05 вересня 2013 р.Справа № 2а-4226/12/2170
Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання протиправним та скасування рішення,
В жовтні 2012 року ДП «Херсонський морський торговельний порт» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №67/04 від 01.10.2012р. про тимчасову заборону (зупинення) з 05 жовтня 2012 року експлуатації Шабовського родовища піску ДП «Херсонський морський торговельний порт» Херсонська область, Голопристанський район, Рибальчеська сільська рада (юр. адреса м. Херсон, пр. Ушакова, 4), пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного та з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел №6004 (склад піску) та №6005 (штабель піску).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем вказано, що Порт здійснює експлуатацію Шабовського родовища піску, пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного без дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів, що є порушенням ст.17, ст.32 Закону України «Про відходи», однак Інспекцією не доведено якими безпосередніми діями Портом порушено зазначені правові норми. Твердження ж відповідача про здійснення позивачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел №6004 та №6005 без дозволу територіального органу - спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спростовуються наявністю Дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України №6622384501-1 від 09.06.2011р. Шкода навколишньому середовищу не завдана, екологічний податок сплачено в повному обсязі; Порт має всі дозвільні документи та погодження, здійснено всі передбачені законодавством заходи та дії щодо правомірного видобування піску.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.02.2013р. позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою позов ДП «Херсонський морський торговельний порт» залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 25 вересня по 01 жовтня 2012 року, на підставі скарги від 21.09.2012р. та згоди Державної екологічної інспекції України від 21.09.2012р. №2/2-2013 ЗГ, згідно з наказом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 24.09.2012р. №717, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ДП «Херсонський морський торговельний порт» щодо експлуатації Шабовського родовища пісків, розташованого на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, за результатами якої складено відповідний акт.
На підставі вказаного акту перевірки 01.10.2012р. головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Лихачовим С.А. прийнято рішення №67/04 про тимчасову заборону (зупинення) з 05 жовтня 2012 року експлуатації Шабовського родовища піску ДП «Херсонський морський торговельний порт», пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного та з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел №6004 (склад піску) та №6005 (штабель піску) та зобов'язано керівництво позивача забезпечити усунення виявлених порушень. У вказаному рішенні зазначено, що ДП «Херсонський морський торговельний порт» здійснює експлуатацію Шабовського родовища піску, пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного без дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів, що є порушенням статей 17, 32 Закону України «Про відходи» та зобов'язано позивача отримати дозвіл на розміщення відходів піску некондиційного та ліміт на утворення та розміщення відходів такого піску.
Задовольняючи позов ДП «Херсонський морський торговельний порт» про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №67/04 від 01.10.2012р. суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, які б були підставою для тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємства. При видобуванні піску на родовищі відходи піску некондиційного не утворюються, а тому у позивача немає необхідності для отримання дозволу на розміщення та лімітів на утворення та розміщення відходів. Колегія суддів погоджується з такими висновками Херсонського окружного адміністративного суду.
Як вбачається з оскаржуваного позивачем рішення №67/04 від 01.10.2012р. підставою для його винесення стало два юридичних факти: утворення відходів піску некондиційного без дозволу на розміщення відходів та утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел №6004 (склад піску) та №6005 (штабель піску) без дозволу територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Щодо необхідності отримання дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів колегія суддів приходить до наступного.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні Держекоінспекцією, Порт здійснює експлуатацію Шабовського родовища піску, пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного без дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів, що є порушенням ст.17 та ст.32 Закону України «Про відходи».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відходи» відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Згідно п.«а» ч.1 ст.32 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, розробка кар'єру з добування піску здійснюється позивачем у відповідності з «Проектом розробки та рекультивації Шабовського родовища пісків», який розроблено Сімферопольським відділенням науково-дослідного інституту «Укрбудматндіпроект» НВО «Будматеріали» Міністерства промисловості будівельних матеріалів України в 1992 році. Проект погоджено територіальним управлінням держнаглядохоронпраці по Херсонській області №179 від 25 серпня 1998 року. Розділ 7 вказаного Проекту регламентує види і засоби добування, складування та тимчасове розміщення піску. Зокрема, зазначено, що добування піску на родовищі здійснюється земснарядом з послідуючою подачею пульпи по трубопроводу на склад (джерела №№ 6004, 6005). При видобуванні піску проходить його фракціонування на дрібний і більш крупний. Позивач щорічно замовляє проведення фізико-механічного дослідження піску з визначенням відповідності його вимогам державного стандарту України.
