№ 243/6539/13-ц
№ 2/243/2518/2013
18 вересня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Руденко Л.М.
при секретарі - Кобець О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Український Науково-дослідний інститут металургійного машинобудування" про стягнення заборгованості по заробітній платі з індексацією, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та моральної шкоди,
10.07.2013 р. до Слов'янського міськрайонного суду з вказаним позовом звернувся позивач, посилаючись на те, що він працював у відповідача на різних посадах у період з 1976 року по 04 жовтня 2010 року, коли згідно наказу № 126 був звільнений з роботи з посади майстра механічно-складального цеху за угодою сторін (ст. 36 п. 1 КЗпП України).
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата грошових сум, які йому належать, проводиться підприємством в день звільнення. У випадку спору про розмір сум, належних працівнику при звільненні, власник (підприємство) зобов'язаний в зазначений строк в любому випадку виплатити суму, яку він не оспорює. Зазначає, що на час звільнення такого спору між ним і відповідачем не існувало.
Таким чином, при його звільненні відповідач був зобов'язаний провести з ним повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це відсутністю коштів.
Станом на час звільнення заборгованість відповідача по заробітній платі складала 8904 грн. 41 коп. за період роботи з лютого 2010 року по жовтень 2010 року згідно його довідки № 101 від 13 квітня 2011 року. Але він вважає, що згідно вимог чинного законодавства він має право на отримання заборгованості з заробітної плати з урахуванням індексів інфляції за час з листопада 2010 року по травень 2013 року включно, тому що індекс споживчих цін за цей час перевищив розмір 105 % (офіційно встановленої величини порогу індексації).
Станом на цей час сума заборгованості відповідача перед ним по заробітній платі з урахуванням індексів інфляції за вказаний період в межах загального строку позовної давності в 3 роки складає : 8904,41 + 623,01 = 9527,42 (грн.) ; яку він бажає стягнути з відповідача та отримати за рішенням суду.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у випадку невиплати при провині власника або уповноваженого ним органу належних звільненому робітнику сум в строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, підприємство зобов'язано виплатити його середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку. Згідно довідки відповідача № 102 від 13 квітня 2011 року його середньоденний заробіток складав 70 грн. 38 коп..
В зв'язку з наведеним вважає, що відповідач зобов'язаний виплатити на його користь також його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 05 жовтня 2010 року по 10 липня 2013 року (день подання позову до суду), що складає (згідно постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року) розмір
70,38 (грн.) х 677 (р. д.) = 47647,26 (грн.) ,
де : 677 (64 + 250 + 251 + 112) - кількість офіційно встановлених робочих днів 05.10.2010 року по 10.07.2013 року включно згідно даних, опублікованих в Листах Міністерства праці та соціальної політики України за 2010 - 2013 роки «Про розрахунок норми тривалості робочого часу».
Слід додати, що він неодноразово звертався до відповідача за отримання невиплаченої йому заробітної плати, він щоразу обіцяв йому це зробити, але просив почекати деякий час, проте свої обіцянки він так і не виконав.
Крім вказаного, незаконними діями відповідача йому була причинена і суттєва моральна шкода, що пов'язана з трудовими правовідношеннями сторін, яка виявилася у його моральних стражданнях і переживаннях через порушення відповідачем його законних прав і інтересів, гарантованих Конституцією України, чинним законодавством в частині своєчасного і в повному обсязі отримання винагороди (заробітної плати) за свій труд.
Порушення відповідачем його трудових прав призвели до втрати налагоджених нормальних життєвих зв'язків, через що він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності. Через провину відповідача він не міг належним чином оплачувати житлово-комунальні послуги, достатньо харчуватись та вдягатись, утримувати свою сім'ю тощо. Внаслідок цього він став роздратованим, нервовим і пригніченим, стан його здоров'я погіршився. Вважає, що це є прямим наслідком порушення його законних трудових прав відповідачем через невиплату заробітної плати.
Таким чином, причинену йому відповідачем моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.
Просить суд стягнути з державного підприємства "УкрНДІ металургмаш" на його користь заборгованість заробітній платі з індексацією в сумі 9527 грн.. 42 коп., його середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 47647 грн. 26 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не був присутній, але надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ДП "УкрНДІ металургмаш" про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направив. У зв'язку з даною обставиною та відповідно до вимог ст.224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що :
- позивач працював в ДП "УкрНДІ металургмаш", що підтверджено його трудовою книжкою (а.с. 2-6) та свідчить про знаходження позивача з відповідачем у трудових правовідносинах;
- відповідно до приказу № 126 від 04 жовтня 2010 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін (а.с. 7);
- заборгованість по заробітній платі перед позивачем, станом на 13.04.2011 року, складає 8904 грн. 41 коп., згідно довідки № 101 від 13.04.2011 року, виданої ДП "УкрНДІ металургмаш" (а.с. 9).
Стаття 94 КЗпП України вказує, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
На підставі зазначених обставин судом встановлено, що порушено право позивача на своєчасну оплату праці, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2010 року по жовтень 2010 року в сумі 8904 грн. 41 коп.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базових при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянином за цей місяць, не проводиться.
Суд вважає, що вимоги позивача щодо індексації суми заборгованості по заробітній платі за період з листопада 2010 року по травень 2013 року задоволенню не підлягають, оскільки суду не надано доказів, що заробітна плата позивача, яку він не отримав, нарахована без урахування індексу інфляції. Індексація суми заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексів інфляції за попередні три роки перед зверненням до суду діючим законодавством не передбачена.
Вирішуючи питання стосовно виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.
Як роз'яснено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24 грудня 1999 року, не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Крім того, згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116,117,237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Виходячи з встановлених по справі обставин та наведених законодавчих норм права та роз'яснень Пленуму Верховного суду України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку підлягають частковому задоволенню. Виходячи з періоду затримки (з 05 жовтня 2010 року по 10 липня 2013 року), економічного та фінансового становища підприємства (визнання його банкрутом і в той же час тривалість проведення ліквідаційної процедури), а також штучне накопичення суми середнього заробітку з боку позивача (його не звернення за захистом свого порушеного права протягом тривалого часу), а також враховуючи розмір заборгованості 8904 грн. 41 коп., та істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком, який просив стягнути позивач (п.20 постанови Пленуму), суд вважає за можливе відповідно до ст. 117 КЗпП України стягнути з відповідача 8904 грн. 41 коп.
Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Оскільки на теперішній час заборгованість по заробітної платі перед ОСОБА_1 відповідачем ДП "УкрНДІ металургмаш" не погашена, то процесуальний строк звернення до суду позивача з вимогою про стягнення моральної шкоди не сплив.
У зв'язку з чим, враховуючи обставини справи, а також те, що визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу, суд вважає за можливе зменшити розмір моральної шкоди та встановити його в сумі 1000 грн.
Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Крім того на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, Рішенням Конституційного суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.2009 року № 13, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства "Український Науково-дослідний інститут металургійного машинобудування" про стягнення заборгованості по заробітній платі з індексацією, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства "Український Науково-дослідний інститут металургійного машинобудування" (р/р 26002301660023 в філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561 код ЄДРПОУ 04601736), яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Карпинського, 2а, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 8904 грн. 41 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 8904 грн. 41 коп., моральну шкоду в сумі 1000 грн., а всього 18808 грн. 82 коп. (вісімнадцять тисяч вісімсот вісім грн. 82 коп.)
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з державного підприємства "Український Науково-дослідний інститут металургійного машинобудування" (р/р 26002301660023 в філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561 код ЄДРПОУ 04601736), яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Карпинського, 2а, на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: