Справа № 369/7024/13-а
провадження 2а/369/245/13
іменем України
30.08.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Сохань Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області, відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови, визнання неправомірною повернення заяви, зобов'язання визначення державної інституції, -
У липні 2013 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що постановою суду зобов'язано управління ПФУ здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За судовим рішенням вона отримала виконавчий лист для примусового виконання, оскільки в добровільному порядку постанова суду не виконувалась пенсійним фондом. При зверненні до управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області отримала відмову у перерахунку. Крім того, управління у порушення Закону України «Про звернення громадян» повернуло йому виконавчий лист без виконання, а не направило до належного державного органу для виконання. Потім він звернувся до відділу ДВС в Києво-Святошинському районі, але постановою було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Своїми діями відповідачі створили перепони у виконанні судового рішення.
Просила суд визнати постанову державного виконавця відділу ДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області незаконною та скасувати її; визнати, що відмовою управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області переслати її заяву та виконавчий лист за належністю створено перешкоди для здійснення її прав та законних інтересів; встановити яка державна інституція повинна прийняти до виконання постанову суду.
У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав. Просив суд задоволити позов.
У судовому засіданні представник управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області проти позову заперечував. Просив відмовити в задоволенні позову.
У судове засідання представник відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При розгляді справи судом встановлено, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2011 року задоволено позов ОСОБА_1 Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 12 липня 2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат.
20 березня 2013 року ОСОБА_1 отримала виконавчий лист №2-а-389/11р.
Ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Ст. 2 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" . Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.
Постановою державного виконавця відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області від 12 квітня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
Ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізовані прокуратури на правах обласних, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
На відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.
Відповідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затверджений Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Ухвалюючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження державним виконавцем відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області були дотримані норми закону про підвідомчість, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог про визнання постанови незаконною та скасування, тому в цій частині відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Листом № 03-04/1141 від 14 червня 2013 року управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області ОСОБА_1 повернуто ОСОБА_1 виконавчий лист без виконання, оскільки судові рішення про зобов'язання вчинити дії не підлягають розгляду органами державного казначейства.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 передбачено, що Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.
12 червня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області із заявою про виконання постанови суду від 25 січня 2011 року.
Листом №6314/07 від 03 липня 2013 року управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області було відмовлено ОСОБА_1, оскільки рішення суду не містить вимоги про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.
За ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ст. 6 КАС України надається право кожній особі в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оскільки права позивача не порушені, суб'єкти владних повноважень діяли в межах своєї компетенції, особа звертається до суду за захистом порушеного права, а визначення державної інституції не є повноваженням суду, який перевіряє дотримання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, тому суд вважає необґрунтованими доводи позову та відмовляє у його задоволенні.
Керуючись ст.ст.159, 160, 161, 163, 167 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі Київської області, відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови, визнання неправомірною повернення заяви, зобов'язання визначення державної інституції - відмовити.
На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя