Справа № 222/518/13-ц
Провадження 2/222/230/2013
10 вересня 2013 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
судді Доценко С.І.,
при секретарі Болбат Н.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Танача Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Володарське цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Відділу Держземагенства в Володарському районі Донецької області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДН № 117275 від 24.06.2006 року належить земельна ділянка, площею 9,39 га, яка розташована на території Республіканської сільської ради Володарського району Донецької області. 18.12.2006 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки. Однак, із змісту договору оренди землі вбачається, що він не містить істотних умов, передбачених ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», а саме: не вказані умови збереження орендованої землі; не визначені умови і строки передачі земельної ділянки орендарю. Вказує, що передачі земельної ділянки не було як в період укладення договору так і після його державної реєстрації, що підтверджується актом приймання-передачі без номеру та дати його складання. Вказівка в акті приймання-передачі про те, що «межі земельної ділянки в натурі здав» не відповідає дійсності, оскільки від нього орендар ДП «Ілліч-Агро Донбас» межові знаки не приймав. Крім того, вказує, що в договорі оренди земельної ділянки відсутні його невід'ємні частини, як акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Зазначає, що оскільки договір оренди землі не відповідає вимогам ЗУ «Про оренду землі» в частині істотних його умов, такий договір підлягає визнанню недійсним. Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 146 від 18.12.2006 року, укладений між нею та ДП «Ілліч-Агро Донбас» та скасувати його державну реєстрацію.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю по підставам, викладеним у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні. Суду пояснив, що договір оренди землі № 146 від 18.12.2006 року не містить всіх істотних умов передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме в ньому: не вказані якісні характеристики землі за її складу та виду; відсутня нормативна грошова оцінка землі; не визначені умови використання та цільове призначення земельної ділянки; не вказані умови збереження орендованої землі; не визначені умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, не визначені умови страхування земельної ділянки та сторона, яке несе ризик випадкового пошкодження або знищення орендованої земельної ділянки. Крім того, в договорі оренди земельної ділянки відсутня його невід'ємна частина, а саме акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості. Крім того, зазначили, що в акті прийому-передачі об'єкту оренди, в порушення вимог ДСТУ 4163-203 «Національний стандарт України державна уніфікована система документації. Вимоги для оформлення документів», не зазначено дату та місце його складання, в зв'язку з чим неможливо ідентифікувати термін передачі об'єкту оренди від орендодавця орендарю, а також правову підставу такої передачі. Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 146 від 18.12.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ДП «Ілліч-Агро Донбас», а також скасувати його державну реєстрацію.
Представник відповідача ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча» - Танача Ю.А. в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі та пояснила, що 18.12.2006 року з позивачем ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки № 146, який було зареєстровано у Володарському районному відділі ДП «ЦДЗК» 21.05.2007 року. Зазначений договір було укладено у формі, встановленої законом, його спрямовано на настання реальних правових наслідків, волевиявлення сторін було вільним та відповідало їх внутрішній волі, що підтверджується підписом сторін на договорі та отриманням позивачем орендної плати. Зміст правочину відповідає вимогам ст.15 Закону України «Про оренду землі», в редакції яка діяла на момент його вчинення, та містить усі істотні умови, передбачені законодавством. Крім цього пояснила, що межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) було фактично встановлено при видачі позивачу державного акту на право власності на земельну ділянку, в якому є план-схема земельної ділянки з визначенням її меж. Отже, межі земельної ділянки визначено ще до укладення договору, повторне визначення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) чинним законодавством не передбачено. Факт передачі позивачем відповідачу земельної ділянки підтверджується актом приймання - передачі, який був підписаний сторонами у встановлений законом і договором строк. Земельна ділянка використовується відповідачем згідно до умов договору до теперішнього часу, за що позивач щорічно у повному обсязі отримує орендну плату. Також просить суд застосувати строки позовної давності, так як спірний договір було підписано 18.12.2006 року і позивач був ознайомлений із текстом та умовами зазначеного договору в день його укладення. В задоволенні позову просила відмовити.
Представник відповідача Відділу Держземагенства в Володарському районі Донецької області - Норка Ж.П. в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу у відсутність їх представника. Крім того, надала суду письмове пояснення, в якому зазначила, що державну реєстрацію договорів оренди землі здійснювало Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам», Відділ Держземагенства в Володарському районі не є його правоприємником.
Ознайомившись з позовною заявою, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДН № 117275, виданого Володарською райдержадміністрацією 24.06.2006 року позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 9,39 га, яка розташована на території Республіканської сільської ради та цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
18.12.2006 року між позивачем та відповідачем ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча» (на той час ВАТ) було укладено договір оренди № 146 земельної ділянки площею 9,39 га, який було зареєстровано у ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди 21.05.2007 року вчинено запис № 007297040715100047.
Відповідно до Акту приймання - передачі земельної ділянки, без номеру та дати, позивач здав, а відповідач прийняв земельну ділянку площею 9,39 га.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом які істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції що діяла на момент укладення спірних договорів) істотними умовами договору оренди землі є:
- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
- умови використання та цільове призначення земельної ділянки;
- умови збереження стану об'єкта оренди;
- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
- відповідальність сторін;
Частиною 2 ст. 15 вищевказаного Закону встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
У розділі І договору оренди землі № 146 від 18.12.2006 року зазначено, що Орендодавець передає Орендарю в оренду земельну ділянку в розмірі 9,39 га, яка розташована на території Республіканської ради Володарського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Тобто в договорі оренди зазначено об'єкт оренди, місце розташування та розмір земельної ділянки.
Пунктом 8.1 Розділу 8 договору передбачено, що він укладається строком на 15 років та починає діяти з дати його державної реєстрації.
Розділом 5 договору передбачений розмір орендної плати, із зазначенням, що вона підлягає індексації, що її виплата здійснюється не пізніше 1 грудня поточного року; що її перерахунок відбувається за взаємною згодою сторін один раз у 5 років.
Розділом 6 договору передбачені форми розрахунків з орендної плати, а Розділом 7 відповідальність сторін за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді сплати пені в розмірі 0,01% визначеної суми за кожен день прострочки та відповідальність за порушення умов договору.
Пунктом 3.1 Розділу 3 договору передбачені умови використання земельної ділянки, а саме: право Орендаря здійснювати товарне сільськогосподарське виробництво, сільськогосподарську науково-дослідницьку діяльність, розміщувати та зводити об'єкти виробничої інфраструктури; здійснювати зрошувальні, осушувальні, інші меліоративні роботи; передавати земельну ділянку у суборенду.
У пункті 3.2 Розділу 3 договору Орендар узяв на себе зобов'язання не допускати погіршення екологічного стану та родючості земельної ділянки.
Пунктом 2.2 Розділу 2 договору передбачений обов'язок Орендодавця передати земельну ділянку за актом приймання-передачі протягом 10 днів з моменту державної реєстрації договору у стані, придатному для використання за цільовим призначенням.
Пунктом 3.2 Розділу 3 договору передбачений обов'язок Орендаря повернути Орендодавцеві земельну ділянку після закінчення строку договору оренди у стані, придатному для використання за цільовим призначенням.
Пунктом 2.3 Розділу 2 договору Орендодавець гарантував, що обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки немає; земельна ділянка у завдатку та під арештом не знаходиться; на земельну ділянку права третіх осіб відсутні.
Пунктом 3.2 Розділу 3 договору передбачено, що Орендар несе ризик випадкового пошкодження чи знищення об'єкту оренди чи його частини.
Таким чином, спірний договір оренди земельної ділянки має усі істотні умови, передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі» і підстав для визнання його недійсним немає, а тому в задоволенні позову в цієї частині слід відмовити.
Доводи позивача щодо не визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) спростовуються тим, що доданий до договору оренди державний акт на право власності на землю містить план - схему меж земельної ділянки, а акт приймання - передачі земельної ділянки, хоча і не містить номеру та дати його складання, свідчить про фактичне передавання та отримання земельної ділянки.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що державна реєстрація договору оренди була проведена з порушенням вимог законодавства.
В зв'язку з тим, що позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки є похідними від вимог щодо визнання договору недійсним, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки також задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі», суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Відділу Держземагенства в Володарському районі Донецької області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації - відмовити у повному обсязі.
Повний текст рішення виготовлений 13.09.2013 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.І. Доценко