іменем україни
12 вересня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого суддів: Дьоміної О.О., Коротуна В.М.,Попович О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із регламентною виплатою, за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Франківського районного суду м. Львова від 1 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 8 липня 2013 року,
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 1 тис. грн витрат, понесених на виплату страхового відшкодування.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 1 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 8 липня 2013 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь МТСБУ 1 тис. грн витрат, понесених на виплату страхового відшкодування.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції або апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що 7 жовтня 2009 року на вул. Городоцькій, 24 у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ-21013, д.н.з. НОМЕР_3, зіткнувся з автомобілем Опель, д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, у результаті чого завдав автомобілю останнього механічних пошкоджень.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2011 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а.с. 3).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України).
Згідно з частинами 2, 5 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Положенням частини 4 статті 1193 ЦК України передбачено, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 335 ЦПК України).
Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно вважав, що розмір відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_4, підлягає зменшенню через скрутне матеріальне становище, так як він є інвалідом, страждає на ряд захворювань і потребує значних щомісячних витрат на лікування (а.с. 21, 34, 35, 59).
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись частиною 3 статті 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України відхилити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 1 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 8 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді:В.М. Коротун
О.В. Попович