Справа № 357/6739/13-ц Головуючий у І інстанції Гапоненко А.П.
Провадження № 22-ц/780/4784/13 Доповідач у 2 інстанції Гуль
Категорія 47 17.09.2013
Іменем України
17 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Гуль В.В.,
суддів Антоненко В.І, Касьяненко Л.І.,
при секретарі Власенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах,-
у травні 2013 року позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.09.2007 року відповідача зобов'язано виплачувати аліменти на її користь на утримання дочки у розмірі ? частини з усіх видів свого заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09.2007 року. Оскільки ОСОБА_3 на доньку матеріальної допомоги не надає, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 22222 грн, позивач просила стягнути з відповідача на її користь вказану заборгованість по виплаті аліментів.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилаючи на те, що відповідач визнав позовні вимоги, а також на порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з відповідача на користь позивача проводиться стягнення аліментів у відповідності норм діючого законодавства, виконавче провадження не закривалось, а здійснюється у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження».
Такий висновок відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, з 17.06.2005 р. по 09.04.2009 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.09.2007 року відповідача зобов'язано виплачувати аліменти на її користь на утримання дочки у розмірі ? частини з усіх видів свого заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09.2007 року..
Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття .
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 196 Сімейного Кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення .
Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2012 року, яким з відповідача на її користь стягнуто 4027,84 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів (а.с. 17).
Щодо заборгованості по сплаті аліментів, відповідно до ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження», розмір заборгованості визначається державним виконавцем
Судова колегія вважає, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно послався на ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» де вказано, що суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
За відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_3 визнав позов, не береться до уваги, тому що з відповідача на користь позивача проводиться стягнення аліментів у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» і повторному стягненню не підлягають.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2013 в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України є законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: