Справа № 362/5083/13-к
Провадження № 1-кп/362/292/13
06.09.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді - Степаненка В.В.,
при секретарі - Мельник І.А.,
за участю прокурора - Сєрова С.Л.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Василькові матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013100140001773 від 20.07.2013 р. про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України, скоєного ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем м. Василькова, Київської області, українцем, громадянином України, неодруженим, не працюючим, зареєстрованим в АДРЕСА_1; мешканцем АДРЕСА_2, раніше судимим: 18.05.2007 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 4 ст.185; ч.2 ст.289, 70,71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; 23.03.2012 року звільнений по відбуттю строку покарання,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.02.12р., відповідно до ст. 158 КВК України, ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» до ОСОБА_1, був встановлений адміністративний нагляд, строком на 2 (два) роки та встановлені обмеження, у вигляді заборони виїзду за межі місця проживання, без дозволу органів внутрішніх справ, з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду, заборони залишати своє місце проживання з 22 год. до 06 год. наступного дня.
Незважаючи на це, ОСОБА_1 порушив правила адміністративного нагляду, що виразилось у самовільному залишенні місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, за якою ОСОБА_1 зареєстрований як піднаглядний, без дозволу (повідомлення) міліції з грудня 2012 року став проживати за іншою адресою, а саме:в АДРЕСА_2.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, порушив правила адміністративного нагляду, а тому ці його дії кваліфікує за ст. 395 КК України.
29 серпня 2013 року між прокурором Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області Пархоменком В.В. та громадянином ОСОБА_1 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор Пархоменко В.В. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 395 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді 2 (двох) місяців арешту.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ст. 395 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області Пархоменком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 29 серпня 2013 року про визнання винуватості між прокурором Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області Пархоменком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем м. Василькова, Київської області, українцем, громадянином України, неодруженим, не працюючим, зареєстрованим в АДРЕСА_1; мешканцем АДРЕСА_2, раніше судимим: 18.05.2007 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 4 ст.185; ч.2 ст.289, 70,71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; 23.03.2012 року звільнений по відбуттю строку покарання, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України.
Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.
Початок строку відбування покарання рахувати із дня затримання та поміщення ОСОБА_1 до СІЗО № 13 Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя В. В. Степаненко