"07" грудня 2006 р.
Справа № 6/506/06
м. Миколаїв
за позовом
ТОВ ВКП "Кредо" м.Миколаїв
до відповідача
ДПІ у Центральному р-ні м.Миколаєва
про
Скасування повідомлення -рішення
Суддя Ткаченко О.В
Секретар Засядівко О.О.
Представники:
Від позивача
Лемле Н.В.
Від відповідача
Чаричанський П.О., Очеретняк І.І.
Суть спору: За результатами проведеної перевірки (акт від 25.05.06 р. № 78/23-600/13845029) податковою службою прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2006 р. №0005012360/0(встановлено порушення п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»), яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень і березень 2005р. на 231551 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій в сумі 115775,50 грн.
Підставою для зменшення суми ПДВ зазначено несплату до бюджету сум ПДВ постачальниками постачальників позивача.
Відповідач звернувся з позовом про скасування рішення, вважаючи рішення таким, що не відповідає закону.
Відповідач позов не визнав з підстав, вказаних в рішенні і акті перевірки.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про податок на додану вартість», в т.ч . статті, на які посилався відповідач, не передбачають можливість зменшення суми бюджетного відшкодування з підстав, встановлених в акті перевірки.
Отже рішення податкової служби не відповідає вимогам зазначеног закону і є неправомірним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд
Скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Центральному р-ні м.Миколаєва №0005012360/0 від 07.06.2005р.
Стягнути з держбюджету на користь ТОВ ВКП "Кредо" м.Миколаїв 3,4грн. судових витрат.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
О.В.Ткаченко