Справа № 122/16727/13-ц
Провадження по справі 2/122/1640/13
« 12» вересня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого судді - Шильнова М.О.
при секретарі - Іоновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, суд -
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.04.2009 року та 19 березня 2010 року між ним та ОСОБА_2 були укладені договори позики. Відповідно до розписок від 25.04.2009 року та 19.03.2010 року та на виконання договору позики відповідач отримав у нього 5500 доларів США із зобов'язанням повернути узяту в борг суму у строк до червня 2010 року. В порушення узятих на себе зобов'язань відповідач у зазначений строк борг не повернув і від повернення боргу ухиляється. На підставі наведеного просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму основного боргу у розмірі 43961,50 грн., індекс інфляції - 4522,55 грн., 3% річних - 3898,80 грн., судові витрати у розмірі 524,21 гривен.
До судового засідання від адвоката позивача надійшла заява про задоволення позовних вимог та про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи сповіщений належно, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи і представлені докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судовим розглядом встановлено, що 25.04.2009 року між сторонами по справі було укладено договір займу, відповідно до якого відповідач отримав у борг грошові кошти у розмірі 4500 доларів США, під зобов'язання повернути узяту в борг суму до 05.06.2009 року.
Відповідно до розписки від 25.04.2009 року, ОСОБА_2 отримав узяті у борг грошові кошти у розмірі 4500 доларів США.
19.03.2010 року між сторонами по справі було укладено договір займу, відповідно до якого відповідач отримав у борг грошові кошти у розмірі 1000 доларів США, під зобов'язання повернути узяту в борг суму у червня 2010 року.
Відповідно до розписки від 19.03.2010 року, ОСОБА_2 отримав узяті у борг грошові кошти у розмірі 1000 доларів США.
ОСОБА_2 у встановлений строк борг не повернув і від повернення боргу ухиляється.
Таким чином, з відповідача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу у розмірі 5500 доларів США у гривневому еквіваленті.
Згідно довідки Національного банку України офіційний курс гривні до долару США встановлений: за 100 доларів США - 799,30 грн.:
5500 х 7,993 = 43961,50 грн.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути суму боргу у розмірі 43961,50 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми з 01.07.2010 року по 16.05.2013 року (43961,50*3%/365*1051)=3797,55 грн.
Стосовно того, що позивач просив стягнути з відповідача суму боргу надану у доларах США, з урахуванням індексу інфляції, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.
Таким чином, індекс інфляції до суми, визначеної в доларах США, судом не застосовується.
На підставі викладеного з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сума боргу, з урахуванням трьох процентів річних, що складає 47759,05 грн. (43961,50 грн. + 3797,55 грн.)
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 477,59 грн.
На підставі ст.ст. 625, 1046 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215,294 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договорами позики у розмірі 47759,05 грн. та судовий збір у розмірі 477,59 грн., а всього 48236 (сорок вісім тисяч двісті тридцять шість) грн. 64 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справ апеляційним судом.
Суддя: