Єдиний унікальний № 422/4898/13-к
Провадження № 1-кп/422/291/2013
« 10» вересня 2013 року м. Перевальськ
Перевальський районний суд Луганської області
в складі: головуючого-судді: Хісматуліної О.П.
при секретарі: Зайцеві Е.Ю.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: Болдирева О.В.
захисника: ОСОБА_1
обвинуваченого: ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду
кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030520001768 від 17 липня 2013 року, про кримінальне правопорушення відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Алчевська Луганської області, громадянина України, студента 3 курсу Алчевського професійного торгівельно-кулінарного ліцею, не одруженого, не працюючого, не маючого малолітніх дітей та неповнолітніх дітей на утриманні, раніше засудженого 09.09.2011 року Алчевським міським судом Луганської області за ст.185 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт, звільненому від покарання 21.12.2011 року, по відбуттю строку. Відповідно до ст.89 КК України визнаному як не судимий, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за статтєю 198 Кримінального Кодексу України,-
29 червня 2013 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись в м.Перевальську Луганської області, ОСОБА_2, достовірно знаючи, що ОСОБА_3, відкрито з застосуванням насильства яке не є небезбечним для життя чи здоров'я потерпілого викрав у ОСОБА_4, мобілний телефон марки «Sony ST 25 I /Xperia U», та домовився з ОСОБА_3, продати мобільний телефон до ломбарду.
Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заздалегідь необіцяне отримання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом. 30 червня 2013 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, отримав від ОСОБА_3 майно, завідомо здобуте злочинним шляхом, а саме мобільний телефон марки «Sony ST 25 I /Xperia U». Після чого разом з ОСОБА_3 пішов до ломбарду розташованому на вул.Гагаріна м.Алчевська Луганської області, де продав його за 600 гривень, майном розпорядився на власний розсуд.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2, які виразились у заздалегідь необіцяному отриманні та збуті майна, завідомо добутого злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 Кримінального Кодексу України.
28 серпня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором укладено угоду про визнання винуватості, за якою підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, та підтвердив обставини, зазначені у повідомленні про підозру, які є істотними для даного кримінального провадження.
При цьому сторони погоджуються з призначенням покарання ОСОБА_2 за ст. 198 КК України у вигляді двох років обмеження волі зі звільненням ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.
Суд, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_2, роз'яснивши останньому зміст ч. 4 ст. 474 КПК України та пересвідчившись у добровільності його позиції щодо підписання угоди про визнання винуватості, з'ясувавши повне розуміння обвинуваченим суті та характеру обвинувачення, виду та міри узгодженого покарання, прийнявши до уваги думку захисника, вважає угоду про визнання винуватості, укладену між ОСОБА_2 та прокурором такою, що підлягає затвердженню судом.
Розглядаючи питання про затвердження угод про визнання винуватості, суд виходив з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення щодо затвердження угоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладена 28 серпня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам, встановленим ст. 472 КПК України.
Вид та міра покарання, узгоджені сторонами угоди про визнання винуватості, повністю відповідають санкції ст. 198 КК України.
Звільнення ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, враховуючи узгоджену міру покарання у вигляді двох років обмеження волі, повністю відповідає вимогам ст. 75 КК України.
За таких обставин суд вважає за можливе затвердити вказану угоду про визнання винуватості.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 суд вважає за необхідне залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Процесуальних витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 серпня 2013 року в м. Перевальську Луганської області між прокурором прокуратури Перевальського району Луганської області юристом 1 класу Федоренко С.В. та підозрюваним ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 198 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 /два/ роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 /один/ рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити незмінними у вигляді особистого зобов'язання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення, лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Головуючий-суддя: О.П.Хісматуліна