251/10122/13-п
справа № 3/251/797/2013
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
13.09.2013 року Суддя Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області ОСОБА_1 розглянувши матеріал, що надійшов від Територіальної Державної інспекції з питань правці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН платника податків НОМЕР_1, громадянина України, який мешкає м. Горлівка, вул. Пожарського 34а , працює директор ПП «Консорт» за ст. 41 ч..1 КУпроАП України,
ОСОБА_2 є директором ПП «Консорт» та має право прийому та звільнення працівників підприємства, а отже відповідно до ст.. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору та зобов'язаний забезпечувати реалізацію трудових прав працівників. Однак, перебуваючи на посаді директора ОСОБА_2 порушив вимоги чинного трудового законодавства та вчинив адміністративне правопорушення, а саме:
Трудові книжки і вкладиші до них не заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами. Так, наприклад: трудова книжка ОСОБА_3 вперше оформлювалась на ПП «Консорт» 02.07.2012 року, однак трудова книжка заповнена тільки українською мовою.
Порушення п. 2.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту № 58 виявлено 21.08.2013 року.
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про оплату праці», тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати. Тобто вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Без використання величин тарифної ставки працівника 1 розряду, яка встановлюється генеральною, регіональною та галузевими угодами не можна встановити посадових оклад конкретного працівника.
Таким чином, норми Генеральної, Регіональної та галузевих угод в частині оплати праці через Закон України «Про оплату праці» є імперативними правовими нормами. Умови, встановлені межами Закону, є обов'язковими для правозастосування всіма суб'єктами організації оплати праці на території держави Україна.
Необов'язковими до виконання умов Генеральної, Регіональної та галузевих угод ( для не підписантів) є тільки ті , які прямо не передбачені спеціальним законом.
В Донецькій області на цей час діє Регіональна Угода між Донецькою облдержадміністрацією, профспілками об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2011-2012 роки. Регіональна угода врахувала норми та положення Генеральної угоди як мінімальні і включає положення які перевищують ці норми з урахуванням особливостей регіону. «Положення Угоди поширюються на підприємства , установи, організації, суб'єктів підприємницької діяльності. Його норми та положення є обов'язковими для виконання на території Донецької області і діють безпосередньо або шляхом включення в територіальні угоди та колективні договори».
Зазначеною регіональною угодою визнано мінімальними гарантіями в оплаті праці тарифну ставку робітника 1 розряду (як основу формування тарифної сітки) не нижче 120 % мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України, з урахуванням регіонального коефіцієнта 1,15, який враховує перевищення прожиткового мінімуму в Донецькій області над встановленим законодавством ( крім бюджетної сфери).
Згідно п. 5.2. статуту підприємства до компетенції власника належить затвердження оплати праці. Директор підприємства є власником.
Згідно штатного розкладу підприємства, затвердженого директором підприємства, з 27.06.2013 року на підприємстві введені слідуючи розміри посадових окладів:
Директор 3 200,0 грн.;
Начальник служби експедиції - 1300,0 грн.;
Експедитор - 1270,0 грн.;
Вантажник 1250,0 грн.
Відповідно до Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників виконання функції за посадою експедитор відноситься до кваліфікованої праці і тому оплата праці повинна проводитися з урахуванням вимог ст. 96 КЗпП України, ст.. 6 Закону України «Про оплату праці».
Не забезпечення організації оплати праці найманих працівників свідчить про порушення вимог ст.. 96 КЗпП України, ч. 3 ст 6 Закону України «Про оплату праці».
Порушення ст. 96 КЗпП України, ч. 3 ст 6 ЗУ № 108 «Про оплату праці» є триваючим, виявлено 21.08.2013 року.
Умови оплати праці не погоджені з представником трудового колективу.
Штатний розклад підприємства не узгоджений з представником трудового колективу ОСОБА_4
Порушення вимог ч. 2 ст. 97 КЗпП України встановлені 21.08.2013 року.
Заробітна плата за час щорічної відпустки сплачується не за три дні до початку відпустки.
Так, наприклад: згідно наказу № 51 від 14.08.2013 року надана відпустка на 24 календарних дня ОСОБА_5 , на час проведення перевірки заробітна плата за час відпустки не виплачена;
Згідно наказу № 48 від 19.07.2013 року надана відпустка на 14 календарних дня ОСОБА_6 заробітна плата за час відпустки виплачена 07.08.2013 року.
Порушення ст. 115 ч. 4, ст. 21 Закону України «Про відпустки» виявлено 21.08.2013 року.
При звільненні працівника виплата всіх сум , що належать йому від підприємства не проводиться в день звільнення.
Так, наприклад: згідно наказу № 50 від 02.08.2013 року звільнено ОСОБА_7 за ст. 38 КЗпП України власне бажання 02.08.2013 року, повний розрахунок із заробітної плати проведений 07.08.2013 року;
Згідно наказу № 49 від 01.08.2013 року звільнено ОСОБА_8 за ст.. 38 КЗпП України власне бажання 01.08.2013 року , повний розрахунок по заробітної плати проведений 07.08.2013 року.
Поршунення ст. 116 КЗпП України виявлено 21.08.2013 року
Факт скоєння правопорушення підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення від 22.08.2013 року № 05-05-025/0045, матеріалами, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю № 05-05-025/0049.
При розгляді справи в суді ОСОБА_2 підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 22.08.2013 року, шире розкаявся у скоєні адміністративного правопорушення.
Обставини, що обтяжуть відповідальність при розгляді справи не встановлені, обставини, що пом'ягшуть відповідальність - щире розкаяння винного.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, керуючись ст. ст 41ч1, 283-285 КУ проАП України , суддя, -
ОСОБА_2 ( ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУ про АП, піддавши адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян, а саме сумі 510 (п'ятсот десять) гривень на користь держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга, або протест прокурора до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м Горлівки протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя : В.В. Шипович