постанова СВ1 №095677 від 27 липня 2013 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 є протиправними, постанова підлягає скасуванню.
Для оскарження постанов ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з даною заявою. Враховуючи те, що посадова особа, яка наклала на нього адміністративне стягнення, проходить службу в УДАІ УМВС України в Чернігівській області, то саме воно і повинно бути відповідачем по даній справі, бо це управління несе відповідальність за своїх працівників.
Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд: визнати протиправними дії інспектора ДПС взводу ОСП №1 РДПС ДАІ старшого прапорщика міліції інспектора ДПС взводу ОСП №1 РДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області капітана міліції Шкалаберди В.П. про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП і скасувати винесену постанову серії СВ1 №095677 від 27 липня 2013 року про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, закрити адміністративну справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення або ж у зв'язку з малозначністю вчиненого звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав, просить суд задовольнити позов. Також пояснив, що 27 липня 2013 року о 14 год. 25 хв. на 139 кілометрі автодороги Р-12 в с. Лоска Н.-Сіверського району, він, тобто ОСОБА_1, дійсно керував автомобілем «КРАЗ» державний номер НОМЕР_3 з причепом ГКБ державний номер НОМЕР_2 не увімкненим знаком автопоїзда, бо у нього перегорів запобіжник даного сигналу.
Відповідач та представник відповідача - Шкалаберда В.П.в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 27 липня 2013 року о 14 год. 25 хв. на 139 кілометрі автодороги Р-12 в с. Лоска Н.-Сіверського району, він, тобто ОСОБА_1, дійсно керував автомобілем «КРАЗ» державний номер НОМЕР_3 з причепом ГКБ державний номер НОМЕР_2 не увімкненим знаком автопоїзда, тому ним було складено постанову серії СВ1 №095677 від 27 липня 2013 року за якою позивач був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 гривень. Просить суд відмовити в задоволенні позову позивача та письмові заперечення підтримує.
По справі встановлено, що постановою серії СВ1 №095677 від 27 липня 2013 року інспектора ДПС взводу ОСП №1 РДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області капітана міліції Шкалаберди В.П. ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450.00 гривень.
Судом встановлено, що 27 липня 2013 року о 14 год. 25 хв. на 139 кілометрі автодороги Р-12 в с. Лоска Н.-Сіверського району, ОСОБА_1 керував автомобілем «КРАЗ» державний номер НОМЕР_3 з причепом ГКБ державний номер НОМЕР_2 не увімкненим знаком автопоїзда, що є порушенням п.п.30.3 «а»; 19.8 ПДР України, тому на суду ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач не заперечує в тому, що 27 липня 2013 року о 14 год. 25 хв. на 139 кілометрі автодороги Р-12 в с. Лоска Н.-Сіверського району, він, тобто ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем «КРАЗ» державний номер НОМЕР_3 з причепом ГКБ державний номер НОМЕР_2 не увімкненим знаком автопоїзда.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.9 КУпАП України, адміністративне правопорушення (проступок) визнається протиправним, вина (умисна або не обережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободу громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 33 КупАп України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
На думку суду, постанова серії СВ1 № 095677 від 27 липня 2013 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, винесена відповідачем законно, але не обґрунтовано призначено адміністративне стягнення відносно позивача в розмірі 450 грн., тому підлягає зменшенню судом. З врахування ч.2 ст.33 КУпАП, позивачем не надано до суду будь-яких належних доказів, які б спростовували обставини викладені в постанові серії СВ1 № 095677 від 27 липня 2013 року, а тому на думку суду позов позивача підлягає частковому задоволенню.
За таких обставин, аналізуючи в сукупності вищенаведене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, суд приходить до висновку, що за скоєне позивачем правопорушення відповідачем в межах своїх повноважень накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розмірі 450 гривень,але з врахуванням того, що позивачем повністю визнано свою вину в скоєному та враховуючи матеріальний стан позивача на думку суду слід змінити захід стягнення з ОСОБА_1 в межах санкції , передбаченої ст. ст.122 ч.2 КупАП по постанові серії СВ1 № 095677 від 27 липня 2013 року з штрафу в розмірі 450 гривень на штраф в розмірі 425 ( чотириста двадцять п»ять) гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова серії СВ1 № 095677 від 27 липня 2013 року інспектора ДПС взводу ОСП №1 РДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області капітана міліції Шкалаберди В.П. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП України винесена відповідно ст. ст. 141, 254 - 255, 258, 268, 278 - 280 КУпАП , винесена на підставі і у порядку, що передбачені законом, однак відповідачем було необгрунтовано застосовано стягнення в розмірі 450 гривень, а тому позов позивача підлягає частковому задоволенню з зменшенням розміру стягнення штрафу з розміру 450 гривень на штраф в розмірі 425 ( чотириста двадцять п»ять) гривень .
В решті позову слід відмовити.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду залишити за ним.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 141, 33, 122 ч. 1, 245, 268, 278 - 280, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 3, 6, 18 ч. 2, 87, 128, 158-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС взводу ОСП №1 РДПС ДАІ Шкалаберди Володимира Петровича про визнання дій відповідача неправомірними, скасування постанови серії СВ1 №095677 від 27 липня 2013 року про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП та закриття адміністративної справи за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення або з малозначністю вчиненого - задовольнити частково .
Змінити захід стягнення з ОСОБА_1 в межах санкції , передбаченої ст. ст.122 ч.2 КупАП по постанові серії СВ1 №095677 від 27 липня 2013 року з штрафу в розмірі 450 гривень на штраф в розмірі 425 ( чотириста двадцять п»ять) гривень.
В решті позову відиовити.
Копії постанови направити сторонам.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду залишити за ним.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. І. Корх
Постанову складено в повному обсязі та підписано 16.08.13 р.