Кримінальне провадження № 666/5551/13-к
Провадження № 1-кп/666/248/13
16.09.2013 року року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючої судді Дорошинської В.Е.
при секретарі Іванченко К.І.
за участю прокурора Слащиніної М.О.
обвинуваченої ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під № 12013230030003977 за підозрою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м.Гола Пристань Херсонської області, громадянки України, освіта середня спеціальна, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.302, ч.1 ст.303 КК України,-
ОСОБА_1, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій в сфері культурного, духовного життя суспільства та громадської моралі, моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, спрямовану на порушення моралі суспільства щодо зв'язків між людьми для задоволення статевих потреб на основі особистої симпатії та усвідомлюючи небезпеку своїх дій, яка полягає у приниженні честі та гідності, створення загрози порушення небезпечних хвороб та аморальності, виступила посередником при здійсненні розпусних дій, що виразилося в підшуканні учасників для розпусних дій, їх знайомство та організація зустрічі таких осіб.
Так ОСОБА_1 15.08.2013р. близько 21-00год., знаходячись у приміщенні сауни розташованої за адресою м.Херосн, с.Антонівка, вуд.Будьоного,47, виступила посередником та звела для розпусти ОСОБА_2 з ОСОБА_3
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.302 КК України - звідництво для розпусти.
Крім цього, ОСОБА_1 15.08.2013р. біля 13-00год., умисно, порушуючи моральні засади суспільства в частині встановлення зв'язків між людьми для задоволення їх статевих потреб, виступаючи посередником для розпусти, підшукала для цих дій та втягнула в заняття проституцією громадянку ОСОБА_2, яка цього ж дня - 15.08.2013р. близько 21-00год., знаходячись у приміщенні сауни розташованої за адресою м.Херосн, с.Антонівка, вуд.Будьоного,47, вступила в статеві стосунки з громадянином з ОСОБА_3
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.303 КК України - втягнення особи в заняття проституцією.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.302, ч.1 ст.303 КК України, щиро розкаялася та пояснила, що активно сприяла розслідуванню кримінального провадження, виявленню та припиненню інших відомих їй подібних кримінальних правопорушень.
На досудовому слідстві ОСОБА_1 погодила із прокурором призначення їй покарання за інкримінований злочин за ч.1 ст. 302 КК України у виді обмеження волі на строк двох років, за ч.1 ст.303 КК України - у виді трьох років позбавлення волі, за ст.70 КК України - визначенням остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 п.2-4 звільнити від покарання з випробуванням строком на 1 (один)рік.
В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченої повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_1 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо неї обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити дану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного:
Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, згідно ст.12 КК України є середньої тяжкості.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючі тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним.
Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
ОСОБА_1, судом, під розписку відповідно до ст.474 КПК України, роз'яснено процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз'яснено виключні підстави оскарження вироку суду винесеному на підставі угоди, а також можливість подачі прокурором клопотання про скасування вироку в межах строків притягнення до кримінальної відповідальності за інкримінований злочин.
Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.
Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.302, ч.1 ст. 303 КК України, а тому визнання нею винуватості є цілком виправданим.
Суд також вважає, що обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, дані про особу ОСОБА_1 характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні, яке відповідає вимогам КК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зважаючи на узгоджені сторонами обов'язки передбачені ст.76 КК України, виконувати які засуджений буде зобов'язаний після вступу вироку в законну силу, тому доцільно до цього часу застосувати до нього обмеження, передбачені п. 2,3 ст.194 КПК України
Керуючись ст.ст.373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.08.2013р. в кримінальному провадженні №12013230030003977 між прокурором Слащиніною Мариною Олександрівною та ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.302 КК України та призначити їй покарання відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості у виді обмеження волі на строк два роки.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.303 КК України та призначити їй покарання відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості у виді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 КК України остаточно визначити покарання ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1(один)рік.
На підставі п.2,3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 «особисте зобов'язання» до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 734,16гривень (сімсот тридцять чотири гривні 16 копійок) в рахунок відшкодування вартості експертизи № 1064-х від 27.08.13 ( а.п.49)
Речові докази по справі: мобільний телефон марки виробника «Самсунг», у корпусі чорного кольору IMEI :НОМЕР_1, в якому знаходиться сим-картка, оператора мобільного зв'язку «МТС», з абонентським номером НОМЕР_2, які належать ОСОБА_2 (а.п.29,30) - вважати повернутими власнику; мобільний телефон марки виробника «Нокіа», у корпусі чорного кольору IMEI :НОМЕР_3, IMEI :НОМЕР_4, в якому знаходиться сим-картка, оператора мобільного зв'язку «МТС», з абонентським номером НОМЕР_5, які належать ОСОБА_1 (а.п.37,38) - вважати повернутим власнику; контрацептиви-презервативи упаковані в файл пакет а.п.41,42 та поліетиленові пакети з серветками зі змивами а.п.70-74 - знищити; грошові кошти в сумі 850грн. а.п.66,67 - повернути за належністю.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд м.Херсона протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, але лише відповідно ч.2 ст.473, ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Дорошинська В.Е.