Справа № 185/3534/13-ц
іменем України
13 вересня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., при секретарі Слипченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради про стягнення аліментів на утримання онуки - інваліда до досягнення дитиною повноліття
ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, посилаючись на те, що вона уклала шлюб з ОСОБА_4, від якого народила доньку. З народження і по теперішній час донька є інвалідом дитинства. На сьогоднішній день позивач не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Батько дитини є інвалідом 1 групи, у зв'язку з цим ніде не працює, створив іншу сім'ю, сплачує на утримання доньки аліменти у розмірі недостатньому для утримання дитини-інваліда і не може з поважних причин надавати доньці належного утримання. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є дідусем та бабусею ОСОБА_3 по батьківській лінії. ОСОБА_2 є пенсіонером отримує пенсію у розмірі приблизно 4 тисячі гривень. На даний час він також працює на шахті «Павлоградській» ДТЕК «Павлоградвугілля» і отримує заробітну плату приблизно 10 тисяч гривень та регрес у розмірі приблизно 3 тисяч гривень. ОСОБА_5 має на центральному ринку м.Павлограда два торгівельні кіоски і також має заробіток. Тому, вважає, що дід та баба мають можливість надавати онуці матеріальну допомогу.
В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали свої позовні вимоги і просили задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що у відповідача на утриманні знаходяться ще п'ятеро онуків, теща, яка проживає разом з ним та мати, яка проживає окремо, але потребує сторонньої допомоги.
Представник відповідача зазначила, що батько дитини сплачує аліменти на утримання доньки у розмірі 363 гривні щомісяця, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму для даної дитини. І у зв'язку з цим немає підстав стягувати аліменти з діда.
Представник третьої особи Органу опіки і піклування у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, просив прийняти рішення в інтересах дитини.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести тi обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимогi заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у cпpaвi i щодо яких у сторін та інших oci6, яки беруть участь у cпpaвi, виникає cпip. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З 27 грудня 1997 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Від шлюбу народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка на сьогоднішній день проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні (а.с.9).
ОСОБА_3 є інвалідом-дитинства, що підтверджується посвідченням дитини-інваліда (а.с.10, 11).
На утримання дитини ОСОБА_4 сплачує аліменти зі своєї пенсії у розмірі 363 гривні щомісяця.
Згідно довідки, наданої лікарем ОСОБА_3 потребує медикаментозного лікування у обсязі, визначеному даною довідкою, щорічного стаціонарного лікування в обласній дитячій клінічній лікарні та щорічного санаторно-курортного лікування. Вартість даного лікування становить 34106,52 гривні на рік.
У 2003році ОСОБА_3 перенесла операцію в інституті серцево-судинної хірургії АМН України ім. М.М. Амосова.
Матері дитини не вистачає коштів, які вона отримує від органів соціального забезпечення у розмірі 867гривень та аліментів у розмірі 363 гривні.
Тобто, річний дохід позивача становить 14760 гривень, що значно менше необхідного рівня, визначеного лікарями.
Дохід ОСОБА_2, який є дідом ОСОБА_3 складається із заробітної плати у розмір 15 тисяч гривень щомісяця та пенсії у розмірі 5600 гривень Крім того, його дружина є приватним підприємцем і теж має дохід. Отже, відповідач має змогу надавати кошти на утримання онуки-інваліда.
Посилання відповідача на те, що з ним проживає теща і знаходиться на його утриманні ніяким доказами не підтверджені.
Суд не бере до уваги той факт, що у відповідача знаходяться на утриманні ще п'ять онуків, так, як встановлено у судовому засіданні всі п'ятеро онуків мають повні сім'ї, батьки яких працюють і тому не потребують допомоги діда. На день розгляду справи жоден з п'ятьох онуків з позовом до суду про стягнення аліментів ні з батьків, ні з діда не звертався.
У 2003 році ОСОБА_3 перенесла операцію в інституті серцево-судинної хірургії АМН України ім. М.М. Амосова.
У відповідності до ст.265 Сімейного кодексу України, баба, дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.
У відповідності із ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно з приписами ст.7 К Конвенції про права інвалідів, держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів для забезпечення повного здійснення дітьми-інвалідами всіх прав людини й основоположних свобод нарівні з іншими дітьми. В усіх діях стосовно дітей-інвалідів першочергова увага приділяється вищим інтересам дитини. Держави-учасниці забезпечують, щоб діти-інваліди мали право вільно висловлювати з усіх питань, що їх зачіпають, свої погляди, які отримують належну вагомість, відповідну їхньому вікові та зрілості, нарівні з іншими дітьми й отримувати допомогу, яка відповідає інвалідності та вікові, у реалізації цього права.
Відповідно до ст.12 Конвенції про права інвалідів, держави-учасниці підтверджують, що кожний інвалід, де б він не знаходився, має право на рівний правовий захист.
Згідно із ст. 28 Конвенції про права інвалідів, держави-учасниці визнають право інвалідів на достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей, що включає достатнє харчування, одяг та житло, і на безперервне поліпшення умов життя й уживають належних заходів для забезпечення та заохочення реалізації цього права без дискримінації за ознакою інвалідності.
Стан здоров'я дитини перебуває в безпосередньому зв'язку з її матеріальним становищем, яке певною мірою визначається матеріальним становищем того з батьків, з ким вона проживає й пов'язана спільністю побуту. Тому хвора дитина потребує більш значних матеріальних витрат на своє утримання, ніж та, яка не страждає на ті чи інші захворювання. Для відновлення функцій життєдіяльності дитини, що страждає захворюванням, потрібні більші, ніж звичайно, фізичні й матеріальні витрати.
Коштів, які позивач отримує від держави не вистачає для належного лікування та догляду за дитиною-інвалідом.
Таким чином, для створення соціального захисту дитини-інваліда, створення рівних з іншими членами суспільства можливостей для розвитку та реалізації своїх прав і свобод, якомога повного розвитку своїх індивідуальних здібностей та задоволення своїх особистих потреб, батьки в першу чергу повинні приділяти значної уваги реабілітації таких дітей, з тим щоб забезпечити належне піклування, відновлення здоров'я, доступ до освіти, соціального, культурного і духовного життя.
Судом встановлено, що сукупний дохід сім'ї відповідача становить 261600 гривень на рік. Тобто, надавати допомогу онуці-інваліду, яка, як встановлено судом потребує такої допомоги, відповідач має змогу. На думку суду з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти в розмірі 1/6 частини його доходу і заробітку.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради про стягнення аліментів на утримання онуки - інваліда до досягнення дитиною повноліття про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (інн. НОМЕР_1), працюючого в ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" шахта "Павлоградська, аліменти на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2) на утримання неповнолітньої дитини - інваліда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 березня 2013 року та до досягнення дитиною віку повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (інн. НОМЕР_1) судовий збір на користь держави в сумі 229.40 гривень.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В. О. Головін