Згідно з висновком експерта Херсонської Торговельно-промислової палати №Вэ-500 від 18 вересня 2012 року пред'явлені для експертизи зразки піску за своїми фізико-механічними показниками відповідають вимогам ДСТУ БВ.2.7-32-95 та у відповідності з вимогами цієї нормативно-технічної документації можуть бути використані у будівельній промисловості - для виробництва силікатних каменів, цегли та інших пресованих виробів; для виготовлення розчинів; для дорожнього будівництва; для виробництва бетону. Аналогічні висновки проведені в 2010-2011 роках (висновки експертів відповідно №Ве-547 від 21 вересня 2011 року та №Ве-122 від 26 березня 2010 року). Таблиці, додані до експертних досліджень, а також «Результати аналізу проб піску», зроблені державним закладом «Морська геолого-геофізична експедиція» свідчать про те, що пісок не містить відходів.
Таким чином, твердження ДП «Херсонський морський торговельний порт» відносно відсутності у піску будь-яких відходів підтверджуються матеріалами справи, зокрема: висновком експерта №Ве-500 від 18.09.2012р. серії 449682, виданим Херсонською торгово-промисловою палатою; висновком експерта №Ве-547 від 21.09.2011р. серії 444674, виданим Херсонською торгово-промисловою палатою; висновком експерта №Ве-122 від 26.03.2010р. серії 036177, виданим Херсонською торгово-промисловою палатою; результатами аналізу проб, здійсненого 20.09.2010р.-29.09.2010р. Морською геолого-геофізичною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства Державної геологічної служби Мінприроди України; протоколом дослідження питомої активності будівельних матеріалів від 13.04.2011р. №13 відносно піску Шабовського родовища, проведеного ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція»; протоколом дослідження питомої активності будівельних матеріалів від 13.04.2011р. №9 відносно піску Шабовського родовища, проведеного ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція»; радіаційним сертифікатом від 17.04.2012р., затвердженим Головним державним санітарним лікарем Херсонської області 17.04.2012р.; радіаційним сертифікатом від 21.04.2012р., затвердженим В.о. головного державного санітарного лікаря Херсонської області 17.04.2012р.
Ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря не надано жодного доказу на підтвердження своєї позиції щодо створення ДП «Херсонський морський торговельний порт» відходів під час добування піску.
Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що у ДП «Херсонський морський торговельний порт» є ліміти на утворення та розміщення відходів на 2012-2013р.р., а також дозволи на розміщення відходів на ці роки.
Що стосується тверджень апелянта про здійснення позивачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел №6004 (склад піску) та №6005 (штабель піску) без дозволу територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, то, на думку колегії суддів, ці доводи спростовуються наявністю Дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України №6622384501-1 від 09.06.2011р. (терміном дії на 5 років), рішення щодо видачі якого надіслано листом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області №03-13/7-1981 від 09.06.2011р. Вказаним дозволом врегульовано викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел №6004 та №6005; наявність же такого дозволу не заперечувалася інспекторами екологічної інспекції в акті перевірки.
Поряд з цим, вказані обставини підтверджуються документами, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами кар'єру з добування піску та обслуговування каналу, а також Звітом про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел ДП «Херсонський морський торговельний порт», з якого вбачається, що джерело №6004 (склад піску) та джерело №6005 (штабель піску) враховані у цьому Звіті.
На підставі викладеного вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок Херсонського окружного адміністративного суду, що позивач ДП «Херсонський морський торговельний порт» має в наявності всі дозвільні документи та погодження, а також ним здійснено всі передбачені законодавством заходи та дії щодо правомірного видобування піску з дотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства.
Що ж до фактичного розташування джерел викидів №6004 (склад піску) та №6005 (штабель піску), то вказані джерела є неорганізованими та розташовані на території кар'єру в межах санітарно-захисної зони. Слід зазначити, що жодним діючим нормативно-правовим актом в галузі охорони атмосферного повітря не передбачено наявності графічного матеріалу з позначенням джерел викидів у складі дозволу. Як наслідок, твердження апелянта про невідповідність проектної та дозвільної документації є необґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
Єщенко О.В.