Справа № 640/436/13- ц
н/п 2/640/1030/13
29 липня 2013 року
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Нев'ядомського Д.В.
при секретарі Калініченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова», треті особи: голова комісії з припинення Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» Веретенніков О.І. та Профспілковий комітет Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова», треті особи: голова комісії з припинення Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» Веретенніков О.І. про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Судом до участі в справі в якості третьої особи залучений Профспілковий комітет Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова».
В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 вказав, що він працював у відповідача по справі з 2006 року на посаді токаря цеху №98. За час роботи жодних зауважень і нарікань по роботі не мав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
З 11.07.2012 року по 22.10.2012 року позивач хворів, а 23.10.2012 року медико-соціальною експертною комісією Київського району м. Харкова (довідка МСЕК серія 10ААБ № 170963 від 24.10.12 р.) позивачеві була встановлена ??3-а група інвалідності безстроково від загального захворювання, з «протипоказанням важкої фізичної праці».
У зв'язку з цим, 22.11.2012 року позивач звернувся з письмовою заявою до третьої особи по справі Веретенникову А.І. про надання іншої роботи згідно з медичним висновком, проте, замість належного реагування і неухильного виконання норм КЗпП України, адміністрація звернулася до первинної профспілкової організацію КП ХКБМ імені А.А.Морозова з поданням про надання згоди на звільнення позивача з підстав, передбачених п.2 ст. 40 КЗпП України (виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я.)
Профспілковий комітет, на засіданні якого позивач був присутній, 19.11.2012 року розглянув внесене подання, яке зачитала начальник відділу кадрів Мошніна Т.Л. і відмовив адміністрації в наданні згоди на звільнення позивача на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, вказавши у підпункті 1.1. Протоколу засідання профспілкового комітету наступне: «Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 1401 від 24.10.12 року дозволяє ОСОБА_1 працювати токарем з помірним фізичним навантаженням».
Проігнорувавши думку первинної профспілкової організації, Веретенников А.І. підписав наказ № 424-к від 28.11.2012 року про звільнення позивача на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України.
Вважає, що даний наказ видано з грубими порушеннями норм трудового законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав:
• - у п. 1 наказу не вказано конкретно, в чому виявилася невідповідність позивача виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, не вказано, що згідно з висновком медкомісії він може працювати токарем з помірним навантаженням, не вказано, яку іншу роботу позивачу пропонували, від якої він відмовився;
• - згідно ст. 43 КЗПП України «Розірвання трудового договору з підстав п.2 ст.40 КЗПП України може бути здійснено тільки за попередньою згодою профспілкового органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, проте, як зазначено вище, первинна профспілкова організація відмовила адміністрації дати згоду на звільнення позивача на підставі п.2 ст.40 КЗПП України /протокол № 33 від 19.11.2012 року./. Відповідно до тієї ж ст. 43 КЗПП України «Рішення профспілкового органу про ненадання згоди на розірвання трудового договору є вмотивованим і обґрунтованим, тому що в п.п. 1.1., 1.2. та 1.3. зазначені підстави відмови в дачі згоди на звільнення позивача.
Крім того, в наказі № 424-к від 28.11.2012 року немає посилання на рішення профспілкової організації ППО КП ХКБМ ім. А.А. Морозова, про відмову в дачі згоди на звільнення за вказаною підставою.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, надали пояснення відповідно до змісту позовної заяви.
В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали та надали усні та письмові пояснення, згідно яких: відповідно до наказу Голови комісії з припинення КП ХКБМ № 424-к від 28.11.2012р. ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, в зв'язку з виявленням невідповідності виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.
Підставою, що свідчить про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді «Токар цеху №98», є висновок медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) від 24.10.2012р. Серія 10 ААБ № 170963, яким ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності безстроково, та протипоказано важку фізичну працю. Професія Токар, згідно кваліфікаційних вимог є - роботою з великим фізичним та емоційним навантаженням.
Згідно довідки про наявність вакантних місць за робочими спеціальностями, станом на 12.11.2012р., відповідних вакантних робочих місць які б відповідали висновку МСЕК в наявності на підприємстві не було.
Відповідно до роз'яснення Міністерства Юстиції України від
01.02.2011р. «Про порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника
або уповноваженого ним органу» передбачено, що у разі неможливості
перевести працівника на легшу роботу згідно висновку МСЕК, власник або уповноважений ним орган.
Таким чином, за неможливості надати ОСОБА_1 відповідно висновку МСЕК робочого місця, та неможливості залишити ОСОБА_1 на посаді «Токар цеху №98» яка відповідно до висновку МСЕК протипоказана йому за станом здоров'я, адміністрація підприємства 12.11.2012р. на підставі ст. 43 КЗпП України звернулася з поданням до первинної профспілкової організації про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п. 2 ст. 40 КЗпП України. Відповідне засідання відбулося 19.11.2012р.
Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавцю про прийняте рішення у письмовій формі у 3-денний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.
Не отримавши в триденний термін з дня проведення засідання, від первинної профспілкової організації протоколу про прийняте рішення щодо згоди на звільнення ОСОБА_1, адміністрацією підприємства було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 на підстав ч. 2 ст. 40 КЗпП України, тому як в такому випадку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.
Таким чином, твердження Позивача про нібито ігнорування думки первинної профспілкової організації стосовно його звільнення, та про відсутність посилання в приказі про звільнення на рішення первинної профспілкової організації є безпідставними, тому як ніякого рішення від первинної профспілкової організації стосовно ОСОБА_1 адміністрація підприємства офіційно не отримувала.
Крім того, індивідуальна програма реабілітації інвалідів, на яку посилається Позивач, в частині виду професії і спеціальності, що доступні Позивачу за станом здоров'я, а саме професія токар з помірним фізичним навантаженням, не могла бути виконана Відповідачем, так як неможливо визначити ступінь помірності фізичного навантаження токаря, професія якого передбачає постійне фізичне та емоційне навантаження.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, письмових пояснень суду не надали, у зв'язку з чим суд, з урахуванням думок інших учасників процесу, слухав справу за їх відсутності.
Вивчивши позовну заяву, вислухавши сторони, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача по справі з 2006 року на посаді токаря цеху №98. За час роботи жодних зауважень і нарікань по роботі не мав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Згідно протоколу засідання профкому від 19.11.2012 року, ОСОБА_1 характеризується керівництвом підприємства виключно з позитивного боку.
З 11.07.2012 року по 22.10.2012 року позивач хворів, а 23.10.2012 року медико-соціальною експертною комісією Київського району м. Харкова (довідка МСЕК серія 10ААБ № 170963 від 24.10.12 р.) позивачеві була встановлена ??3-а група інвалідності безстроково від загального захворювання, з «протипоказанням важкої фізичної праці».
У зв'язку з цим, 22.11.2012 року позивач звернувся з письмовою заявою до голови комісії з припинення КП ХКБМ Веретенникова А.І. про надання іншої роботи згідно з медичним висновком, проте, не запропонувавши позивачу жодної посади, які були вакантні на той час, не прийнявши до уваги форму індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається МСЕК №1401 від 24.10.2012 року, медичну довідку про проходження періодичного медичного огляду працівника ОСОБА_1 від 19.11.2012 року, адміністрація звернулася до первинної профспілкової організацію КП ХКБМ імені А.А. Морозова з поданням про надання згоди на звільнення позивача з підстав, передбачених п.2 ст. 40 КЗпП України (виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я.)
Профспілковий комітет 19.11.2012 року розглянув внесене подання і відмовив адміністрації в наданні згоди на звільнення позивача на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, вказавши у підпункті 1.1. Протоколу засідання профспілкового комітету наступне: «Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 1401 від 24.10.12 року дозволяє ОСОБА_1 працювати токарем з помірним фізичним навантаженням»; п.п.1.2. «Медична довідка про проходження періодичного медичного огляду працівника ОСОБА_1 від 19.11.2012 року, в якій вказано, що дозволяється ОСОБА_1 працювати токарем терміном на 1 рік; п.п. 1.3. в переліку документів, наданих адміністрацією для звільнення за п.2 ст. 40 КЗпП України, відсутня письмову відмова працівника від переводу на більш легку роботу, яка відповідає трудовій рекомендації МСЕК.»
Не зважаючи на це, наказом Голови комісії з припинення КП ХКБМ № 424-к від 28.11.2012 р. ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, в зв'язку з виявленням невідповідності виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.
Згідно довідки про наявність вакантних місць за робочими спеціальностями, станом на 12.11.2012 р., в наявності є вакансії у цеху №98 за спеціальностями: токар, токар-расточник, фрезерувальник, шлифувальник, свердлувальник, електрогазозварювальник, у цеху №99: водій-випробувальник БТТ, фрезерувальник, слюсар механоскладальних робіт, слюсар-електромонтажник, розмітник, комплектувальник, відділу №82: наладчик станків і маніпуляторів з програмним керуванням, відділу №83: слюсар-інструментальник.
Згідно листа-роз'яснення МСЕК на запит відповідача, з урахуванням захворювання, ОСОБА_1 може працювати токарем із створенням наступних умов: скорочений робочий день, індивідуальні норми виробництва, додаткові перерви, систематичний медичний нагляд.
Згідно звіту про зайнятість на підприємстві дотримано норма працевлаштування інвалідів.
Згідно ст.. 12 Конституції України - Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ч.1 ст.43 Конституції України - Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно ч. 4 ст.43 Конституції України - Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно ч. 6 ст.43 Конституції України - громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України - Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
Згідно зі ст.. 43 КЗпП України - Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Судом встановлено, що при дотриманні запропонованих МСЄК умов, працівник ОСОБА_1 міг працювати на займаній ним посаді і за спеціальністю принаймні один рік, йому можливо було запропонувати роботу за іншою спеціальністю. Але відповідач проігнорував ці вимоги закону, висновки МСЕК та обґрунтоване рішення профспілкового комітету, незважаючи на те, що ОСОБА_1 багато років зразково та плідно працював на підприємстві відповідача, не мав зауважень та характеризується виключно з позитивного боку.
Крім того, твердження відповідача про те, що, всупереч ч.5 ст. 43 КЗпП України - профспілковий комітет протягом трьох днів не повідомив адміністрацію про відмову у наданні згоди на звільнення працівника ОСОБА_1, і тому адміністрація мала права на звільнення, спростовуються протоколом засідання профкому, на якому був присутній представник адміністрації, що свідчить про обізнаність адміністрації про рішення профкому.
Враховуючи, що наказ про звільнення, як встановлено судом, є незаконним, він підлягає скасуванню, а працівник ОСОБА_1 має бути поновленим на попередній посаді із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 28.11.2012 року по 29.07.2013 року (день ухвалення рішення) в розмірі 42676 гривень 40 копійок із розрахунку заробітної плати за два останні місяці роботи: вересень - 5042,22 гривні, жовтень - 5626,89 гривень.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 114, 209, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова», треті особи: голова комісії з припинення Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» Веретенніков О.І. та Профспілковий комітет Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Скасувати наказ голови комісії з припинення Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» Веретеннікова О.І. №424-К від 28.11.2012 року про звільнення токаря цеху №98 ОСОБА_1 за п.2 ст. 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді токаря цеху №98 Державного Підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова».
Стягнути з Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.11.2012 року по 29.07.2013 року в розмірі 42676 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.В. Нев'ядомський