Справа № 0308/16038/12 провадження № 22-ц/773/1319/13 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В.
Категорія: 27 Доповідач: Здрилюк О. І.
11 вересня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Стрільчука В.А., Карпук А.К.,
при секретарі Шереметі Т.Г.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
пр-ка позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», третя особа - ОСОБА_3, про стягнення відсотків по вкладу та матеріальних збитків за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 11 квітня 2013 року,
27.09.2012 року (згідно поштового штампа) ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Західінкомбанк» про стягнення понесених матеріальних збитків та не нарахованих відсотків на суму депозитного вкладу фізичної особи і відшкодування упущеної вигоди, який мотивує тим, що 06.10.2008 року між ним та Київською філією КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, правонаступником якого є відповідач було укладено Договір банківського вкладу фізичної особи в національній валюті «Депозит - Смачний» № ДС-2288/5, згідно якого ним на депозит банку було покладено 72000 грн., процентна ставка якого за строковим вкладом становила 19% річних. Термін дії вкладу 12 місяців 5 днів, дата вимоги вкладником коштів - 12.10.2009 року.
12.10.2009 року на вимогу позивача кошти йому з нарахованими відсотками відповідач не видав, мотивуючи відсутністю такої суми в касі банку та самостійно банк в односторонньому порядку перевів дію строкового вкладу на вклад на вимогу з виплатою процентної ставки - 1% річних, з подальшою її зміною в бік зменшення.
Повторно вимагаючи 20.10.2009 року виплати коштів по вкладу, він попереджав у письмовій заяві банк про втрату неотриманого ним доходу (упущена вигода) та про намір на вигідних умовах укласти договір позики з іншою фізичною особою.
Згідно п.2.4 договору № ДС-2288/5 за бажанням вкладника здійснюється капіталізація невиплачених по вкладу процентів, тобто нарощування номіналу депозиту за рахунок відсотків.
Оскільки відповідач в односторонньому порядку продовжив термін дії депозитного договору і одночасно зменшив встановлений за цим договором розмір процентів, депозитний вклад не повертає, то позивач просив стягнути з відповідача на підставі ст.22 ЦК України упущену вигоду за користування депозитного вкладу і нарахування відсотків по встановленій договором ставці 19% річних за період з 13.09.2009 року по 15.02.2013 року, що становить згідно розрахунків 64960 грн. 95 коп. (заява про збільшення розміру позовних вимог - а.с.120-135).
Крім того, 15.02.2010 року між позивачем (позикодавцем) та третьою особою - ОСОБА_3 (позичальником) було укладено договір позики, за умовами якого позивач зобов'язався передати до 19.02.2010 року позичальнику 75000 грн.. Вказаний договір передбачав відповідні штрафні санкції за його невиконання, в тому числі і сплата позивачем штрафу в розмірі 10% від суми позики за не передання коштів.
Оскільки банк йому не повернув депозитні кошти з нарахованими відсотками, то він відповідно не передав у позику кошти позичальнику, в зв'язку з чим було видано виконавчий напис нотаріуса на оплату штрафу в розмірі 7500 грн.. Крім того, він сплатив за нотаріальне посвідчення договору позики 1053 грн. 30 коп..
У зв'язку з незаконними діями відповідача він поніс матеріальні збитки (упущену вигоду) в розмірі 8553 грн. 30 коп. (7500 + 1053,30), які також просив стягнути з відповідача (заява про збільшення розміру позовних вимог - а.с.120-135).
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 11 квітня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_1 480 грн. 81 коп. відсотків за договором банківського вкладу від 06 жовтня 2008 року станом на 15 лютого 2013 року.
Стягнуто з ПАТ «Західінкомбанк» на користь держави 214 грн. 70 коп. судового збору.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
Вважає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та порушення норм матеріального і процесуального права.
В апеляційному суді позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити. Пояснили, що суд першої інстанції безпідставно змінив суть позовних вимог та вирішив вимоги про стягнення відсотків по вкладу, хоча позивач таких вимог не заявляв, але не вирішив позов щодо відшкодування упущеної вигоди за невиплату депозитного вкладу і відсотків, а також безпідставно відмовив у позові про відшкодування упущеної вигоди по укладеному з ОСОБА_3 договору позики.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, а подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та заперечення щодо задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог і стягнення судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно договору банківського вкладу «Депозит - Смачний» в національній валюті №ДС-2288/5 від 06 жовтня 2008 року відповідач прийняв від позивача грошові кошти в розмірі 72000 грн. терміном на 12 місяців 5 днів, з визначенням дати вимоги вкладником своїх коштів - 12 жовтня 2009 року і зобов'язався виплатити відсотки в розмірі 19% річних та виплатити суму вкладу по закінченні строку дії договору (а.с.8).
Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з ч.2 ст.11 ЦК України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення реальності тих доходів, які особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається на позивача.
Із наведених позивачем розрахунків щодо упущеної вигоди в розмірі 64960,95 грн. за період з 13.10.2009 року по 15.02.2013 року вбачається, що позивач фактично бажає продовжити дію договору банківського вкладу на тих же умовах, що були обумовлені 06.10.2008 року, а саме в п.п.1.5, 2.4.
Разом з тим, дія договору строкового вкладу припинилась 12.10.2009 року, умовами договору не передбачено обов'язку банку відшкодувати позивачу упущену вигоду при несвоєчасному поверненні грошових коштів, а нормами цивільного законодавства передбачено інший вид відповідальності за порушення грошового зобов'язання, яким позивач і вправі скористатись, подавши відповідний позов.
Вимоги позивача щодо покладення на відповідача відповідальності у формі відшкодування збитків за нездійснення свого права суперечить в цілому принципам юридичної відповідальності, що настає за порушення саме зобов'язання.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення понесених матеріальних збитків та не нарахованих відсотків на суму депозитного вкладу фізичної особи в розмірі 64960 грн. 95 коп. за період з 13.10.2009 року по 15.02.2013 року є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування понесених матеріальних збитків (упущена вигода) в розмірі 8553,30 грн., суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність цих позовних вимог та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні, а тому рішення суду в цій частині до скасування не підлягає.
Разом з тим, рішенням суду першої інстанції на користь позивача стягнуто кошти в розмірі 480 грн. 81 коп. - відсотки за договором банківського вкладу від 06.10.2008 року станом на 15.02.2013 року, тобто вирішено вимоги, які позивачем не заявлялись.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.31 ЦПК України до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет чи підстави позову.
Як вбачається із матеріалів справи жодних письмових заяв щодо зміни предмета чи підстави позову позивач не подавав.
Враховуючи наведені норми права, суд першої інстанції не вправі був на власний розсуд змінювати підстави або предмет позову ОСОБА_1.
Оскільки висновки суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, то згідно зі статтею 309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 11 квітня 2013 року в даній справі в частині часткового задоволення позовних вимог і стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» про стягнення понесених матеріальних збитків та не нарахованих відсотків на суму депозитного вкладу фізичної особи в розмірі 64960 грн. 95 коп. за період з 13.10.2009 року по 15.02.2013 року - відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: