Справа № 752/15361/13-п
Провадження №: 3/752/5611/13
06.09.2013 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Дідик М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України у м. Києві відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Херсонської обл., м. Скадовськ, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,
16.06.2013 року о 18 год. 35 хв., водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Шевролет Лачеті», реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Києві на пл. Московській, під час вибору безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Після вчинення ДТП покинув місце пригоди.
Пунктом 2.10 ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку.
Пунктом 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Таким чином, судом встановлено, що водій ОСОБА_1, під час вибору безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль, після чого покинув місце пригоди, тобто вчинив дії, передбачені п.п. 2.10, 13.1 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі.
Крім того вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями учасників пригоди та іншими матеріалами справи.
Відповідальність за порушення п. 13.1 ПДР України передбачена ст. 124 КУпАП, відповідно до якої порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідальність за порушення п. 2.10 ПДР України передбачена ст. 122-4 КУпАП, відповідно до якої залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою адміністративну відповідальність.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, які розглядаються одночасно, то згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу ОСОБА_1, ставлення його до вчиненого, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 36, ст. 122-4, ст. 124, 283-285 КУпАП , -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя М.В. Дідик