Справа № 643/3079/13-ц
Пр. № 2/643/2107/2013
12.09.2013 року Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Зінченко Ю.Є.
при секретарі Колтур Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітньої ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, третя особа - Управління служб у справах дітей Московського району Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про виселення, суд
Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, у якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № HAEEGA14360003 від 12.04.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 43180.28 дол. США строком до 11.04.2017 р. Відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач і відповідач 12.04.2007 р. уклали договір іпотеки № HAEEGA14360003. Згідно з п. 33.3 договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 66.80 кв.м., житловою площею 46.90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. У зв'язку із порушеннями зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся до Московського районного суду міста Харкова з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 22 травня 2012 року судом ухвалено рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки. В частині виселення судом було відмовлено у зв'язку із ненаправленням банком відповідної вимоги про виселення. 26.11.2012 року позивач направив іпотекодавцю вимогу добровільно виселитись разом із усіма членами сім'ї із квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена вимога не була виконана, що і стало підставою для звернення до суду.
26.06.2013 року позивач уточнив позовні вимоги та додатково просив суд виселити членів сім'ї власника ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд виселити відповідачів із іпотечної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що вона не сплачувала кредит через фінансову кризу та вказана квартира є єдиним житлом її сім'ї. Інших обґрунтувань своїх заперечень відповідач суду не надала.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
З боку відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні був присутній її законний представник ОСОБА_2, згідно ст. 242 ЦК України.
Представник третьої особи - Управління служб у справах дітей Московського району Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05.02.2008 між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено договір № HAEEGA14360003, відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 43180.28 дол. США строком до 11.04.2017 р., а позичальник зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач 12.04.2007 р. уклали договір іпотеки № HAEEGA14360003 (надалі - договір іпотеки). Згідно з п. 33.3 договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 66.80 кв.м., житловою площею 46.90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (а.с 7-13).
У зв'язку із порушеннями зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Московського районного суду міста Харкова з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 22 травня 2012 судом ухвалено рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки. В частині виселення судом було відмовлено у зв'язку із ненаправленням банком відповідної вимоги про виселення. Рішення суду набрало законної сили (а.с. 14-19).
Вказані факти не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 61 ЦПК України.
26.11.2012 року направив іпотекодавцю вимогу (від 07.11.2012) року добровільно виселитись разом із усіма членами сім'ї із квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вимога була отримана власником квартири ОСОБА_2 08.12.2012 року (а.с. 20, 21). Вимога банку про виселення виконана не була, що підтверджується поясненнями самої ОСОБА_2
Таким чином, після ухвалення рішення Московського районного суду міста Харкова від 22 травня 2012 року у справі № 2-1913/11 (2/2027/183/2012) правовідносини між позивачем та відповідачами змінились і у банку виникло право на звернення до суду із позовом про виселення.
Згідно п. 43 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місце проживання в України», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Зважаючи на те, що відповідачі не виконали письмову вимогу позивача про виселення протягом місячного строку, їх примусове виселення здійснюється в судовому порядку.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати суд розподіляє відповідно ст. 88 ЦПК України та стягує суму сплаченого позивачем судового збору з відповідачів у рівних частках з кожного.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,169,209,212,214-215 ЦПК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ Комерційний Банк "ПриватБанк" сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 114,7 грн. в рівних частках по 57,35 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Зінченко Ю.Є.