Справа №2-4764/13
(№760/16291/13-ц)
12 вересня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - Оксюти Т.Г.
при секретарі - Ляш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив звернути стягнення на підставі договору іпотеки №РМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року на заставлене майно - трикімнатну квартиру загальною площею 59,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Кошти отримані від реалізації заставленого майна направити на погашення заборгованості в сумі 3674268,92 грн. перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №СМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року, а також стягнути судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.08.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СМ-SME020/362/2008, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 103000 доларів США 00 центів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 7,50% на строк 366 днів.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язався своєчасно та у повному обсязі повернути позивачу кредит та сплатити відсотки за користування кредитом і виконати всі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов кредитного договору у повному обсязі.
З метою забезпечення виконання зобов'язань 28.08.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки №РМ-SME020/362/2008, відповідно до умов якого відповідачі передали в іпотеку банку трикімнатну квартиру, загальною площею 59,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_1 у повному обсязі.
Проте, відповідач у порушення умов кредитного договору належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував, зокрема, погашення по кредитному договору здійснювалось з порушенням строків.
Станом на 01.07.2013 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором №СМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року становить 98857 доларів США 17 центів, що згідно офіційного курсу НБУ становить 790165,36 грн. та пеня за прострочення виконання зобов'язання становить 2884103,56 грн.
Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 28.05.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №РМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року.
Враховуючи ту обставину, що позичальник та поручителі порушують вимоги умов кредитного договору та договору іпотеки, позивач просив позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливими розглянути справу у його відсутність.
Вислухавши думку представника позивача, відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 28.08.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СМ-SME020/362/2008, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 103000 доларів США 00 центів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 7,50% на строк 366 днів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, виплативши кредитні кошти відповідачу ОСОБА_1
Проте, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання - не сплачує проценти за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту відповідно до встановлених договором строків.
За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, що передбачено п. 4.1.1 частини №2 кредитного договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Таким чином, станом на 01.07.2013 року у відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №СМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року існує заборгованість перед банком в сумі 98857 доларів США 17 центів, що згідно офіційного курсу НБУ становить 790165,36 грн. та пеня за прострочення виконання зобов'язання становить 2884103,56 грн.
Невиконання позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору на підставі п. 1.9.1 цього договору, дає право банку достроково вимагати виконання боргових зобов'язань за кредитом у позичальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З метою забезпечення виконання зобов'язань 28.08.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки №РМ-SME020/362/2008, відповідно до умов якого відповідачі передали в іпотеку банку трикімнатну квартиру, загальною площею 59,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п.п. 1.1 договору іпотеки №РМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року, для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником боргових зобов'язань, іпотеко давці надають іпотеко держателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 59,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.п. 2.1 вказаного договору іпотеки, іпотека забезпечує вимоги іпотеко держателя щодо сплати боржником кожного і всіх його платіжних зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії.
Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третьої особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюється законом.
Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі: передання застоводавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним; порушення заставодавцем правил про зміну предмета застави; витрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави. Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави: у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу; у разі порушення заставодавцем правил розпорядження предметом застави; в інших випадках, встановлених договором.
Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойкою), необхідні витрати за утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержателя вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п.п. 3.1 ст. 3 договору іпотеки №РМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності.
Відповідачам, згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку» направлено письмові вимоги про усунення порушення за договором іпотеки та було надано 30 днів для добровільного усунення порушень, в іншому випадку фактор має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі шляхом вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки, з відшкодуванням витрат по отриманню виконавчого напису за рахунок сум, отриманих від реалізації предмета іпотеки.
Проте, вказані вимоги були залишені відповідачами без уваги.
Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 28.05.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №СМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1
Згідно з умовами договору про відступлення права вимоги від 07.06.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за договором іпотеки №РМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачів за кредитним договором №СМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року та договором іпотеки №РМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року.
Враховуючи те, що позичальник ОСОБА_1 та поручителі ОСОБА_2, ОСОБА_3 порушують умови кредитного договору та договору іпотеки, суд приходить до висновку про задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про звернення на підставі договору іпотеки №РМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року на заставлене майно - трикімнатну квартиру загальною площею 59,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача суми сплаченого судового збору 114,70 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 590, 592 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ст. ст. 10, 58 - 60, 209, 212 - 216, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №СМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року в сумі 98857 доларів США 17 центів, що згідно офіційного курсу НБУ становить 790165,36 грн. та пені за прострочення виконання зобов'язань в сумі 2884103,56 грн., звернути стягнення, на підставі договору іпотеки №РМ-SME020/362/2008 від 28.08.2008 року, на заставлене майно - трикімнатну квартиру, загальною площею 59,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д судовий збір в сумі 114,70 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя