Справа № 127/15797/13-ц
18.09.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Козлової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 06.04.2006 року в розмірі 41 996,43 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.04.2006 року між сторонами було укладено договір б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала у банку кредит у розмірі 8 300,00 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 5 на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, складає між нею і банком Договір, про що свідчить її підпис у заяві. Відповідач не надав банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 41 996,43 грн., що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Молодецький О.С. вимоги позову підтримав у повному обсязі. На запитання суду пояснив, що відповідно до умов договору, даний кредит є споживчим, а перебіг строку позовної давності починається з 31.05.2011 року.
Представники відповідача за довіреністю ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, просили суд застосувати до позовних вимог банку наслідки пропуску строків позовної давності.
В ході судового розгляду по справі встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
06.04.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1, шляхом заповнення останньою бланку заяви, було укладено договір без номера, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 8 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Погашення заборгованості по кредиту повинно відбуватись щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості, шляхом внесення коштів на карту клієнтом. Відповідно до вимог п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, даний договір діє протягом дванадцяти місяців з моменту його підписання.
Підписавши заяву від 06.04.2006 року, позичальник засвідчила, що заява разом із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, складають кредитний договір.
Згідно наданої позивачем виписки по рахунку, який відкрито відповідно до умов кредитного договору б/н від 06.04.2006 року, останнє погашення заборгованості відповідачем було здійснено у 20.05.2007 року.
Згідно частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 256 цього ж Кодексу визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Відповідно до положень статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 527 ЦК України - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно із ст. 610 ЦК України - порушення зобов'язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ч. 1ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог пункту 7 частини 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Пунктом 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року судам надано роз'яснення, відповідно до яких, враховуючи положення п. 7 ч. 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п. 7 ч. 13 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позову у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.04.2006 року між сторонами було укладено договір споживчого кредитування, відповідно до умов якого позичальник отримав у банку кредитні кошти у розмірі 8 300,00 грн. на споживчі потреби. Свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 не виконала, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 41 996,43 грн.
Останній платіж в рахунок погашення кредиту ОСОБА_1 здійснила у 20.05.2007 року. Кредитним договором було визначено строк надання кредиту та остаточна дата його повернення, а саме до 07.04.2007 року включно. Жодна із сторін даного договору споживчого кредитування, а саме ні банк, ні ОСОБА_1, не вчиняли дій, спрямованих не переривання перебігу строку позовної давності. У відповідності до положень Закону України «Про захист прав споживачів» та роз'яснень Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 року, кредитодавцю у справах з приводу споживчого кредитування забороняється вимагати від позичальника повернення кредиту, термін давності якого минув, а позовна давність застосовується судом незалежно від наявності відповідної заяви позичальника.
Таким чином, хоча наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та її розмір можна вважати доведеними, однак у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку зі спливом строків позовної давності.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 251, 253, 256, 257, 264, 526, 527, 610, 612, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 30, 60, 88, 212, 214 - 218, 224 - 227 ЦПК України, суд -
Позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя: