17 вересня 2013 року Справа №293/1498/13-ц
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді Слободенюк Н.Є.,
при секретарі Воробей Т.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в смт. Черняхові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Черняхівської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом та просили визнати за ними право власності на будинок АДРЕСА_1, як за спадкоємцями за законом після смерті їх батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новосілка, а саме: за ОСОБА_1 на 1/2 частку спадкового житлового будинку, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/4 частці кожному.
Позивачі в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, заявлений позов підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. До суду надійшла заява з Черняхівської селищної ради, в якій висловлене клопотання про слухання справи у відсутності їх представника, позов визнав в повному обсязі.
Представник третьої особи Державної реєстраційної служби Черняхівського РУЮ в судове засідання також не з'явився та подав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, висловив думку про можливість задоволення позову.
В зв'язку з визнанням позову відповідачем, суд прийшов до висновку про можливість винесення рішення по суті позову на попередньому розгляді справи відповідно до ст.130 ЦПК України
Дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє із наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новосілка помер батько позивачів ОСОБА_4 (а.с.5) Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1, який побудований у 1973 році. Реєстрація будинку проведена згідно діючого на той час законодавства шляхом внесення відповідного запису до погосподарської книги сільської ради, у відповідності з яким в погосподарській книзі №2 за 1986-1990 роки по особовому рахунку НОМЕР_1 та погосподарської книги №1 за 1996-2000 роки по особовому рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_4 записаний власником спірного будинку (а.с.15). Позивачі прийняли спадщину як першої черги спадкоємці за законом, шляхом подачі заяви про її прийняття до нотаріальної контори, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає, що стверджується відповіддю нотаріальної контори (а.с.32). У відповідності до матеріалів спадкової справи ОСОБА_5, яка також являлася спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений шестимісячний строк від прийняття спадщини відмовилась на користь ОСОБА_1- позивачки по справі.(а.с.33).
Оформлення права на спадщину на спірний будинок в позасудовому порядку неможливо тому що, із довідки БТІ №286 від 31.07.2013 року вбачається, що за ОСОБА_4 право власності на спірний будинок не зареєстровано (а.с.9).
Вказані факти сторонами не оспорюються ними визнаються. Крім того, що зазначені обставини сторонами визнаються, вони підтверджуються матеріалами справи, їх визнання відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову суд не вбачає.
В зв'язку з цим, судом у відповідності із ст. 61 ЦПК України, визнані вказані обставини такими, що не підлягають доказуванню.
Спірний будинок не є самовільною забудовою, та документи на підставі яких проводилась його реєстрація в сільській раді не збереглися і відновити їх неможливо. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що реєстрація будинку в погосподарських книгах сільської ради свідчить про те, що на зазначений будинок його власник мав правоустановлюючі документи без яких реєстрація була б неможливою. А тому, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 за свого життя та на час відкриття спадщини, володів на праві власності будинком АДРЕСА_1.
В п.4 Перехідних положень ЦК України зазначено, що положення ЦК України (ред. 2004 р.) застосовуються до цивільних правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до абз.2,3 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкодавців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася і була прийнята до 1січня 2004 року, тому до даних спірних правовідносин слід застосувати законодавство, яке діяло на момент їх виникнення, а саме норми ЦК України (ред. 1963 р.) та Закону України «Про власність».
Із ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про власність» вбачається, що праця громадян є основою створення і примноження їх власності. У відповідності із ч. 1 ст. 13 цього Закону, вважається, що об'єктами права приватної власності є жилі будинки.
Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду від 4 жовтня 1991 року N 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»(назву змінено згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 25.05.98 р. N 15) із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року N 13, від 25 травня 1998 року N 15, 4 , відповідно до ст. 12 Закону України "Про власність" у приватній власності громадян можуть знаходитись жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці.
Враховуючи викладене, суд вважає, що спірний будинок увійшов до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 в силу ст.548 ЦК України (ред. 1963 року).
Відповідно до ч.2. ст. 548 ЦК України (ред. 1963 року), незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В зв'язку з цим, спірний будинок належить позивачам, як спадкоємцям першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
У відповідності із ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В зв'язку з цим, та оскільки втрачені документи, які посвідчували б право власності спадкодавця на спірний будинок, з моменту відкриття спадщини пройшло шість місяців, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає, нотаріус відмовив спадкоємцям у видачі свідоцтва про право власності на спадковий будинок, іншого, позасудового порядку, для визнання такого права не існує, слід визнати за позивачами - ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку спірного житлового будинку; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/4 частці за кожним, як за спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 60, 174, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 548, 549 ЦК України (ред. 1963 р.), ст. ст.182,328, 392ЦК України (ред. 2004 року), ст.. ст. 12, 13 Закону України «Про власність» суд, -
Позов задовольнити.
Визнати право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, як за спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новосілка Черняхівського району Житомирської області.
Визнати право власності на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новосілка Черняхівського району Житомирської області.
Визнати право власності на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, як за спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новосілка Черняхівського району Житомирської області.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча- суддя: (підпис) Н.Є. Слободенюк
Копія: вірно
Суддя: