Справа № 234/7820/13-к
Провадження № 1-кп/234/258/13
16 вересня 2013 року Краматорський міський суд в складі:
головуючого - судді Бакуменко А.В.
суддів - Чернобай А.О., Кравченко О.Ю.
при секретарі - Кісточка І.В.
з участю прокурора - Кабацького Р.О., Мичко М.І.
захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську кримінальну справу щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Омськ РФ, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, що проживає та зареєстрований АДРЕСА_1, раніше судимого :
- 10.12.1984 року Краматорським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 117 КК України до 10 років 2 місяців 15 днів позбавлення волі;
- 31.07.2002 року апеляційним судом Донецької області за ст.. 94 КК України до 13 років позбавлення волі, звільнений 09.04.2010 року на підставі постанови Кіровського районного суду м. Донецька від 01.04.2010 року достроково на невідбутий термін 3 роки 2 місяці 10 днів
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст. 115 КК України
ІНФОРМАЦІЯ_6 приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного сп'яніння, а також будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, знаходячись разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1, під час сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, реалізуючи свій умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, спрямованого на позбавлення життя іншої людини, та бажаючи її настання, без будь-яких вагань з метою умисного протиправного спричинення смерті іншій людині зайшов до спальної кімнати, де знаходилась ОСОБА_3, яка лежала у ліжку на спині обличчям до верху і стягнув обома руками з ліжка на підлогу, після чого поволік її у зальну кімнату будинку. Перебуваючи у зальній кімнаті ОСОБА_2 схопив правою рукою ОСОБА_3 за шию, після чого взяв її за голову та вдарив об підлогу не менше 5 разів. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вбивство, ОСОБА_2, скориставшись тим, що ОСОБА_3, перебуваючи в лежачому положенні, не могла чинити активного опору, наніс їй ще не менше 9 ударів ногами по верхніх та нижніх кінцівкам, сідницям, ребрам і 2 удару долонею правої руки по плечах і в ліву ділянку голови після чого потягнув її на вулицю, де наніс ОСОБА_3 не менш 4 ударів ногами по тулубу. У подальшому ОСОБА_2 поволік ОСОБА_3 з подвір'я в передпокій будинку вказаного домоволодіння, де приблизно о 22 годині переконався, що ОСОБА_3 не подає ознак життя та пішов з будинку.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2, які виразилися в нанесенні з метою позбавлення життя численних ударів руками і ногами в життєво важливі органи ОСОБА_3 були причинені наступні тілесні пошкодження:
- забита рана лівої тім'яної області голови, набряк і синці на повіках очей, закритий оскольчатий перелом кісток носа, синці на шкірі правої вушної раковини з поширенням на завушну область, в області лівої щоки з переходом на область нижньої щелепи, набряк і крововиливи на губах, крововиливи в м'які покриви голови з боку внутрішньої поверхні в тім'яно-потиличній області ліворуч, в скроневій області ліворуч, в центрі лобно-тім'яної області, двостороння субдуральна гематома в області лобових доль і передньої черепної ямки загальним об'ємом 90 см куб., осередково-плямисті крововиливи під м'якими мозковими оболонками лобових, скроневих, лівою тім'яною долею великих півкуль головного мозку. Ці ушкодження утворилися незадовго до смерті від не менше чим однієї ударної дії тупого предмета, що має грань, і не менше чим п'яти-семи ударів тупими предметами, і відносно живої людини мали б ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя;
- синець на шкірі лівої бічної поверхні грудної клітки, синець на шкірі лівої молочної залози, повні переломи 3-го ребра ліворуч по окологрудинной лінії, 5-9 ребер ліворуч по середньо-ключичній лінії, 7-го ребра ліворуч по задне-пахвовій лінії (все без ушкодження пристеночной плеври), оточена вираженими крововиливами в міжреберні м'язи, повні переломи 3-5 ребер справа по окологрудинної лінії без ушкодження пристеночної плеври, оточена вираженими крововиливами в міжреберні м'язи, розрив селезінки з кровотечею в черевну порожнину (наявність 200 мл. крові в черевній порожнині), утворилися від не менше чим трьох-п'яти дій тупими предметами, незадовго до смерті і відносно живої людини мали б ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Описані вище ушкодження у своєму клінічному перебігу ускладнилися розвитком явищ шоку - крововтрати, на що вказує наявність нерівномірного кровонаповнення внутрішніх органів з переважним гострим недокрів'ям, розладів мікроциркуляції в органах з наявністю діапедезних крововиливів. Між описаними вище ушкодженнями і настанням смерті є прямий зв'язок.
29.04.2013 року, о 3 годині 55 хвилин за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_3 з наявними ознаками насильницької смерті.
Смерть потерпілої ОСОБА_3 настала в результаті отриманої нею поєднаної тупої травми голови і тулуба, що супроводжувалася забитою раною волосистої частки голови, закритим оскольчатим переломом кісток носа, множинними синцями на шкірі голови і обличчя, крововиливами під оболонки головного мозку, множинними двосторонніми переломами ребер, розривом селезінки з внутрішньочеревною кровотечею, що ускладнилася розвитком явищ шоку-крововтрати. Між заподіяними ушкодженнями в області голови і тулуба і настанням смерті є прямий зв'язок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав частково та суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 була вербна неділя. Сусідка ОСОБА_9 попрохала його допомогти відремонтувати паркан, ОСОБА_3 пішла разом з ним. Поки він ремонтував паркан ОСОБА_3 разом з сусідкою вживали спиртні напої, а потім він став випивати разом з ними. Взагалі в цей день він випив десь 1,5 літра самогону. Біля 18 години він та ОСОБА_3 пішли до дому, по дорозі придбали ще спиртного. Вдома ОСОБА_3 роздяглась та лягла на ліжко відпочити, оскільки вони ще збирались піти на кладовище відремонтувати впавши хрести на могилках. Він побачив, що вона випорожнилась на ліжко та став її штовхати, щоб вона встала до туалету, однак вона йому відповіла, що потім все прибере. Це його дуже розлютило і він підійшов до ліжка на котрому лежала ОСОБА_3 та вдарив її по обличчю, а саме по носу, від чого в неї пішла кров з носа. Він стягнув ОСОБА_3 з ліжка та головою, 2 чи 3 рази, вдарив о підлогу. Після чого ще приблизно 5-6 разів вдарив, взутими у кросівки, ногами по тулубу ОСОБА_3, куди саме приходились удари сказати не може. Після цього він схопив ОСОБА_3 під пахви та витягнув її на вулицю, набрав води та вилив на неї. По дорозі коли він її тягнув то один раз він її впустив, чим вона вдарилась сказати не може. На вулиці ОСОБА_3 пролежала хвилин 40, за цей час вона тричі намагалась підняти голову. Коли вже стало холодати він вирішив затягнути ОСОБА_3 до будинку, таким же чином , взявши її під пахви він затягнув ОСОБА_3 до коридору будинку та всадив її. В цей час ОСОБА_3 стала запрокидувати голову і він зрозумів, що їй стало гірше. Він побіг до перегону, щоб запитати як викликати з мобільного телефону швидку та міліцію. Він викликав швидку допомогу та подзвонив до міліції. Вбивати ОСОБА_3 він не бажав.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 його провина в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України, його провина в скоєні даного правопорушення підтверджується поясненнями свідків, а також письмовими доказами, що були вивчені судом .
Так, свідок ОСОБА_5 суду показав, що ІНФОРМАЦІЯ_6 він заступив на чергування в черговій частині МВМ № 1 в Старий частині міста. О 02 годині 05 хвилин надійшло повідомлення, чоловік представився як ОСОБА_2 та пояснив, що по АДРЕСА_1 знаходиться його співмешканка ОСОБА_3, котра чи пґяна чи мертва. За адресою було направлено оперативного працівника та дільничного, котрі передзвонив йому повідомили , що за вказаною адресою ними знайдено труп жінки з ознаками насильницької смерті. Після чого він на дану адресу направив чергову групу. Подзвонивши з ОСОБА_2, за телефоном котрий останній залишив як контактний, він повідомив останнього про необхідність прийти до дому, однак ОСОБА_2 йому відповів, що сьогодні він нап'ється , а завтра сам прийде до міліції.
Пояснення свідка ОСОБА_5 узгоджуються з матеріалами справи та підтверджуються рапортом чергового ЧЧ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 29.04.2013 року. Вбачається, що о 02 годині 05 хвилин надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що 29.04.2013 року за місцем мешкання по АДРЕСА_1 с ознаками насильницької смерті померла ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона мешкає в будинку АДРЕСА_2. В ніч с вербної неділі на понеділок вона почула, як до сусіднього будинку підґїхала машина та відчинилась калитка. Якийсь чоловік розмовляючи по телефону сказав, що в будинку лежить гола, мертва жінка. Після чого підґїхала машина швидкої допомоги та дільничний. Її та її чоловіка позвали до будинку в якості понятих, зайшовши до будинку АДРЕСА_1 вона побачила ОСОБА_3, котра гола лежала у коридорі. ОСОБА_2 часто бив ОСОБА_3, обидва зловживали спиртними напоями. В цей день вона також чула крики з сусіднього домоволодіння, кричала ОСОБА_3, щоб ОСОБА_2 її не бив, це було приблизно з 17 години до 18 години. Приблизно о 22-23 годині вона чула, як ОСОБА_2 будучи на вулиці вмовляв ОСОБА_3 зайти до будинку, на що та відповіла, що не може.. Взимку ОСОБА_2 також бив ОСОБА_3 ногами по тулубу.
Таки показання свідка ОСОБА_6 колегія суддів приймає як за правдиві та достовірні, оскільки вони узгоджуються з іншими добутими доказами, а саме протоколом огляду місця події згідно котрого було виявлено труп ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що чоловіка, що перебуває в залі за решіткою вона бачила один раз ІНФОРМАЦІЯ_6. В цей день вона чергувала на ПЧ № 2 станції Костянтинівка пос. Пчелкіно. О 22 годині 20 хвилин проїхав потяг та вона зайшла на свій пункт зачинивши двері. У вікно постукав чоловік, в нього в руках був мобільний телефон, та запитав, як визвати швидку допомогу. Вона йому відповіла , що з мобільного треба набрати 103 і це безкоштовно, після чого чоловік пішов. Більше в той вечір до неї ніхто не звертався.
Судова колегія не приймає заперечення захисника ОСОБА_1, стосовно того, що пояснення даного свідка є недопустимим доказами, оскільки у відповідності до ст.. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобути завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Експерт ОСОБА_8 суду показав, що конкретизувати час смерті він може лише в рамках додаткової експертизи. Алкогольне спґяніння в котрому перебувала потерпіла ОСОБА_3 могло знизити больовий поріг. Він був присутній при проведені слідчого експерименту.
Протоколом огляду місця події від 29.04.2013 року встановлено, що місцем події є домоволодіння АДРЕСА_1 в ході огляду вилучено
- футболка жовтого кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, що лежала біля письмового столу у залі; рушник у полосу біло-синього кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, вологий, що лежав біля письмового столу у залі; 3 наволочки 1 лежить на підлозі, а дві - знаходяться на дивані у спальній кімнаті із плямами бурого кольору; виріз фрагменту тканини із нашаруванням речовини бурого кольору із крісла червоного кольору із оббивки; змив речовини бурого кольору з підлоги у спальній кімнаті, розташованої біля зали; сліди рук вилучені із поверхні дверей шафи у залі.
Ухвалою слідчого суді Краматорського міського суду від 30 квітня 2013 року арештовано:
футболку жовтого кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, рушник у полосу біло-синього кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, 3 наволочки із плямами бурого кольору, що були вилучені 29.04.2013 року, під час огляду місця події - будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою слідчого суді Краматорського міського суду від 30 квітня 2013 року арештовано майно, а саме : футболку синього кольору «Спорт», джинси синього кольору, кросівки білого кольору «Адідас», вилучених 29.04.2013 року під час затримання ОСОБА_2, відносно котрих останній пояснив , що вони йому не потрібні.
Відповідно до експертизи № 1859 від 07.05.2013 року в змиві, на фрагменті тканини , трьох наволочках, рушнику, двох футболках, джинсових брюках, кросівках, знайдена кров людини, що містить антиген А, яка могла належати потерпілій ОСОБА_3, що підтверджує пояснення ОСОБА_2 стосовно того, що він бив ОСОБА_3 взутими ногами.
У відповідності до протоколу слідчого експерименту від 29 квітня 2013 року, котрий проводився з застосуванням відеозйомки, яку було проглянуто судом в ході дослідження доказів, ОСОБА_2 вказав на місце скоєння злочину, в добровільному порядку з використанням манекену показав яким чином та чим він наносив удари ОСОБА_3, а також її положення відносно нього при нанесенні даних ударів.
Згідно до висновку судово-медична експертиза № 154, вона не виключає можливості утворення виявлених пошкоджень при обставинах , на які вказав ОСОБА_2 при проведені з ним слідчого експерименту - тобто нанесення ударів в область голови та тулубу потерпілої.
Таким чином пояснення ОСОБА_2 стосовно спричинених тілесних пошкоджень узгоджуються з слідчим експериментом та експертизою, а отже є достовірними.
У відповідності до експертизи № 154 від 29 квітня 2013 року у ОСОБА_3 виявлено забита рана лівої тім'яної області голови, набряк і синці на повіках очей, закритий оскольчатий перелом кісток носа, синці на шкірі правої вушної раковини з поширенням на завушну область, в області лівої щоки з переходом на область нижньої щелепи, набряк і крововиливи на губах, крововиливи в м'які покриви голови з боку внутрішньої поверхні в тім'яно-потиличній області ліворуч, в скроневій області ліворуч, в центрі лобно-тім'яної області, двостороння субдуральна гематома в області лобових доль і передньої черепної ямки загальним об'ємом 90 см куб., осередково-плямисті крововиливи під м'якими мозковими оболонками лобових, скроневих, лівою тім'яною долею великих півкуль головного мозку. Ці ушкодження утворилися незадовго до смерті від не менше чим однієї ударної дії тупого предмета, що має грань, і не менше чим п'яти-семи ударів тупими предметами, і відносно живої людини мали б ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; Синець на шкірі лівої бічної поверхні грудної клітки, синець на шкірі лівої молочної залози, повні переломи 3-го ребра ліворуч по окологрудинной лінії, 5-9 ребер ліворуч по середньо-ключичній лінії, 7-го ребра ліворуч по задне-пахвовій лінії (все без ушкодження пристеночной плеври), оточена вираженими крововиливами в міжреберні м'язи, повні переломи 3-5 ребер справа по окологрудинной лінії без ушкодження пристеночной плеври, оточена вираженими крововиливами в міжреберні м'язи, розрив селезінки з кровотечею в черевну порожнину (наявність 200 мл. крові в черевній порожнині), утворилися від не менше чим трьох-п'яти дій тупими предметами, незадовго до смерті і відносно живої людини мали б ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Описані вище ушкодження у своєму клінічному перебігу ускладнилися розвитком явищ шоку - крововтрати, на що вказує наявність нерівномірного кровонаповнення внутрішніх органів з переважним гострим недокрів'ям, розладів мікроциркуляції в органах з наявністю діапедезних крововиливів. Між описаними вище ушкодженнями і настанням смерті є прямий зв'язок.
Синці на шкірі шиї, в області лобка, верхніх і нижніх кінцівок утворилися від не менше чим десяти дій тупих предметів, садна на шкірі задньої поверхні грудної клітки і сідниць, колінних суглобів і гомілок утворилися від ковзаючої дії тупих предметів, незадовго до смерті, ніякого відношення до причини смерті не мають і у живої людини мали б ознаки легких тілесних ушкоджень.
Смерть потерпілої ОСОБА_3 настала в результаті отриманої нею поєднаної тупої травми голови і тулуба, що супроводжувалася забитою раною волосистої частки голови, закритим оскільчатим переломом кісток носа, множинними синцями на шкірі голови і обличчя, крововиливами під оболонки головного мозку, множинними двосторонніми переломами ребер, розривом селезінки з внутрішньочеревною кровотечею, що ускладнилася розвитком явищ шоку-крововтрати. Між заподіяними ушкодженнями в області голови і тулуба і настанням смерті є прямий зв'язок.
У відповідності до висновку експерта № 154, виявлені при дослідженні трупу пошкодження могли утворитись в один проміжок часу (рахує мий хвилинами), на що вказує їх характер.
В момент спричинення пошкоджень положення тіла потерпілої в просторі змінювалось, та вона могла бути звернена як обличчям так і спиною до нападника, знаходячись як у вертикальному так і у горизонтальному положенні або близько до них.
