Справа № 209/3083/13-ц
Провадження № 2-о/209/44/13
"03" липня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:
головуючого Гнєзділова В.Є.
при секретарі Глуховій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1, Заінтересована особа - Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» про встановлення факту відключення від мереж теплопостачання та визнання боргу таким, що безпідставно нарахований, -
Заявник, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, заяву підтримав у повному обсязі.
ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту відключення від мереж теплопостачання та визнання боргу таким, що безпідставно нарахований. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 28 березня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №641. Раніше власником квартири за договором купівлі-продажу від 25 червня 2003 року була його колишня дружина ОСОБА_3 У 2003 році колишня дружина ОСОБА_3 звернулась в Управління газового господарства з заявою на встановлення автономного опалення - газового котла з газовим лічильником. На підставі вказаної заяви та з урахуванням листа Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» був розроблений робочий проект відключення квартири по АДРЕСА_1 від внутрішньодомової системи опалення, розроблені технічні умови, отримано дозвіл комісії, яка складалось з 12 чоловік та включала представників місцевої влади та комунальних служб міста, у тому числі і КП «Дніпродзержинськтепломережа». На підставі вказаних дозвільних документів підрядною організацією виконано відключення від внутрішньодомової системи опалення по АДРЕСА_1 та виконані роботи по встановленню газового котла, газового лічильника та автономного опалення квартири. Оскільки на той час діюче Законодавство не передбачало складання акту відключення від внутрішньодомової системи опалення, заявник з колишньою дружиною вважали цей факт наявним. З 2003 року вони не користувалися теплом з внутрішньодомової системи опалення. Але, у березні 2013 року ОСОБА_1 отримав претензію, згідно якої дізнався, що має заборгованість за користування теплом від внутрішньодомової системи опалення у сумі 15276 гривень 29 копійок. Вважає, що вказана заборгованість нарахована безпіставно. Просить суд встановити факт відключення квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, від внутрішнодомових мереж теплопостачання КП «Дніпродзержинськтепломережа» у 2003 році та встановлення автономного опалення у цій квартирі у 2003 році. Визнати борг у сумі 15276 гривень 29 копійок за теплопостачання від внутрішнодомових мереж теплопостачання КП «Дніпродзержинськтепломережа» у квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, таким, що безпідставно нарахований для подальшого його списання.
Заявник, ОСОБА_1, в судове засідання з'явився, підтвердив обставини зазначені у заяві, наполягає на задоволені заявлених вимог.
Представник заінтересованої особи - Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», у судове засідання з'явився, проти задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 не заперечує.
Судом досліджені докази по справі:
- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про власність» N 697-XII, 07.02.1991 року, який діяв на час відключення квартири від внутрішньодомової системи опалення, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності. Власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджених Постановою КМ України від 8 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються на договірних засадах.
Згідно п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.8 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживачі житлово-комунальних послуг повинні дотримуватись вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно ст. 24 ЗУ «Про теплопостачання», одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: у відповідності із законом такі факти породжують юридичні наслідки; діючим законодавством не передбачений інший порядок їх встановлення; заявник не має іншої нагоди одержати або відновити документ, підтверджуючий факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язано з вирішенням спору про право.
Згідно ст.256 ЦПК України, у судовому порядком можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав громадян, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.57 ЦПК України, докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, …, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно із ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У судовому засіданні встановлені наступні обставини та визначені до них правовідносини.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 28 березня 2011 року, посвідченгого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №641. До цього власником квартири на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 2003 року була його колишня дружина ОСОБА_3 У 2003 році колишня дружина ОСОБА_3 звернулась в Управління газового господарства з заявою на встановлення автономного опалення - газового котла з газовим лічильником. На підставі вказаної заяви та з урахуванням листа КП «Дніпродзержинськтепломережа», був розроблений робочий проект відключення квартири по АДРЕСА_1 від внутрішньодомової системи опалення, розроблені технічні умови, отримано дозвіл комісії, яка складалось з 12 чоловік та включала представників місцевої влади та комунальних служб міста, у тому числі і КП «Дніпродзержинськтепломережа». На підставі вказаних дозвільних документів підрядною організацією виконано відключення від внутрішньодомової системи опалення по АДРЕСА_1 та виконані роботи по встановленню газового котла, газового лічильника та автономного опалення квартири. З 2003 року вони не користувалися теплом з внутрішньодомової системи опалення. Проте, у березні 2013 року ОСОБА_1 отримав претензію, згідно якої дізнався, що має заборгованість за користування теплом від внутрішньодомової системи опалення у сумі 15276 гривень 29 копійок.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими повністю обґрунтовуються вимоги заявника з таких мотивів.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...
Суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 28 березня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №641. До цього власником зазначеної квартира була його колишня дружина ОСОБА_3, яка у 2003 році звернулась до УГГ з заявою про встановлення автономного опалення, газового котла та лічильника. Оскільки на той час діюче законодавство не передбачало складання акту відключення від внутрішньодомової системи опалення, 24 вересня 2003 р. було складено протокол №15 (а.с.14), згідно якого комісією у складі 12 чоловік, яка включала представників місцевої влади та комунальних служб міста, у тому числі і КП «Дніпродзержинськтепломережа», було надано дозвіл на відключення від центрального опалення та виконання робіт по встановленню приладів індивідуального опалення в квартирі за адресою АДРЕСА_1. Також був розроблений робочий проект відключення квартири від внутрішньодомової системи опалення, розроблені технічні умови. Підрядною організацією було виконано відключення від внутрішньодомової системи опалення за адресою АДРЕСА_1 згідно дозвільних документів. Права будь кого з сусідів ОСОБА_1 порушені не були, установка автономного опалення виконана за їх згодою, про що свідчать наявні в матеріалах справи письмові розписка сусідів (а.с.15,16,17). Таким чином судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 у визначений в законі спосіб реалізував своє право на відключення від мереж централізованого опалення належного йому жилого приміщення та підключення автономного опалення. Споживачем була дотримана встановлена процедура відключення, отримано дозвіл комісії на відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення. Крім того, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що у зв'язку з відключенням квартири заявника ОСОБА_1 від централізованого опалення, теплова енергія ним не споживалась. За таких обставин, борг нарахований КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» за теплопостачання є безпідставним, оскільки згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджених Постановою КМ України від 8 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а заявник з2003 р. будь яких послуг з теплопостачання від внутрішньодомової системи опалення від КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» не отримував. Є достатньо підстав для задоволення заяви.
Встановлені судом факти й обставини справи підтверджуються:
- копією витягу /а.с.4/, згідно якого підтверджується, що 15.07.2003 р. право власності на квартиру розташовану по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_3;
- копією договору купівлі-продажу /а.с.5/, згідно якого підтверджується, що 25.06.2003 р. ОСОБА_3 купила квартиру розташовану по АДРЕСА_1;
- копією витягу /а.с.6/, згідно якого підтверджується, що 18.04.2011 р. право власності на квартиру розташовану по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_1;
- копією договору дарування /а.с.7/, згідно якого підтверджується що ОСОБА_1 отримав у дарунок від ОСОБА_3 квартиру розташовану по АДРЕСА_1;
- копією технічного паспорту на квартиру /а.с.8-9/, згідно якого підтверджується технічна характеристика квартири розташовану по АДРЕСА_1;
- копією паспорту та ідентифікаційного коду заявника /а.с.10-12/, згідно якого підтверджується особа ОСОБА_1;
- копією акту від 09.03.2003 р. /а.с.13/, згідно якого підтверджується, що димові та вентиляційні канали в квартирі АДРЕСА_1 відповідають технічним умовам та придатні для відводу продуктів згоряння від побутових газових приладів;
- копією протоколу від 24.09.2003 р. /а.с.14/, згідно якого підтверджується факт надання дозволу на відключення від центрального опалення та виконання робіт по встановленню приладів індивідуального опалення квартири розташованої по АДРЕСА_1;
- копією розписок /а.с.15-17/, згідно яких підтверджується згода сусідів на відключення від центрального опалення та виконання робіт по встановленню приладів індивідуального опалення квартири розташованої по АДРЕСА_1;
- копією технічних умов /а.с.21/, згідно яких підтверджується отримання технічних умов ОСОБА_3 на установку приладів індивідуального опалення квартири розташованої по АДРЕСА_1;
- копією робочого проекту /а.с.22-28/, згідно якого підтверджується, що проект переведення квартири розташованої по АДРЕСА_1 на автономне опалення виконаний у відповідності з вимогами будівельних норм, правил, інструкцій, державних стандартів;
- копією акту /а.с.30/, згідно якого підтверджується факт прийняття газового лічильника;
- копією акту /а.с.31/, згідно якого підтверджується прийняття в експлуатацію газопроводу та газового обладнання;
- копіями актів виконаних робіт /а.с.33-34/, згідно якого підтверджується проведення робіт УГГ по встановленню приладів індивідуального опалення квартири розташованої по АДРЕСА_1;
- копією претензії /а.с.39/, згідно якого підтверджується нарахування боргу за теплопостачання квартири розташованої по АДРЕСА_1;
На підставі ст.4 Закону України «Про власність», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затверджених Постановою КМ України від 8 жовтня 1992 року № 572, керуючись ст. 8, 57, 209, 213-215, 218, 234, 235, 256-259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, Заінтересована особа - Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» про встановлення факту відключення від мереж теплопостачання та визнання боргу таким, що безпідставно нарахований - задовольнити.
Встановити факт відключення квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, від внутрішнодомових мереж теплопостачання КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» у 2003 році та встановлення автономного опалення у цій квартирі у 2003 році.
Визнати борг у сумі 15276 гривень 29 копійок за теплопостачання від внутрішнодомових мереж теплопостачання КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» у квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності таким, що безпідставно нарахований для подальшого його списання.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська В.Є. Гнєзділов