Справа № 520/12342/13-ц
Провадження № 2-н/520/1969/13
19.09.2013 року
Cуддя Київського районного суду м. Одеси Луняченко В.О., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію,-
Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулося в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, заборгованості за теплову енергію в розмірі 5816,63 грн., яка утворилася станом на 01.08.2013 року та витрати по сплаті судового збору у сумі 114,70 грн.
Вивчивши матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, виходячи з наступного:
Заявник звернувся до суду 17.09.2013 р. з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за теплову енергію.
Заявником ставиться питання про стягнення заборгованості, яка утворилася станом на 01.04.2013 року, при цьому представник КП «Теплопостачання міста Одеси» надає суду розрахунок заборгованості з якого вбачається, що станом на травень 2009 року у ОСОБА_1, перед КП «Теплопостачання міста Одеси» є заборгованість у розмірі 794,44 грн.
У зв'язку з вказаним, суд вважає, що із поданих документів вбачається порушення прав ОСОБА_1, оскільки нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги представниками КП «Теплопостачання міста Одеси» здійснено за період, який перевищує три роки, тобто виходить за межі строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за період за межами позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Застосування строку позовної давності вирішується в судовому засіданні за клопотанням сторони у справі, тому при постановлені судового наказу буде порушено право боржника щодо застосування позовної давності. Договір про збільшення позовної давності у письмовій формі з боржником не укладався, тому із заяви і поданих документів суд вбачає спір про право.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийняття заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, із заяви і поданих документів вбачається спір про право, тому у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 11, 14, 57, 64, 67-73, 96, 100, 101, 107, 109, 208-210, 212, 213, 293, 294 ЦПК України, суд,-
Відмовити Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію.
Заяву разом з доданими до неї матеріалами повернути КП «Теплопостачання м. Одеси».
Роз'яснити стягувачеві, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою завою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з цими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час її проголошення - протягом 5-ти днів з моменту отримання її копії.
Суддя Луняченко В. О.