04 вересня 2013 р. Справа № 7669/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Пліша М.А., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 30.04.2013р. про відмову у відкритті провадження по справі № 461/4981/13-а провадження № 2а/461/289/13 за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, третя особа - виконавчий комітет Львівської міської ради, про визнання права на квартиру та визнання незаконними дій та зобов'язання до вчинення дій,-
25.04.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати за ним право на розподілену йому згідно рішення житлової комісії квартиру за адресою АДРЕСА_1 Визнати незаконними дії начальника житлової групи КЕВ м.Львова Стороженко A.C. по затягуванню оформлення документів на розподілену згідно рішення житлової комісії квартиру за адресою АДРЕСА_1. Зобов'язати начальника КЕВ м.Львова особисто проконтролювати своєчасність оформлення документів на розподілену згідно рішення житлової комісії квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язати виконавчий комітет Львівської міської ради після належного оформлення документів КЕВ м.Львова видати ордер на вселення у розподілену згідно рішення житлової комісії квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою від 30.04.2013 року у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, третя особа - виконавчий комітет Львівської міської ради, про визнання права на квартиру та визнання незаконними дій та зобов'язання до вчинення дій відмовлено.
Постановляючи дану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ст.15 ЦПК України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства, а відтак даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із ухвалою суду, її оскаржив позивач. Вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначає, що звернувся до Галицького районного суду міста Львова як до адміністративного суду в зв'язку з тим, що було порушене його право, яке виникло на підставі проходження ним публічної, а саме військової служби. Крім цього відповідачем у даній справі є інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тому твердження суду, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є хибною. Просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції зазначено, що предметом спору є право власності позивача на квартиру, тому в даному випадку існує спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 цього Кодексу справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях визначено державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Законом України «Про державну службу» також встановлено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Із наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою.
Частиною другою статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до статті 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності та спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з цієї служби.
Таким чином, під компетенцією адміністративних судів необхідно розуміти підвідомчість справ, що виникають із публічно-правових відносин і, зокрема, військових публічно-правових відносин.
Позивачем в таких справах є особа, що перебуває на публічній службі і яка вважає, що органом, з яким вона перебуває у відносинах публічної служби, порушено її права, свободи чи інтереси в цій сфері. Відповідачем у таких спорах є орган, з яким службовець перебуває у відносинах публічної служби.
У позовній заяві позивач зазначав, що перебуває на квартирному обліку як військовослужбовець, що звільнився з військової служби у зв'язку із реформуванням та скороченням Збройних Сил України та потребує поліпшення житлових умов.
Відповідно до вимог пункту 8 статті 8 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» особам, які звільняються з військової служби на підставі нормативно-правових актів, прийнятих у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, надаються такі гарантії соціального захисту, як забезпечення житлом відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Таким чином, між сторонами виник спір, пов'язаний із проходженням позивачем публічної служби, а відтак, даний спір є публічно-правовим і відноситься до адміністративної юрисдикції.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що ухвала суду підлягає скасуванню.
Керуючись, ст.ст. 41, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 30.04.2013р. про відмову у відкритті провадження по справі № 461/4981/13-а провадження № 2а/461/289/13- скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді М.А. Пліш
Р.Й. Коваль