Індивідуальні особливості травмуючи предметів у властивостях пошкоджень не відобразились, що не виключає можливість їх утворення в результаті нанесення ударів руками та (або) ногами. Пошкодження заподіянні з силою , що є достатньою для їх утворення.
Між спричиненими пошкодженнями в області голови та тулубу та настанням смерті є причинний звґязок.
Характер виявлених під час огляду трупу пошкоджень, дозволяє робити висновок про те, що смерть ОСОБА_3 настала не одразу після спричинення всього комплексу пошкоджень, а через деякий проміжок часу, можливо, рахує мий десятками хвилин.
Характер виявлених пошкоджень дозволяє робити висновок про те ,ю що потерпіла могла здійснювати самостійні дії - видавати звуки, змінювати положення тіла в просторі, однак, слід зауважити, що неможливо виключити можливість розвитку втрати свідомості вже після перших ударів в область голови, після чого можливість здійснювати самостійні дії зникає. Як було зазначено раніше, потерпіла могла залишатися живою після спричинення всього комплексу виявлених пошкоджень, деякий проміжок часу, можливо, рахує мий десятками хвилин.
Судово-медична експертиза не виключає можливості утворення виявлених пошкоджень при обставинах , на які вказав ОСОБА_2 при проведені з ним слідчого експерименту - тобто нанесення ударів в область голови та тулубу потерпілої.
Згідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи № 29/154 від 10 вересня 2013 року - судячи з ступня розвитку трупних явищ, встановлених при вивчені трупу в морзі - 29.04.2013 року о 09 годині 05 хвилин - вважає, що смерть ОСОБА_3 могла настати за 9-11 годин до моменту дослідження трупу. Судячи з характеру виявлених при вивчені трупу пошкоджень, тілесні пошкодження могли бути спричинені за 3-4 години до моменту настання смерті.
Таким чином, ОСОБА_2 не заперечує проти самого факту спричинення ОСОБА_3 тілесних пошкоджень. Стосовно його пояснень, що кількість ударів була меншою ніж зазначено в обвинувальному акті, то колегія суддів ставиться до них критично, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 перебував в стані тяжкого алкогольного сп'яніння, оскільки випив приблизно 1,5 літра самогону. Таким чином , колегія вважає, що за таких обставин ОСОБА_2 може не пам'ятати чітко кількості спричинених ОСОБА_3 ударів, в силу свого стану.
Кримінальний кодекс України дає поняття умислу та розподіляє його на прямий та непрямий. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
В своїх поясненнях ОСОБА_2 зазначав, що ОСОБА_3 була кріпкою жінкою та він не думав, що від якихось 10-12 ударів людина може померти, оскільки його знайомий також ізбивав свою дружину та наносив більше ударів але вона не померла.
За таких умов, судова колегія критично відноситься до показань ОСОБА_2, стосовно того, що він не бажав настання смерті ОСОБА_3, оскільки характер спричинених тілесних ушкоджень, та сила з якою вони заподіювались вказує на те що ОСОБА_2 повинен був передбачати можливість настання смерті ОСОБА_3, оскільки її смерть, згідно експертизи настала в результаті отриманої нею поєднаної тупої травми голови і тулуба, що супроводжувалася забитою раною волосистої голови, закритим оскольчатим переломом кісток носа, множинними синцями на шкірі голови і обличчя, крововиливами під оболонки головного мозку, множинними двосторонніми переломами ребер, розривом селезінки з внутрішньочеревною кровотечею.
У відповідності до ст.. 88 УПК України - докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Докази та відомості, передбачені частиною першою цієї статті, можуть бути визнані допустимими, якщо: вони подаються для доказування того, що підозрюваний, обвинувачений діяв з певним умислом та мотивом або мав можливість, підготовку, обізнаність, потрібні для вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, або не міг помилитися щодо обставин, за яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення.
Судом приймається за доказ вирок Апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2002 року відносно ОСОБА_2 за ст.. 94 (в ред.. 1960 року) КК України. З якого вбачається, що попереднє вбивство ОСОБА_2 скоїв аналогічним чином, а саме також роздяг свою жертву, заподіював їй тілесні ушкодження взутими ногами у життєво важливі органи, аналогічним чином намагався опритомнити потерпілу поливаючи її водою.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 був обізнаний в тому, що спричинення ним тілесних пошкоджень ОСОБА_3 потягне за собою її смерть.
