Справа № 473/4003/13-а
іменем України
"19" вересня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Вуїва О.В.,
при секретарі судового засідання Заблоцькій М.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та її скасування, -
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАЇ УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та її скасування.
В обґрунтування позову зазначав, що 16 серпня 2013 року інспектор ДАЇ Гонтарук В.Б. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу позивач 16 серпня 2013 року о 10 годині на 1 км. автодороги с.м.т. Олександрівка - ст. Трикратне в порушення п. 2.1-а ПДР України керував автобусом «Форд-Транзіт», реєстр. номер НОМЕР_1, не маючи спеціального права на керування таким видом транспортних засобів (категорії «Д»), чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
На підставі протоколу 27 серпня 2013 року було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Позивач вважав, що постанова винесена безпідставно в зв'язку з наявністю у нього спеціального права на керування транспортними засобами категорії «В» (легковими автомобілями), в тому числі й автомобілем «Форд-Транзіт», реєстр. номер НОМЕР_1, керування яким не потребує наявність категорії «D».
Виходячи з цих обставин ОСОБА_1 просив про визнання оскаржуваної постанови незаконною та її скасування.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги та просили про визнання постанови незаконною, її скасування з закриттям провадження в справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, адміністративний матеріал, провівши огляд транспортного засобу «Форд-Транзіт», реєстр. номер НОМЕР_1, суд прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 16 серпня 2013 року інспектор ДАЇ Гонтарук В.Б. склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу позивач 16 серпня 2013 року о 10 годині на 1 км. автодороги с.м.т. Олександрівка - ст. Трикратне в порушення п. 2.1-а ПДР України керував автобусом «Форд-Транзіт», реєстр. номер НОМЕР_1, не маючи спеціального права на керування таким видом транспортних засобів (категорії «Д»), чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
На підставі протоколу 27 серпня 2013 року було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Пунктом 2.1-а ПДР України дійсно встановлено, що водій повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
ОСОБА_1 має право на керування трьома категоріями транспортних засобів: «А» - мотоцикли, «В» - автомобілі, дозволена максимальна вага яких не перевищує 3 500 кг. і кількість сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує восьми (легкові автомобілі), «С» - автомобілі, які призначені для перевезення вантажів, дозволена максимальна вага яких перевищує 3 500 кг.
Категорія «Д» надає право водію керувати транспортними засобами, які призначені для перевезення пасажирів і які мають більше восьми сидячих місць, крім сидіння водія.
З наведеного, а також п. 1.10 ПДР України вбачається, що отримання права на керування транспортними засобами категорії «Д» є обов'язком виключно водіїв автомобілів з кількістю місць для сидіння більше дев'яти з місцем водія включно.
Проте зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 12 січня 1995 року вбачається, що «Форд-Транзіт», реєстр. номер НОМЕР_1 зареєстрований у відділі МРЕВ ДАЇ в якості легкового автомобіля.
В результаті особистого огляду автомобіля судом встановлено, що він має три місця для сидіння включно з місцем водія, решта площі призначена для перевезення вантажу, будь-які кріплення, пристосування для встановлення додаткових сидінь у ньому відсутні.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази про протилежне, зокрема, що вказаний транспортний засіб належить до категорії «автобусів».
Проте згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 162 КАС України адміністративному суду надано повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, оскільки відповідачем не доведено факту наявності в діях відповідача складу адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова підлягає визнанню незаконною та скасуванню з закриттям провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною та її скасування - задовольнити.
Постанову серії АА2 №412815 від 27 серпня 2013 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати незаконною та скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Вуїв