"07" грудня 2006 р. Справа № 3/543/06
м. Миколаїв
За позовом: ПП Інженерно-будівельна фірма «ХХІ вік Миколаїв», м. Миколаїв, вул. Димитрова,10
До відповідача: ПП «Арсенал-22», м. Миколаїв, вул. Енгельса,49
Про стягнення заборгованості
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Копач О.В., за дорученням;
Від відповідача: не з'явився;
В судовому засіданні присутні:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 99550,03грн., 55667,66грн. пені, 15788,94грн. штрафу за договором підряду №19/1 від 19.09.2005р.
Відповідач в судове засідання представника не направив, у відзиві вказує на те, що вимоги договору ним виконувалися.
В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
встановив:
19.09.2005р. між сторонами було укладено договір підряду №19/1, на підставі якого відповідач взяв на себе обов'язок виконати комплекс робіт, а позивач оплатити виконані роботи.
Згідно п. 2.2 договору відповідач починає виконувати роботу після підписання договору, а відповідно до п. 2.3 договору строк виконання робіт складає 45 календарних днів з моменту підписання договору. Строк дії договору сторони передбачили - з дня його підписання до повного виконання всіх зобов'язань (п.4.1 договору).
Порядок розрахунків, вказаний в п. 3.3 та п. 3.4 договору, передбачає, що замовник - позивач проводить платіж в розмірі 60% від загальної вартості робіт, після виконання підрядником основи під укладку асфальтобетону. Кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться не пізніше 5-го числа наступного місяця після приймання робот комісією замовника.
Позивач, як вбачається з представлених матеріалів, в якості передплати, хоча це не передбачено умовами договору, сплатив відповідачеві 99550,0грн., про що надав пл./доручення №1134 від 03.10.05р. на суму 30000,0грн., №1221 від 11.10.05р. на суму 30000,0грн., №1335 від 21.10.05р. на суму 30000,0грн., №898 від 09.09.05р. на суму 4550,03грн., №987 від 20.09.05р. на суму 5000,0грн. Відповідач в свою чергу, роботи, передбачені договором не виконав.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
24.07.2006р. позивач звернувся до відповідача з листом №512 про повернення грошових коштів, перерахованих в якості передплати.
Відповідач, як зазначає позивач, комплекс робіт не виконав, передплату не повернув.
У відзиві відповідач зазначає, що роботи виконував та на «…на значну суму…».
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Як свідчать матеріали справи, позивач не звертався до відповідача з пропозицією про розірвання договору, тобто договір на даний час діє, оскільки сторонами не виконано своїх зобов'язань.
Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів не здійснивши, відповідно до приписів господарського та цивільного законодавства, процедуру розірвання договору.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 19 грудня 2006 року.
Суддя О.Г. Смородінова