Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/3760/13-к Головуючий у 1-й інст. Костенко С.М.
Категорія 81 КК Доповідач Жизнєвський Ю. В.
17 вересня 2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.
суддів: Слісарчука Я.А., Широкопояса Ю.В.
при секретарі Ковальчуку В.А.
за участі:
прокурора Чернати В.С.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження №295/3760/13-к за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2013 року про відмову в задоволенні його клопотання про умовно-дострокове звільнення, -
Згідно матеріалів провадження ОСОБА_1 вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 02 липня 2009 року засуджений за ч.1 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на 7 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 02 березня 2010 року вирок від 02 липня 2009 року змінено, застосовано до ОСОБА_1 ст.69 КК України і зменшено покарання до 5 років позбавлення волі.
З 26 травня 2009 року ОСОБА_1 перебуває в місцях позбавлення волі. За час перебування в Житомирській УВП №8 стягнень та заохочень не мав. З 21 березня 2010 року відбуває покарання в Житомирській виправній колонії №4. За цей час допустив 22 порушення режиму відбування покарання, за що 10 разів притягався до дисциплінарної відповідальності начальником відділення, 10 разів начальником колонії та два рази проводилась бесіда виховного характеру начальником відділення. Заохочень немає.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2013 року вказане клопотання останнього залишено без задоволення.
Суд мотивував своє рішення вищезазначеними обставинами. ОСОБА_1 заохочень за вказаний період немає, свого виправлення не довів.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить задовольнити його апеляційні вимоги.
Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги характеризуючі його особу дані за місцем проживання. Не надано належної оцінки скаргам останнього в прокуратуру на недотримання адміністрацією колонії норм КВК. Не виконано постанови Богунського районного суду від 22 жовтня 2012 року щодо проведення прокуратурою розслідування. Не враховано тяжкість скоєного ним злочину та наслідків, які настали. Не розглянув документи щодо його хвороби, а також захворювання матері останнього.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію з наведених в ній мотивів, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, перевіривши ухвалу суду в межах ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно положень ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, зокрема, якщо засуджений сумлінною поведінкою й ставленням до праці довів своє виправлення.
Посилання засудженого на ту обставину, що суд першої інстанції не взяв до уваги характеризуючі його особу дані за місцем проживання, є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 характеризується негативно.
Так, згідно характеристики, виданою Житомирською ВК №4, за час відбування покарання в колонії, ОСОБА_1 допустив 22 порушення режиму відбування покарання, за що 10 разів притягався до дисциплінарної відповідальності начальником відділення, 10 разів начальником колонії та два рази проводилась бесіда виховного характеру начальником відділення, за несумлінне ставлення до обов'язків чергового по камері, заохочень немає.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки скаргам останнього в прокуратуру на недотримання адміністрацією колонії норм КВК, спростовуються матеріалами провадження.
З повідомлення прокуратури міста Житомира від 13 травня 2013 року вбачається, що прокуратурою неодноразово проводилися перевірки звернень засудженого ОСОБА_1 щодо неправомірних, на його думку, накладень адміністрацією колонії дисциплінарних стягнень, під час яких встановлено, що дисциплінарні стягнення накладені у відповідності до норм КВК на законних підставах та відповідають тяжкості вчинених засудженим дисциплінарних проступків. Порушень чинного законодавства при накладенні дисциплінарних стягнень, не встановлено.
З аналогічними зверненнями зверталися й близькі родичі засудженого. Згідно відповідей Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області факти незаконності накладення дисциплінарних стягнень на засудженого ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.
Що стосується посилання засудженого на не виконання постанови Богунського районного суду від 22 жовтня 2012 року в частині проведення прокуратурою розслідування, то згідно вищевказаного повідомлення прокуратури, зазначена постанова за №5-597 до прокуратури не надходила.
Судом враховано і тяжкість скоєного ОСОБА_1 злочину та наслідки, які настали, а тому посилання останнього в цій частині апеляційної скарги є безпідставним.
Посилання засудженого в апеляції на незадовільний стан свого здоров'я, а також захворювання його матері, не є безумовною підставою для умовно-дострокового звільнення.
Питання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_1 розглядалось на засіданні комісії з розгляду питань щодо умовно-дострокового звільнення, заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, переведення до колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, встановлення адміністративного нагляду, помилування, амністії щодо засуджених Житомирської виправної колонії №4. З витягу з протоколу № 5 від 06.03.2013 року вбачається, що розглянувши матеріали особової справи, комісія відмовила ОСОБА_1 у застосуванні умовно-дострокового звільнення, оскільки останній не довів своє виправлення.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції в своїй ухвалі обґрунтовано вказав про відсутність у засудженого ОСОБА_1 бажання ставати на шлях виправлення та його суспільну небезпеку, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування кримінального покарання. Рішення, прийняте судом першої інстанції, є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає нормам кримінального та кримінально - процесуального законів, порушення яких у ході апеляційного розгляду не виявлено.
На підставі наведеного, керуючись статтями 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2013 року про відмову в умовно-достроковому звільненні останнього від подальшого відбування кримінального покарання - залишити без зміни.
Судді: