09.07.2013
Справа № 522/4895/13-ц
Провадження №2/522/7033/13
09 липня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Івченко В.Б.,
при секретарі Січінава М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа: Перша Одеська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
Позивачі звернулися до суду з позовом до Одеської міської ради, третя особа: Перша Одеська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
За життя батькові позивачів ОСОБА_8 належала 1/25 частина будинку під АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.1967 року, зареєстрований міжміським бюро технічної інвентаризації 06.06.1967 року в реєстровій книзі під №635, яка складається з житлового будинку літ «Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ «З».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, актовий запис про смерть №3882, зроблений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції ІНФОРМАЦІЯ_1.
При зверненні позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхньої матері ОСОБА_5, заступником завідувача Першої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 було виявлено, що в договорі купівлі-продажу та в свідоцтві про смерть зазначені різні по батькові спадкодавця, а саме: в договорі купівлі-продажу від 01.06.1967 року ім'я та по батькові спадкодавця визначено як ОСОБА_8, а в свідоцтві про смерть ОСОБА_8. В технічному паспорті станом на 12.11.2012 року по-батькові також визначено як ОСОБА_8.
Позивачі вважають, що вищезазначена помилка чи то невірний переклад можуть у подальшому стати перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину та/або при оформленні свідоцтва про право власності на частину домоволодіння та реєстрації права власності.
Крім того, позивачі зазначають, що вирішення питання про визнання права власності на частку домоволодіння в порядку спадкування наразі є неможливим у зв'язку з тим, що частка в домоволодінні, яка належала ОСОБА_8 змінилась на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації від 18.04.2003 року №497, яким затверджений перерахунок часток між співвласниками в домоволодінні по АДРЕСА_1. Згідно затвердженого перерахунку частка батька стала складати 40/1000.
До зміни та затвердження перерахунку, частка батька складала 1/25 частину будинку під АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачі просять встановити факт належності ОСОБА_8 договору купівлі-продажу від 01.06.1967 року 1/25 частини домоволодіння в АДРЕСА_1, який був зареєстрований Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 06.06.1967 року в реєстровій книзі під №635 на стор. 58, книга 106 та технічного паспорту станом на 12.11.2012 року, виданим на ім'я ОСОБА_8; визнати, що в фактичному володінні та користуванні ОСОБА_8 на момент смерті на ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилось 40/1000 часток домоволодінь в будинку під АДРЕСА_1, які складаються з житлового будинку літ «Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ. «З»; визнати за ОСОБА_1 право власності на 20/1000 часток домоволодінь в будинку під АДРЕСА_1, які складаються з житлового будинку літ.»Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ. «З»; визнати за ОСОБА_2 право власності на 20/1000 часток домоволодінь в будинку під АДРЕСА_1, які складаються з житлового будинку літ.»Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ. «З».
Позивачі, представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає, просив розглядати справу за відсутності представника Одеської міської ради.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, у якій просила розглядати дану цивільну справу за відсутності представника Першої Одеської державної нотаріальної контори.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа: Перша Одеська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування підлягають задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Судом встановлено, що 01.06.1967 року між ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_8 з другої сторони було укладено Договір купівлі-продажу 1/25 частини домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається це домоволодіння в цілому з п'яти одноповерхових кам'яних житлових будинків з господарчими будівлями. Договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений старшим нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрований міжміським бюро технічної інвентаризації 06.06.1967 року в реєстровій книзі під №635, яка складається з житлового будинку літ «Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ «З».
Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості, власником 1/25 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. є ОСОБА_8.
На виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2013 року КП «БТІ та РОН» на адресу суду було направлено інформаційні відомості та копії документів власників, зареєстрованих в КП «БТІ та РОН» станом на 31.12.2012 року за адресою: АДРЕСА_1. Досліджені у судовому засіданні вищезазначені інформаційні відомості та копії документів слугували дійсним підтвердженням факту належності станом на 31.12.12 року 1/25 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_8, а, отже, і на день його смерті, - ІНФОРМАЦІЯ_2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції, серії НОМЕР_1.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх мати ОСОБА_5 звернулися до Першої Одеської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини за законом після після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8
Згідно «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 року №282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності.
А тому 13.10.2012 року за вих. 2273 заступником завідувача Першої Одеської державної нотаріальної контори Сажнєвою Т.А. було надано запит до Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна» про видачу витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно на частку домоволодіння під АДРЕСА_1, яка належала гр. ОСОБА_8 та отримано відповідь 13.12.2012 року за вих. №397121.75.12 про неможливість надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, тому що 18.04.2003 року розпорядженням №497 Приморської районної адміністрації був затверджений перерахунок часток домоволодіння, згідно якого частка ОСОБА_8 складає 40/1000.
Крім того, в договорі купівлі-продажу, посвідченого Першою Одеською державною нотаріальною конторою 01 червня 1967 року за реєстром №4-1014, 1/25 частки домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, покупцем є ОСОБА_8, що відрізняється від свідоцтва про смерть ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_2 вид. в/ДРАЦС у м. Одесі Одеського міського управління юстиції ІНФОРМАЦІЯ_1, а/з №3882.
Отже, нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори відмовлено позивачам у вчиненні такої нотаріальної дії як видача свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 з посиланням на те, що 18.04.2003 року розпорядженням №497 Приморської районної адміністрації був затверджений перерахунок часток домоволодіння, згідно якого частка ОСОБА_8 складає 40/1000, а також на те, що правовстановлюючий документ містить помилку у зазначенні по батькові ОСОБА_8
Як вбачається з укладеного 01.06.1967 року між ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_8 з другої сторони договору купівлі - продажу при заповненні даних, була допущена помилка у написанні по батькові ОСОБА_8 а саме: записано як «ОСОБА_8» замість правильного «ОСОБА_8» .
Відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації від 18.04.2003 року №497 «Про затвердження перерахунку ідеальних часток між співвласниками в домоволодінні по АДРЕСА_1 згідно з правоустановчими документами громадяну ОСОБА_8 належать 1/25 частка, в фактичному користуванні 40/1000. Зазначеним розпорядженням було затверджено перерахунок ідеальних часток між співвласниками в домоволодінні АДРЕСА_1 у такому, зокрема, відношенні для гр. ОСОБА_8 - 40/1000 частки домоволодіння.
Крім того, згідно розрахунку ідеальних часток в домоволодінні АДРЕСА_1 виданного КП «ОМБТІ та РОН» 13.04.2006 року за вих. №1580фон російською мовою записано: ОСОБА_8 на основании договора купли-продажи от 11.06.1967 г. принадлежит 1/25 часть домовладения.
Зі змісту ст.256 ЦПК України, у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Враховуючи викладене вище, а також те, що іншого порядку встановлення факту того, що правовстановлюючий документ, а саме: договір купівлі-продажу від 01.06.1967 року, укладений між ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_8 містить помилку у зазначенні по батькові ОСОБА_8, законом не визначено, суд вважає, що встановлення такого факту має значення для виникнення майнових прав позивачів щодо отримання права на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8
Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_8, про якого помилково зазначено у договорі купівлі-продажу від 01.06.1967 року щодо зазначення його по батькові, є однією й тією ж особою.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, у судовому порядку встановлено факт належності ОСОБА_8 договору купівлі-продажу від 01.06.1967 року 1/25 частини домоволодіння в АДРЕСА_1, який був зареєстрований Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 06.06.1967 року в реєстровій книзі під №635 на стор. 58, книга 106 та технічного паспорту станом на 12.11.2012 року, виданим на ім'я ОСОБА_8 та визнано, що в фактичному володінні та користуванні ОСОБА_8 на момент смерті на ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилось 40/1000 часток домоволодінь в будинку під АДРЕСА_1, які складаються з житлового будинку літ «Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ. «З».
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 1972 р.н. є сином, а ОСОБА_2, 1978 р.н. є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвами про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно ст. 1261 ЦК України позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом.
Судом встановлено, що 28 липня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Першої Одеської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, та ними було зазначено про прийняття спадщини, що залишилася на день смерті спадкодавця, що складається з: частки домоволодіння під АДРЕСА_1
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 зверталася до Першої Одеської державної нотаріальної контори із заявою від 28 липня 2012 року у якій зазначила, що частка домоволодіння під АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_8, на одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя не претендує.
Проте, як було зазначено вище, заступником завідувача Першої Одеської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину та надано пораду звернутися до суду для вирішення питання про визнання права власності на частку домоволодіння в порядку спадкування.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1297 спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріальної контори за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Свідок, ОСОБА_5, що є матір'ю позивачів ОСОБА_11 та ОСОБА_2, а також дружиною померлого ОСОБА_8 23.59.2013 року була допитана у судовому засіданні, де пояснила, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8, про якого зазначено у свідоцтві про смерть, серії НОМЕР_1 та ОСОБА_8, про якого відповідно вказано у договорі купівлі-продажу від 01.06.1967 року є однією й тією ж особою та є її померлим чоловіком. Також ОСОБА_5 пояснила, що згідно зазначеного вище договору купівлі-продажу ОСОБА_8 належала 1/25 частка домоволодіння в м. Одесі по АДРЕСА_1 та на день смерті, - на ІНФОРМАЦІЯ_1 у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_8 знаходилося 40/1000 часток домоволодіння в будинку АДРЕСА_1, які складаються з житлового будинку літ. «Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ. «З».
У судовому засідання досліджено свідоцтво про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3, видане повторно 05 березня 1990 року громадянам ОСОБА_8 та ОСОБА_12 та у якому зазначено, що після укладення шлюбу чоловікові та дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_8.
Досліджуючи показання свідка ОСОБА_5, суд дійшов висновку про відсутність підстав ставити під сумнів достовірність фактів, повідомлених свідком. Показання свідка відповідають та не суперечать обставинам, відомості про які містяться у інших зібраних по справі доказах.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги за законом спадщини, що залишилася на день смерті спадкодавця ОСОБА_8 та яка складається з: частки домоволодіння під АДРЕСА_1
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа: Перша Одеська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування підлягають задоволенню.
Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст. 1261 ЦК України, ст.ст. 3,4,10,11,57,60,208-209,212-215,218,256 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа: Перша Одеська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_8 договору купівлі-продажу від 01.06.1967 року 1/25 частини домоволодіння в АДРЕСА_1, який був зареєстрований Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 06.06.1967 року в реєстровій книзі під №635 на стор. 58, книга 106 та технічного паспорту станом на 12.11.2012 року, виданим на ім'я ОСОБА_8.
Визнати, що в фактичному володінні та користуванні ОСОБА_8 на момент смерті на ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилось 40/1000 часток домоволодінь в будинку під АДРЕСА_1, які складаються з житлового будинку літ «Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ. «З»
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 20/1000 часток домоволодінь в будинку під АДРЕСА_1, які складаються з житлового будинку літ.»Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ. «З».
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 20/1000 часток домоволодінь в будинку під АДРЕСА_1, які складаються з житлового будинку літ.»Д», сараю літ. «Н» та вбиральні літ. «З».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя В.Б. Івченко