Справа № 736/1133/13-ц
Номер провадження 2/736/289/2013
15 серпня 2013 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Корха О.І.,
при секретарі - Александровій Н. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Наумівської сільської ради про визнання власником спадкового майна, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ховдіївка, Корюківського району Чернігівської області. Її родове прізвище було ОСОБА_1. 25 травня 1974 року, після укладення шлюбу з ОСОБА_3, позивачка змінила своє родове прізвище на «ОСОБА_1».
Від спільного подружнього життя у позивачки ОСОБА_1 з ОСОБА_3 є син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вже досяг повноліття.
За життя чоловік позивачки ОСОБА_3 був членом місцевого колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Чкалова с. Наумівка Корюківського району Чернігівської області і працював у цьому господарстві.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. За життя ОСОБА_3 своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. Позивачка ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги на майно померлого чоловіка, син на спадщину не претендує, а вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, бо проживала разом з ним на час його смерті та вступила у володіння спадковим майном - спільним жилим будинком. Крім позивачки ніхто спадщини після смерті ОСОБА_3 не приймав.
Під час розпаювання місцевого колективного сільськогосподарського підприємства «Злагода» (правонаступника колгоспу ім.. Чкалова) у 1996 році, ОСОБА_3, як член колгоспу, що помер не досягши пенсійного віку, був включений до списку осіб, які мають право на майновий пай ПСП «Злагода», що підтверджується виданим на чоловіка позивачки, тобто ОСОБА_3, свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧНКК №03462 виданого Наумівською сільською радою.
Після отримання свідоцтва про право власності на майновий пай чоловіка ОСОБА_1 вважала, що вона прийняла спадщину і може в будь-який час її оформити. Нещодавно ОСОБА_1 звернулась до Корюківської районної державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_3 Але державний нотаріус, пославшись на ст. 1218 ЦК України, проінформував її, що не може включити в свідоцтво про право на спадщину за законом в спадкове майно чоловіка, бо свідоцтво про право власності на майновий пай ОСОБА_3 видане вже після його смерті.
За таких обставин нотаріус направила позивачку до суду для вирішення даного питання, бо успадкована ним спадщина на право на майновий пай не входить до складу спадщини, так як право власності у померлого на майновий пай виникло після смерті.
Відповідно до ст. 392 ЦК України 2003 року, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документу, який засвідчує його право власності.
Відповідно до діючої на час виникнення спірних правовідносин ст. 529 ЦК України 1963 року, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У померлого ОСОБА_3 на час смерті батьків не було, були тільки дружина, тобто ОСОБА_1, і син, тобто - ОСОБА_4.
Відповідно до діючої на час виникнення спірних правовідносин ст. 549 ЦК України 1963 року, визначається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав до державної нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_1, бо проживала разом з чоловіком на час його смерті і вступила у володіння спадковим майном - спільним жилим будинком. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає.
Син померлого, тобто ОСОБА_4, не бажає приймати в спадщину майновий пай. Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який претендує на майновий пай померлого.
Той факт, що ОСОБА_1 є спадкоємцем, тобто власником права майнового паю, підтверджується документально: свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧНКК №03462 виданого на померлого ОСОБА_3 Наумівською сільською радою 21 грудня 2001 року, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, свідоцтвом про шлюб, довідкою сільської ради про проживання з померлим на час його смерті та іншими документами.
Крім позивачки ОСОБА_1 на спадщину ніхто не претендує, тому відповідачем по справі повинен бути орган самоврядування - Наумівська сільська рада, на території якої знаходиться спадкове майно, бо у разі неприйняття позивачем спадщини, майно померлого є відумерлим і переходить у власність територіальної громади на підставі ст. 1277 ЦК України.
Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧНКК №03462, вартість майна майнового фонду підприємства, на яке має право чоловік позивачки, визначена в розмірі 11904 грн., що є ціною позову.
У судове засідання позивач не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі свої позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити, витрати сплачені при подачі позову до суду залишити за нею.
Представник відповідача Наумівської сільської ради в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без їх участі, не заперечує проти задоволення вимог позивача.
Третя особа, представник Корюківської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, у вирішенні позову покладається на розсуд суду. Також повідомила, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 з 1996 року і по даний час не заводилась.
У зв»язку з неявкою до суду сторін фіксація судового процесу відповідно до ст.197 ЦПК України не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити за наступних підстав. По справі встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ховдіївка, Корюківського району Чернігівської області. Її родове прізвище було ОСОБА_1. 25 травня 1974 року, після укладення шлюбу з ОСОБА_3, позивачка змінила своє родове прізвище на «ОСОБА_1».
