ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12286/13 28.08.13
За позовом Комунального підприємства «Відрадненське» Солом'янської районної у
м. Києві державної адміністрації
до Фізичної особи-підприємця Супанової Оксани Асламкуловни
про стягнення 33 060,00 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники судового процесу:
від позивача: Савчук Н.А. - дов. № 151-Ю від 03.01.13 р.
від відповідача: не з'явився
На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Комунального підприємства «Відрадненське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця Супанової О.А. про стягнення 32 175,16 грн. основного боргу, 173,21 грн. інфляційних нарахувань та 711,62 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 209 від 15.04.11 р. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.13 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/12286/13, призначено справу до розгляду на 31.07.13 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 31.07.13 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити; надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи; наддав оригінали документів для огляду, копії яких додано до позовної заяви.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився 31.07.13 р., про поважні причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 05.07.13 р., яке підтверджує отримання відповідачем 23.07.13 р. ухвали про порушення провадження у справі.
Враховуючи наведене, також беручи до уваги нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання, невиконання ним вимог ухвали суду, що перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні, та для дослідження доказів у справі, суд ухвалою від 31.07.13 р. відклав розгляд даної справи на 28.08.2013 р.; повторно зобов'язав відповідача надати суду: на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.
Представник позивача в судовому засіданні 28.08.13 р. надав суду документи на виконання вимог ухвали від 31.07.13 р.; позовні вимоги повторно підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 28.08.13 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 09.08.13 р., згідно з яким відповідач отримала 16.08.13 р. ухвалу суду від 31.07.13 р.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
У судовому засіданні 28.08.13 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Між Комунальним підприємством «Відрадненське» Солом'янської районної у м. Києві ради (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Супановою О.А. (орендар, власник) був укладений договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 209 від 15.04.11 р.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, предметом договору є надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення (будівля), загальною площею 135,65 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар І. Лепсе, 87 і участь орендаря (власник) у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території. Приміщення використовується для розміщення кафе.
Згідно з п. 2.1. договором № 112 від 01.04.08 р., орендар (власник) щомісячно сплачує підприємству вартість фактичного отримання комунальних послуг згідно виставлених постачальником табуляграм.
Пунктами 2.2. договору № 209 від 15.04.11 р. визначено, що розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами; тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження сторін.
Відповідно до п. 2.3. вищевказаного договору, орендар (власник) зобов'язаний встановити прилади обліку ХВП, укласти прямі договори з постачальником - ВАТ «АК «Київводоканал».
Згідно з п. 2.4. договору № 209 від 15.04.11 р., у випадку відсутності лічильника, розрахунок за використану воду і приймання стічних вод справляється за встановленими нормами.
Пунктами 2.5., 2.6. та 2.7. вищевказаного договору визначено, що кількість стічних вод, відведених від орендаря (власника) приймається рівним кількості використаної води (холодної і гарячої разом); крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує підприємству експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення договору становить 3,38х135,65=458,46 грн. на місяць; розмір цих витрат може коригуватися без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді; орендар (власник) також оплачує за встановленими тарифами вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерела теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньо будинкових мереж) в розмірі 0,051х135,65=6,92 грн. на місяць.
Відповідно до п. 2.8. договору № 209 від 15.04.11 р., орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним. В разі прострочення орендарем (власником) оплати за комунальні послуги понад 1 місяць, підприємство має право припинити надання йому комунальних послуг до повної сплати боргу.
Пунктом 2.9. договору № 209 від 15.04.11 р. встановлено, що за несвоєчасну плату нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.
Згідно з пунктами 5.1. і 5.2. договору № 209 від 15.04.11 р., строк дії договору встановлено з 15.04.11 р. до 15.03.12 р.; дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії табуляграм, облікових карток, звітів нарахувань за центральне опалення орендарям та банківських виписок за спірний період.
Також позивач пояснив суду, що в порушення умов договору № 209 від 15.04.11 р. відповідач не виконує свої зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість за період з червня 2011 р. до травня 2013 р. у розмірі 32 175,16 грн.
За таких обставин позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Супанової О.А. про стягнення 32 175,16 грн. основного боргу, 173,21 грн. інфляційних нарахувань та 711,62 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 209 від 15.04.11 р. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач за послуги у визначений договором № 209 від 15.04.11 р. строк розрахунок не провів.
Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Комунального підприємства «Відрадненське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення з Фізичної особи-підприємця Супанової Оксани Асламкуловни 32 175,16 грн. основного боргу за послуги за договором № 209 від 15.04.11 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Комунальне підприємство «Відрадненське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації просить суд також стягнути з відповідача 173,21 грн. інфляційної складової боргу та 711,62 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 209 від 15.04.11 р. за період з червня 2011 р. до травня 2013 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з червня 2011 р. до травня 2013 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.
Оскільки індекс інфляції за вищевказаний період становить 98,9 % (менший одиниці), то інфляційні втрати з суми основного боргу позивача відсутні, у зв'язку з чим господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 173,21 грн. інфляційної складової боргу за період з червня 2011 р. до травня 2013 р., у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 209 від 15.04.11 р.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 209 від 15.04.11 р. станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 711,62 грн. трьох відсотків річних за період з червня 2011 р. до травня 2013 р.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 93, 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 54, 55, 59, 67, 69, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Супанової Оксани Асламкуловни (03126, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 83-Б, кв. 42) на користь Комунального підприємства «Відрадненське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації (03061, м. Київ, вул. М. Донця, 15-А, код ЄДРПОУ 35756950) 32 175 (тридцять дві тисячі сто сімдесят п'ять) грн. 16 коп. основного боргу, 711 (сімсот одинадцять) грн. 62 коп. трьох відсотків річних та 1 711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 49 коп. витрат на оплату судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення підписано 02.09.13 р.
Суддя Гавриловська І.О.