Справа № 182/7644/13-ц
Провадження № 2/0182/3382/2013
Іменем України
17.09.2013 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Багрової А.Г.
секретаря - Салогуб Н.М.
за участю
прокурора - Савенко А.Ю.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 до Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання „Луч" УТОС про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди, -
Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання „Луч" УТОС та просить визнати Наказ № 83-к від 16.07.2013 року про звільнення ОСОБА_1, картонажника 1 розряду УВП УТОС, інваліда 2 групи, за ст.40 п.3 КЗпП України , незаконним та скасувати; поновити ОСОБА_1 на роботі картонажником 1 розряду Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання „Луч" УТОС з 16.07.2013 року; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу , завдану моральну шкоду у розмірі 1500 грн. ( одна тисяча п'ятсот гривень).
В обґрунтування позову послався на те, що в ході проведеної перевірки прокуратурою, було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 працював на НУВПДУВО „Луч" УТОС в період з 27.04.1987 року по 16.07.2013 року.
Працівники даного підприємства протягом року неодноразово звертались до директора підприємства Сабліна В.Л. щодо вирішення питання стосовно підвищення розцінок на виготовлену продукцію та оплати праці, на які жодної відповіді отримано не було. У зв'язку з чисельними та тривалими порушеннями вимог трудового законодавства, громадянин ОСОБА_1 разом з іншими працівниками підприємства письмовим звернення 09.07.2013 року повідомили директора підприємства Сабліна В.Л. про те, що вони, робітники картонажної дільниці, зупиняють роботу до вирішення питання про підвищення розцінок на виготовлену продукцію, а також про скасування питання про скорочений робочий тиждень.
09 та 10 липня 2013 року ОСОБА_1 виходив на своє робоче місце, але до своїх трудових обов'язків не приступав. Наказом директора № 41 від 11.07.2013 року на громадянина ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Підставою чого стала службова записка майстра КПД №1 ОСОБА_3 про те, що підлеглий ОСОБА_1 не приступив до роботи на своєму робочому місці, чим спричинив нанесення матеріальної шкоди підприємству: у випуску готової продукції та обслуговування КПД №1.
Наказом №83-к від 16.07.13 року громадянина ОСОБА_1 було звільнено з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме - невиконання своїх службових обов'язків 09,10,11 липня 2013 року за п.3 ст. 40. Тобто за одне і те саме порушення у відношенні громадянина ОСОБА_1 було застосовано два види дисциплінарних стягнень, а саме догана, а також звільнення з роботи.
Оскільки за порушення трудової дисципліни може бути застосовано тільки один із заходів стягнення, що передбачений законом, то дії відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 є незаконними. До того ж ОСОБА_1 не був ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, що є порушенням ст. 29 КЗпП України і під час його звільнення не дотриманий порядок погодження звільнення з профспілкою.
Також прокурор зазначив, що оскільки ОСОБА_1 09,10,11 липня 2013 року на робочому місці не виконував трудові обов'язки разом з іншими працівниками у зв'язку з оголошенням страйку, який не визнаний судом незаконним, то такі дії ОСОБА_1 не є порушенням трудової дисципліни.
У зв'язку з тим, що відповідачем грубо порушені права ОСОБА_1 на працю внаслідок незаконного звільнення, останній зазнав моральних страждань, оскільки він втратив нормальні життєві зв'язки , йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки є інвалідом, іншої роботи для інвалідів у місті немає, він позбавився можливості придбавати ліки, що відбилось на його стані здоров'я.
В судовому засіданні прокурор позовну заяву підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
ОСОБА_1 позовну заяву прокурора підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки невідомі ( а.с.35) Подав письмові заперечення проти позову, просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки звільнення ОСОБА_1 було без порушень трудового законодавства та з дотриманням процедури звільнення, а його відмова від виконання трудових обов'язків разом з іншими працівниками є порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку. ( а.с. 38-40)
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на НУВП ДУВО „Луч" УТОС в період з 27.04.1987 року по 16.07.2013 року ( а.с. 9-10)
09.07.2013 року працівники картонажної дільниці №1, в тому числі і ОСОБА_1, письмово повідомили директорові НУВП ДУВО „Луч" УТОС про припинення роботи до повного вирішення питання по підвищенню розцінок на виготовлену продукцію, а також скасування наказу про скорочення робочого тижня ( а.с.15)
Оскільки, працівники картонажно-паперової дільниці №1 09.07.2013 року та 10.07.2013 року виходили на робочі місця, але не виконували роботу , наказом № 41 від 11.07.2013 року їм було оголошено догану ( а.с.16)
У зв'язку з тим, що працівники картонажно-паперової дільниці №1 виходили на робочі місця, але продовжували не виконувати роботу 11.07.2013 року, то наказами від 16.07.2013 року їх було звільнено за систематичне невиконання трудових обов'язків 09,10,11 липня 2013 року на підставі п.3 статті 40 КЗпП України.
ОСОБА_1 , картонажника 1 розряду УВП УТОС, інваліда 2 групи, з зазначених вище підстав було звільнено згідно із наказом № 83-к від 16.07.2013 року ( а.с.12)
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено поясненнями сторін, невиконання працівниками картонажно-паперової дільниці №1 своїх трудових обов'язків 09,10,11 липня 2013 року є наслідком тривалого невирішеного трудового конфлікту на підприємстві між працівниками та роботодавцем.
Відповідно до статті 17 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів" визначено, що страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Відповідно до статті 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Статтею 27 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів" передбачено, що участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних
судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки, причиною невиконання своїх трудових обов'язків працівниками картонажно-паперової дільниці №1 протягом 09,10,11 липня 2013 року було оголошення страйку, який судом не визнаний незаконним, то дії працівників, що брали в ньому участь не могли розглядатись роботодавцем як порушення трудової дисципліни, а відповідно і підстав для звільнення працівників, в тому числі ОСОБА_1, за п.3 ст.40 КЗпП України не було.
Відповідно до статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави ...... працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що наказ № 83-к від 16.07.2013 року про звільнення ОСОБА_1, картонажника 1 розряду УВП УТОС, інваліда 2 групи, за ст.40 п.3 КЗпП України слід визнати незаконним та скасувати, а ОСОБА_1 необхідно поновити на роботі з 17.07.2013 року.
Оскільки робочі дні, що встановлені наказом по підприємству є вівторок, середа та четвер ( а.с.53), то кількість робочих днів вимушеного прогулу з часу звільнення по день розгляду справи у суді складає 27 днів.
Враховуючи довідку про середньомісячний заробіток ОСОБА_1 ( а.с.28) середньоденний заробіток становить 59,10 грн. ( 709,17 : 12 = 59,10 грн.).
Таким чином , заробітна плата за час вимушеного прогулу повинна бути стягнута у розмірі 1595,7 грн. ( 27 р.дн. х 59.10 грн.) ( а.с.28).
Також у відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода, яку позивач зазнав від незаконних дій роботодавця. Позивач , який працював на підприємстві 26 років, будучи інвалідом 2 групи втратив роботу та засоби для існування, що призвело до моральних страждань та до додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає достатнім у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача на користь позивача 1500,00 грн.
Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн.40 коп. за позовною вимогою майнового характеру та 114 грн. 70 коп. за позовною вимогою немайнового характеру.
Відповідно до статті 367 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та заробітної плати за один місяць у розмірі 709 грн. 17 коп.( а.с. 28)
Керуючись ст. 44 Конституції України, ст.ст. 231-233 235,237-1 КЗпП України, ст.17,27 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів" , ст.ст. 10,11, ст.ст.88, 212-215, 367 ЦПК України, суд,
Позов Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 до Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання „Луч" УТОС про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди задовольнити.
Наказ № 83-к від 16.07.2013 року про звільнення ОСОБА_1 , картонажника 1 розряду УВП УТОС, інваліда 2 групи, за ст.40 п.3 КЗпП України - визнати незаконним та скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на роботі картонажником 1 розряду Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання „Луч" УТОС з 17.07.2013 року.
Стягнути з Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання „Луч" УТОС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1595,7 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять грн. 70 коп.). без утримання податку та інших платежів
Стягнути з Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання „Луч" УТОС на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 1500 грн. ( одна тисяча п'ятсот гривень)
Стягнути з Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання „Луч" УТОС на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.) та 114 грн. 70 коп.
Рішення у частині стягнення з Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання „Луч" УТОС на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць у розмірі 709,17 грн. (сімсот дев'ять грн. 17 коп.) і поновлення його на роботі підлягає негайному виконанню.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: А. Г. Багрова