На підставі приведених доказів дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за п.13 ч.2 ст.115 КК України, так як останній скоїв своїми діями умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України.
Відповідно до ст.. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання , необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При призначенні покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини справи, дані про особу ОСОБА_2, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як особа ОСОБА_2, за місцем мешкання характеризується формально, скоїв особливо тяжкий злочин в період невідбутого покарання за попереднім вироком, раніше неоднарозово судимий за особливо тяжкі злочини, перебуває на обліку з 1994 року в міському наркологічному диспансері м. Краматорська з діагнозом - синдром алкогольної залежності, в інших диспансерах м. Краматорська на обліку не перебуває.
У відповідності до акту амбулаторної комплексної судової психолого - психіатричної експертизи № 371 - ОСОБА_2 є психічно здоровим, виявляє акцентуацію по збудженому типу, ускладнену синдромом залежності від вживання алкоголю з шкідливими наслідками (хронічний алкоголізм, друга стадія, псевдозапійна форма п'янства з психопатизацією особистості по збудженому типу). В період скоєння інкриминуємого діяння ОСОБА_2 перебував в стані простого алкогольного сп'яніння та за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період скоєння інкриминуємого діяння ОСОБА_2 не перебував в тимчасово хворобливому стані. В період скоєння інкриминуємого діяння ОСОБА_2 не перебував в стані фізіологічного афекту, або стані вираженої емоційної напруги - стресу, фрустрації, котрі б могли суттєво вплинути на його поведінку. На теперішній час ОСОБА_2 повністю усвідомлює свої дії та керує ними. Застосування примусових мір медичного характеру не потребує.
До обтяжуючих покарання обставин колегія відносить скоєння злочину в стані алкогольного спґяніння .
З урахуванням тяжкості скоєного злочину, настанні особливо тяжких наслідків, того факту, що ОСОБА_2 скоїв умисне вбивство в період умовно-дострокового звільнення за аналогічний злочин, колегія набуває висновку, що ОСОБА_2 становить підвищену небезпеку для суспільства, колегія суддів не вважає за можливим застосувати до ОСОБА_2 позбавлення волі на певний термін, в звґязку з чим обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи, що ОСОБА_2 скоїв злочин в період невідбутого покарання, призначеного йому вироком Апеляційного суду Донецької області від 31.07.2002 року, остаточне покарання слід призначити з застосуванням ст.. 71 КК України, за сукупністю вироків.
У відповідності до ч.2 ст. 71 КК України , при складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
Речові докази - футболку жовтого кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, рушник у полосу біло-синього кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, 3 наволочки із плямами бурого кольору, що були вилучені 29.04.2013 року, під час огляду місця події - будинку АДРЕСА_1, а також - футболку синього кольору «Спорт», джинси синього кольору, кросівки білого кольору «Адідас», вилучених 29.04.2013 року під час затримання ОСОБА_2, - по набранню вироком чинності - знищити.
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 30 квітня 2013 року ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене та керуючись ст.373,374 Кримінально-процесуального кодексу України, судова колегія
ОСОБА_2 визнати винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
На підставі ч.2 ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, шляхом поглинення не відбутої частини покарання по вироку Апеляційного суду Донецької області від 31.07.2002 року, довічним позбавленням волі, та призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі з ізоляцією засудженого та поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу у вигляді арешту - залишити без змін.
Строк відбуття покарання рахувати з 29 квітня 2013 року.
Речові докази - футболку жовтого кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, рушник у полосу біло-синього кольору із нашаруванням речовини бурого кольору, 3 наволочки із плямами бурого кольору, що були вилучені 29.04.2013 року, під час огляду місця події - будинку АДРЕСА_1, а також - футболку синього кольору «Спорт», джинси синього кольору, кросівки білого кольору «Адідас», вилучених 29.04.2013 року під час затримання ОСОБА_2, - по набранню вироком чинності - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області, через Краматорський міський суд, протягом 30 діб з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий А.В.Бакуменко
Судді О.Ю.Кравченко
А.О.Чернобай