12 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П., Карпенко С.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року,
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Гвоздівської сільської ради від 30 березня 1994 року їй була надана земельна ділянка площею 0,25 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. За її заявою сільською радою був наданий дозвіл на підготовку матеріалів приватизації, затверджені межі земельної ділянки та 23 листопада 2009 року вона уклала договір на виготовлення технічної документації. Листом управління Держкомзему Васильківського району від 10 червня 2010 року їй було повідомлено, що присвоїти кадастровий номер земельній ділянці неможливо. Нею було встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_2 була надана рішенням Гвоздівської сільської ради від 2 липня 2007 року, однак сільська рада повідомила їй, що такої сесії не було і зазначене рішення не приймалося. Згідно технічної документації ОСОБА_2 його сусідами є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, але насправді таких сусідів не існує, тобто межа земельної ділянки не встановлювалися.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним рішення 5 сесії Гвоздівської сільської ради від 2 липня 2007 року про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я відповідача; усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та не чинити перешкод щодо приватизації її земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 площею 0,25 га; заборонити відповідачу користуватися, володіти та розпоряджатися земельною ділянкою, по АДРЕСА_1
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним рішення 5 сесії 25 скликання Гвоздівської сільської ради Васильківського району від 2 липня 2007 року про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться на АДРЕСА_1.
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться на АДРЕСА_1 виданий 17 грудня 2007 року ОСОБА_2
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.І. Амелін
В.П. Гончар
С.О. Карпенко