номер провадження справи 30/91/13
69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.
30.08.2013 Справа № 908/2591/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Дніпроенергосталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш" (72310, м.Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, 57)
про стягнення 71399,83 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
від позивача: Мілкіна О.В., довіреність № б/н від 01.04.2013 р.;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Дніпроенергосталь" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш" 71399,83 грн. заборгованості за договором № 49-11-02 від 28.03.2011 р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 526, 611, 837 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що 28.03.2011 р. між сторонами у справі укладено договір № 49-11-02, на виконання умов якого позивач виконав перший етап робіт на суму 62500,00 грн. Однак, зобов'язання щодо оплати виконаних робіт відповідач не виконав. Отже, як вказує позивач, за відповідачем виникла заборгованість в розмірі 62500,00 грн. У зв'язку з простроченням виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 4857,02 грн. пені та 4042,81 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.07.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2591/13, присвоєно номер провадження справи № 30/91/13. Розгляд справи призначено на 30.08.2013 р.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні 30.08.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Також, надав суду довідку № 13-1021 від 30.08.2013 р., згідно якої станом на 30.08.2013 р. заборгованість відповідача за спірним договором складає саме 62500,00 грн.
Відповідач процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні 30.08.2013 р. не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.
Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.
Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 30.07.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 30.08.2013 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 31.07.2013 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України.
Направлення на адресу відповідача ухвали від 30.07.2013 р. про порушення провадження у справі підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції суду від 01.08.2013 р., належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи.
Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. Ухвала, яка відправлена господарським судом Запорізької області у зв'язку із незнаходженням адресата не поверталась.
Також, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 30.08.2012р., тобто станом на час розгляду справи в суді, підтверджується місцезнаходження ТОВ "Продмаш" саме за вказаною у позові адресою: 72310, м.Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, 57.
З огляду на викладене, суд має достатньо підстав вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляду в господарському суді Запорізької області даної справи.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 30.08.2013 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 69 ГПК України, прийнято і оголошено на підставі ст.85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд
28.03.2011 р. між ТОВ НВП "Дніпроенергосталь" (виконавцем, позивачем у справі) та ТОВ "Продмаш" (замовником, відповідачем у справі) укладено договір № 49-11-02 з додатками, предметом договору є виконання робіт: "Розробка індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення ТОВ "Продмаш". Узгодження розроблених документів з Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів, геолого-розшуковою експедицією, Держуправлінням охорони навколишнього середовища природної середи в Запорізькій області" (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 2.1. договору, вартість визначених в п. 1 договору робіт згідно договірної ціни (додаток № 1) складає 104166,67 грн. без НДС, НДС 20% - 220833,33 грн. Загальна сума - 125000,00 грн.
Розрахунки проводяться авансовим платежем в розмірі 50% від вартості робіт першого етапу договору протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору (п. 2.2. договору). Остаточну оплату за виконані за договором роботи замовник здійснює протягом 5 банківських днів після підписання у встановленому порядку актів приймання-здачі робіт кожного етапу (п. 2.3. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, перелік робіт на окремих етапах та по закінченні дії договору, визначається договором.
Пунктом 3.4. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 29.06.2011 р., сторони узгодили, що строк здачі робіт по договору 30.07.2011 року.
Згідно п. 2 додаткової угоди № 1 від 29.06.2011 р. сторони визначили календарний план виконання робіт в 2 етапи в наступній редакції: 1.1. "Збір вихідних даних для розробки норм водоспоживання та водовідведення. Ознайомлення з технічною документацією по водному хазяйству, техпаспортами обладнання. Розрахунок об'єму водоспоживання й водовідведення по кожній водоємкій операції; 1.2. Розрахунок індивідуальної балансової норми водоспоживання й водовідведення на одиницю продукції. Оформлення звіту. Узгодження розроблених документів з Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів, Геолого-розшуковою експедицією й Держуправлінням охорони навколишнього середовища природної середи в Запорізькій області.
Відповідно до п. 4.2. договору, за прострочення оплати виконаних робіт, зазначених в п. 1.1. договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,2% від суми виконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Строк дії договору з моменту його підписання до моменту проведення всіх взаєморозрахунків (п. 7.1. договору).
На виконання умов договору позивач виконав перший етап робіт - збір вихідних даних для розробки норм водоспоживання та водовідведення, ознайомлення з технічною документацією по водному хазяйству, техпаспортами обладнання, розрахунок об'єму водоспоживання й водовідведення по кожній водоємкій операції на суму 62500,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 01 від 23.05.2011 р., копія якого містяться в матеріалах справи. Однак, зобов'язання щодо оплати виконаних робіт відповідач не виконав. Отже, як вказує позивач, за відповідачем виникла заборгованість в розмірі 62500,00 грн.
Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш" 71399,83 грн. заборгованості за договором № 49-11-02 від 28.03.2011 р., з яких: 62500,00 грн. основного боргу, 4857,02 грн. пені та 4042,81 грн. 3% річних є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Із змісту статей 11, 509 ЦК України слідує, що, зокрема, договір є підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків). Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань встановлені також ст.174 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Правовідносини сторін врегульовано договором, який за правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ТОВ НВП "Дніпроенергосталь" був виконаний перший етап робіт, а саме, збір вихідних даних для розробки норм водоспоживання та водовідведення, ознайомлення з технічною документацією по водному хазяйству, техпаспортами обладнання, розрахунок об'єму водоспоживання й водовідведення по кожній водоємкій операції, про що уповноваженими представниками сторін підписано акт приймання виконаних робіт № 01 від 23.05.2011 р.. Загальна вартість робіт з ПДВ складає 62500,00 грн.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що розрахунки проводяться авансовим платежем в розмірі 50% від вартості робіт першого етапу договору протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору.
Остаточну оплату за виконані за договором роботи замовник здійснює протягом 5 банківських днів після підписання у встановленому порядку актів приймання-здачі робіт кожного етапу (п. 2.3. договору).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали цієї справи свідчать, що відповідач прийняті договірні зобов'язання належним чином не виконав, оплату за прийнятті роботи у строк, визначений у договорі не здійснив жодним чином.
Факт наявності основної заборгованості у розмірі 62500,00 грн. підтверджується матеріалами цієї справи.
Доказів погашення вказаної суми боргу відповідачем суду надано не було.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 62500,00 грн. за договором № 49-11-02 від 28.03.2011 р. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4857,02 грн. пені та 4042,81 грн. 3% річних.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань за спірним договором, вимоги про стягнення з нього пені та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.
Разом з тим, перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із розрахунків позивача, останній просить стягнути з відповідача суму пені за період з 30.05.2011 р. по 28.11.2011 р., та 3% річних за період з 30.05.2011 р. по 24.07.2013 р.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Пунктом 2.2. договору сторони визначили, що розрахунки проводяться авансовим платежем в розмірі 50% від вартості робіт першого етапу договору протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору (п. 2.2. договору). Остаточну оплату за виконані за договором роботи замовник здійснює протягом 5 банківських днів після підписання у встановленому порядку актів приймання-здачі робіт кожного етапу (п. 2.3. договору).
Матеріали справи свідчать, що відповідач не здійснював авансовий платіж, а тому з урахуванням п. 2.3. договору, повинен був сплатити вартість першого етапу робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту № 01 від 23.05.2011 р. А отже, граничним строком оплати вартості першого етапу робіт було 30.05.2011 р. (28.05.2011 р. та 29.05.2011р. - вихідні дні). Прострочення з боку відповідача розпочалося з 31.05.2011 року.
З огляду на вказане, період нарахування пені має становити з 31.05.2011 р. (граничний строк оплати - 30.05.2011 р.) по 28.11.2011 р. Період нарахування 3% річних має становити з 31.05.2011 р. (граничний строк оплати - 30.05.2011 р.) по 24.07.2013 р. (час звернення з позовом до суду).
Здійснивши розрахунок пені та 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", судом встановлено, що сума пені становить 4830,48 грн., сума 3% річних - 4032,53 грн. В решті вимог про стягнення пені (26,54 грн.) та 3% річних (10,28) слід відмовити як заявлених необґрунтовано.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 4830,48 грн. пені та 4032,53 грн. - 3% річних.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог лише частково, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Дніпроенергосталь" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаш" (72310, м.Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, 57; код ЄДРПОУ 31802327, рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Дніпроенергосталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, 6, код ЄДРПОУ 23881078, р/р 26008205034801 в АТ "Банк "Фінанси та кредит" м. Запоріжжя, МФО 313731) суму 62500 (шістдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 4830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 48 коп. пені, 4032 (чотири тисячі тридцять дві) грн. 53 коп. 3% річних та суму 1719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 60 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 04.09.2013 р.