11 вересня 2013 р.Справа № 2а-6111/12/1470
Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,
при секретарі Берекет Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення, визнання дій протиправними, -
В листопаді 2012 року до суду з адміністративним позовом звернулась позивач, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення № 000148 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а також визнати дії посадових осіб Інспекції, пов'язані з організацією та проведенням відносно позивача контрольних заходів, розглядом справи та прийняттям спірного рішення протиправними. В обгрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що Інспекцією порушена процедура проведення перевірки, встановлена Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а крім того він заперечує проти самого факту порушення.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач надала до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про рекламу", контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів -щодо захисту прав споживачів реклами.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 465/2011 (далі - Положення № 465), Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно п. 4 пп. 2 Положення № 465, Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.
Процедура розгляду справ про порушення законодавства про рекламу регламентована Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 (далі - Порядок № 693).
Згідно п. 9 Порядку № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу № 000154 про порушення законодавства про рекламу, датований 21 вересня 2012 р., в якому зафіксовано, що на фасаді приміщення салону взуття та аксесуарів, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, розміщена зовнішня реклама "-50%" без зазначення дати початку і закінчення знижки цін на продукцію, чим порушено ст. 8 ч. 5 Закону України "Про рекламу" (а. с. 45).
Відповідно до п. 10-11 Порядку № 693 протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
15 жовтня 2012 р. Інспекцією прийнято рішення № 154 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а. с. 49).
Згідно п. 14 Порядку № 693 Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
15 жовтня 2012 р. відповідач направив на адресу позивача повідомлення № 1839/22, яким сповістив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про рекламу - 1 листопада 2012 р., а також зазначив про необхідність надати інформацію про вартість розповсюдженої реклами із документальним підтвердженням (а. с. 48).
Позивач на зазначене повідомлення подав Інспекції заяву, в якій заперечив порушення з його боку вимог Закону України "Про рекламу" (а. с. 50-51).
1 листопада 2012 р. Інспекцією складено протокол № 000158 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, в якому зазначено, що позивач не надав на вимогу Інспекції інформації з документальним підтвердженням вартості розповсюдженої реклами, на підставі чого прийнято рішення накласти на позивача штраф (а. с. 54).
5 листопада 2012 р. Інспекцією прийнято спірне рішення № 000148 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. (а. с. 43, 53).
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень з боку Інспекції процедури проведення перевірки та розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Згідно з статтею 1 Закону N 270/96 реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону N 270/96 реклама про зниження цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару.
Відповідно до ст. 27 ч. 6 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналізуючи вищезазначені норми права, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанцій правильно зроблено висновок, що в діях позивача мали місце порушення вимог законодавства про рекламу у ненаданні інформації з документальним підтвердженням, щодо вартості розповсюдженої реклами.
На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Повний текст ухвали складено 13.09.2013 року.
Головуюча суддя: Шевчук О.А.
Суддя: Зуєва Л.Є.
Суддя: Лук'янчук О.В.