Справа № 359/6882/13-ц Головуючий у І інстанції Борець Є.О.
Провадження № 22-ц/780/5218/13 Доповідач у 2 інстанції Кашперська
Категорія 19 18.09.2013
Іменем України
17 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Мельника Я.С., Фінагєєва В.О.,
за участю секретаря Бевзюк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Київінвестбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мандатна компанія» про розірвання договору бронювання об'єкта нерухомості та договору купівлі-продажу цінних паперів, стягнення грошових коштів,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про розірвання договору бронювання об'єкта нерухомості та договору купівлі-продажу цінних паперів, стягнення грошових коштів. Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що з метою придбання квартири АДРЕСА_1 уклав договір купівлі-продажу цінних паперів з ТОВ «КУА та АПНФ «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» та ТОВ «Українська мандатна компанія» договір купівлі-продажу цінних паперів та з ТОВ «ХК «Київінвестбуд» договір бронювання об'єкта нерухомості. Придбавши облігації ТОВ «ХК «Київінвестбуд», він набув право власності на отримання в період із 31 березня 2012 року до 30 червня 2012 року квартири за вказаною адресою, однак станом на день пред'явлення позову ТОВ «ХК «Київінвестбуд» не закінчив будівництво житлового будинку, в зв'язку із чим він позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору. Просив розірвати договір купівлі-продажу цінних паперів від 22 січня 2008 року, укладений між ним та ТОВ «КУА та АПНФ «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» та ТОВ «Українська мандатна компанія», договір бронювання об'єкта нерухомості від 22 січня 2008 року, укладений між ним та ТОВ «ХК «Київінвестбуд», стягнути із відповідачів на його користь грошові кошти у сумі 562064,25 грн.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року відкрито провадження в даній справі.
Відповідач ТОВ «КУА та АПНФ «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року та постановити нову ухвалу, якою повернути позивачу заяву для подання до належного суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження, суд виходив з того, що за формою та змістом позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 119 - 120 ЦПК України.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають змісту позовних вимог та вимогам закону.
Відповідно до загальних правил підсудності, визначених ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Разом із тим, згідно ч. 5 ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За змістом законів, що регулюють спірні правовідносини, договори громадян із організаціями, що залучають грошові кошти для будівництва житла, хоча й мають різні найменування (підряду, дольової участі у будівництві, спільної діяльності, купівлі-продажу з розстроченням платежу, відступлення права вимоги, інвестування у нерухомість та управління майном тощо), проте предмет договору й умови у них практично однакові: замовлення на будівництво житла для власних потреб.
Правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач, замовник) - це угода про послугу - будівництво житла.
Враховуючи, що в п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, доводи апеляційної скарги про те, що цей Закон не регулює правовідносини між будівельною компанією й громадянами щодо будівництва житла для власних потреб, а позивач не може виступати в якості споживача, оскільки є інвестором, є помилковими.
Оцінюючи правильність відкриття провадження з точки зору дотримання вимог ч. 5 ст. 110 ЦПК України, яка передбачає можливість відкрити провадження за зареєстрованим місцем проживання споживача чи місцем виконання договору, колегія суддів враховує, що позов подається з приводу розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів та договору бронювання об'єкту нерухомості.
Згідно ст. 532 ЦК України, місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виконання зобов'язання; за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання; за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходження) боржника. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України, позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що місцем виконання договору про бронювання об'єкта нерухомості, укладеного між позивачем - споживачем та відповідачами, є місцезнаходження нерухомого майна - АДРЕСА_1 суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо підсудності спору та правомірно прийняв його до свого провадження.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а також не стосуються вимог щодо підсудності, та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів «Фінансова компанія «Партнер-Капітал» відхилити.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Мельник Я.С.
Фінагєєв В.О.