Від спільного подружнього життя у позивачки ОСОБА_1 з ОСОБА_3 є син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вже досяг повноліття.
За життя чоловік позивачки ОСОБА_3 був членом місцевого колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Чкалова с. Наумівка Корюківського району Чернігівської області і працював у цьому господарстві.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. За життя ОСОБА_3 своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. Позивачка ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги на майно померлого чоловіка, син на спадщину не претендує, а вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, бо проживала разом з ним на час його смерті та вступила у володіння спадковим майном - спільним жилим будинком. Крім позивачки ніхто спадщини після смерті ОСОБА_3 не приймав.
Під час розпаювання місцевого колективного сільськогосподарського підприємства «Злагода» (правонаступника колгоспу ім.. Чкалова) у 1996 році, ОСОБА_3, як член колгоспу, що помер не досягши пенсійного віку, був включений до списку осіб, які мають право на майновий пай ПСП «Злагода», що підтверджується виданим на чоловіка позивачки, тобто ОСОБА_3, свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧНКК №03462 виданого Наумівською сільською радою.
Після отримання свідоцтва про право власності на майновий пай чоловіка ОСОБА_1 вважала, що вона прийняла спадщину і може в будь-який час її оформити. Нещодавно ОСОБА_1 звернулась до Корюківської районної державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_3 Але державний нотаріус, пославшись на ст. 1218 ЦК України, проінформував її, що не може включити в свідоцтво про право на спадщину за законом в спадкове майно чоловіка, бо свідоцтво про право власності на майновий пай ОСОБА_3 видане вже після його смерті.
За таких обставин нотаріус направила позивачку до суду для вирішення даного питання, бо успадкована ним спадщина на право на майновий пай не входить до складу спадщини, так як право власності у померлого на майновий пай виникло після смерті.
Відповідно до ст. 392 ЦК України 2003 року, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документу, який засвідчує його право власності.
Відповідно до діючої на час виникнення спірних правовідносин ст. 529 ЦК України 1963 року, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У померлого ОСОБА_3 на час смерті батьків не було, були тільки дружина, тобто ОСОБА_1, і син, тобто - ОСОБА_4.
Відповідно до діючої на час виникнення спірних правовідносин ст. 549 ЦК України 1963 року, визначається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав до державної нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_1, бо проживала разом з чоловіком на час його смерті і вступила у володіння спадковим майном - спільним жилим будинком. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає.
Син померлого, тобто ОСОБА_4, не бажає приймати в спадщину майновий пай. Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який претендує на майновий пай померлого.
Той факт, що ОСОБА_1 є спадкоємцем, тобто власником права майнового паю, підтверджується документально: свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧНКК №03462 виданого на померлого ОСОБА_3 Наумівською сільською радою 21 грудня 2001 року, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, свідоцтвом про шлюб, довідкою сільської ради про проживання з померлим на час його смерті та іншими документами.
Крім позивачки ОСОБА_1 на спадщину ніхто не претендує, тому відповідачем по справі повинен бути орган самоврядування - Наумівська сільська рада, на території якої знаходиться спадкове майно, бо у разі неприйняття позивачем спадщини, майно померлого є відумерлим і переходить у власність територіальної громади на підставі ст. 1277 ЦК України.
Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧНКК №03462, вартість майна майнового фонду підприємства, на яке має право чоловік позивачки, визначена в розмірі 11904 грн., що є ціною позову.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що за даних обставин справи, вимоги позивача про встановлення факту родинних стосунків, продовження строку для прийняття спадщини та про визнання власником спадкового майна не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору, сплачені при подачі заяви до суду, слід залишити за позивачем ОСОБА_1
Керуючись ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 208-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Наумівської сільської ради про визнання власником спадкового майна - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с. Ховдіївка Корюківського району Чернігівської області, право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцю, її чоловіку ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 43 років, а саме, визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий пай у пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Чкалова, реорганізованого в ПСП «Злагода» села Наумівка Корюківського району Чернігівської області в розмірі 11904 грн., що належить померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧНКК №03462 виданого Наумівською сільською радою 21 грудня 2001 року.
Судові витрати по сплаті судового збору, сплачені при подачі заяви до суду залишити за позивачем ОСОБА_1
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги до Корюківського районного суду.
Суддя О. І. Корх