№ 257/11104/13-К Провадження № 1-кп/257/309/13
17 вересня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Лях М.Ю.,
при секретарі - Харитоновій А.Є.,
за участю прокурора - Луценко О.В.,
підозрюваного - ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2,
представника потерпілої - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 9 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012051040000014 від 28.11.2012 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, азербайджанця, громадянина України, із середньо - технічною освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 22.07.1998 р. Київським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 року) до штрафу в розмірі 680 грн.
- 09.10.2000 р. Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. 2 ст. 206, ст. 43 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 17.10.2001 року з УІН - 57 умовно достроково на 1 рік 3 місяці та 14 днів у порядку ст. 89 КК України судимість погашена.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, -
13 травня 2011 року приблизно о 21-30 годині, ОСОБА_1 будучі в стані алкогольного сп*яніння, знаходився на привокзальній площі станції Донецьк, розташованої за адресою: м. Донецьк, площа Привокзальна 1, де розташована закусочна швидкого харчування «Бургерна» приватного підприємства «Юксек», де працювала ОСОБА_2 та ОСОБА_4. В цей час, до закусочної підійшов ОСОБА_1, який знаходячись в громадському місці, зневажаючи існуючими в суспільстві правилами поведінки, моральності й благопристойності, грубо порушуючи громадський порядок, за мотивами явної неповаги до суспільства, став виражатися на адресу ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою й на прохання ОСОБА_2 припинити хуліганські дії, не реагував, та продовжував нецензурно лаятись. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1 підійшов до службового входу у приміщення закусочної, де знаходився ОСОБА_4, у відношення якого продовжував виражатися грубою нецензурною лайкою та увірвався у приміщення закусочної. Знаходячись поруч, ОСОБА_4 зажадав від ОСОБА_1 залишити приміщення, а коли останній відмовився, сказав, що викличе працівників міліції та руками виштовхнув ОСОБА_1 з приміщення. Після цього ОСОБА_1, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, продовжуючи лаятися, підняв з асфальту цеглину та кинув у вікно двері службового входу приміщення вказаної закусочної, пошкодивши скло, внаслідок чого було припинено роботу закладу громадського харчування на тривалий час. З метою припинення хуліганських дій, ОСОБА_2 викликала працівників міліції. У результаті хуліганських дій ОСОБА_1, було пошкоджено та знищено майно, яке належить ОСОБА_2, а саме - скло на метало-пластиковій двері, вартістю 2850 грн., чим спричинив потерпілої ОСОБА_2 майнову шкоду у вказаному розмірі.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
В даному кримінальному проваджені 17 вересня 2013 року між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Відповідно до даної угоди, потерпілий та підозрюваний дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинний нести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді штрафу у розмірі 8 500 (восьми тисяч п*ятисот) грн.
Також сторони погодились на те, що ОСОБА_1 на протязі двох місяців з дня вступу вироку у закону силу зобов'язується відшкодувати потерпілій моральну та матеріальну шкоду в розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному ОСОБА_1 та потерпілій ОСОБА_2
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного:
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
На підготовчому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 вказав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 296 КК України. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла ОСОБА_2 на підготовчому судовому засіданні пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, та просила затвердити зазначену угоду.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Суд шляхом опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо затвердження мирової угоди, пояснення підозрюваного, потерпілого, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди про примирення.
За таких підстав суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст. 296 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення, покарання у вигляді штрафу 8 500 (восьми тисяч п*ятисот) грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 471, 474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 17 вересня 2013 року про примирення між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному проваджені за № 12012051040000014 від 28.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 17 вересня 2013 року покарання у вигляді штрафу в розмірі 8 500 (восьми тисяч п*ятисот) грн.
Також сторони погодились на те, що ОСОБА_1 на протязі двох місяців з дня вступу вироку у закону силу зобов'язується відшкодувати потерпілій моральну та матеріальну шкоду в розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Київського районного суду
м. Донецька М.Ю. Лях