Справа № 534/389/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/2677/2013
Головуючий у 1-й інстанції Окунь Т.В.
Доповідач Чічіль В. А.
10 вересня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 4 червня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної сумісної власності на квартиру та визначення ідеальних часток,-
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що у 2003 році ОСОБА_1 придбано квартиру АДРЕСА_1.
Дана квартира набута нею у приватну власність за час шлюбу з позивачем.
Оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо добровільного поділу майна, просив залишити квартиру у спільній частковій власності, визнавши за кожним з подружжя право власності по 1/2 частині зазначеної квартири.
У квітні 2013 року ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву, у якій остання просить припинити спільну сумісну власність на квартиру АДРЕСА_1 та визначити ідеальні частки на квартиру у розмірі 60% за нею та 40% за ОСОБА_2
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, діти проживають разом з матір'ю, розмір аліментів, що стягуються на її користь з ОСОБА_2 недостатній для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування, оскільки обидві дитини хворіють комплексом складних хвороб та перебувають на диспансерному обліку, потребують посиленого харчування та реабілітаційного лікування.
Дані обставини вважає достатніми для відступлення від принципу рівності часток подружжя.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 4 червня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 за кожним.
Квартиру залишено у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_1, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зміст ч. 1, 3 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Місцевим судом вірно встановлено, що у період з 24 вересня 1994 року до 29 березня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Під час шлюбу ОСОБА_1 придбано квартиру АДРЕСА_1.
У матеріалах справи відсутні дані про те, що відповідач не сплачував аліменти на утримання неповнолітніх дітей або їх розмір недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
З урахуванням цього, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що правові підстави для відступу від засад рівності часток подружжя відсутні, оскільки підтверджень того, що розмір присуджених на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей є недостатній для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування, останньою не надано.
Твердження апелянта, що відступлення від засад рівності часток подружжя є необхідним для врахування інтересів дітей, зокрема, проходження останніми лікування, є безпідставним, оскільки таке відступлення при поділі майна можливе тільки у виключних випадках, сама по собі обставина проживання дітей з одним із батьків може стати підставою для збільшення частки лише при наявності певної умови - якщо розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.
Наявні у матеріалах справи виписки із історії хвороб ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що містять рекомендації лікаря щодо потреби збалансованого харчування та реабілітуючого лікування дітей (а.с. 33, 34), не підтверджують недостатність матеріальної участі батька шляхом сплати аліментів на утримання дітей.
Разом з тим, з огляду на зміст ст. 185 СК України, відповідач має нести додаткові витрати на дітей, що викликані особливими обставинами, зокрема, хворобами та необхідністю проходження лікування дітей, а у випадку відмови у наданні такої матеріальної допомоги - може бути зобов'язаний за рішенням суду понести дані додаткові витрати на дітей наперед або покривати їх після фактичного понесення разово, періодич но або постійно.
Решта доводів апеляційної скарги є несуттєвими та не спростовують вірних висновків місцевого суду.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 4 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: Чічіль В.А.
Судді: Кузнєцова О.Ю.
Хіль Л.М.
З оригіналом згідно:
суддя Чічіль В.А.