Кримінальне провадження № 629/3689/13-к
Номер провадження 1-кп/629/257/13
12 вересня 2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., за участю секретаря - Гримашевич К.В., за участю прокурора - Мазур М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, на обліку в центрі зайнятості не перебуваючого, військовозобов»язаного, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,раніше судимого:
- 18.10.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.309 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, із застосуванняст.75 КК України до 1 року випробувального терміну;
- 25.12.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.309 ч.2,307ч.2 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 13.05.2010 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 23 дні,
за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_1 21.08.2013 року, маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна,знаходячись в коридорі першого поверху,який знаходиться в будинку АДРЕСА_3, дочекавшись свого батька ОСОБА_2, який направлявся до своєї квартири,реалізуючи свій злочинний намір,усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння,передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання,з корисливого мотиву,з метою наживи,підійшов до останнього,обома руками штовхнув його в спину,після чого ОСОБА_2 впав на підлогу,тим самим ОСОБА_1 застосував по відношенню до ОСОБА_2 насильство яке не є небезпечним для життя та здоров»я,скориставшись тим,що ОСОБА_2 лежить на підлозі,ОСОБА_1 підбіг до нього і з заднього -зовнішнього карману штанів забрав гроші в розмірі 1100грн.00коп.,паспорт і пенсійне посвідчення на ім.»я ОСОБА_2 Після чого утік у невідомому напрямі.
Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1. повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднане з насильством,яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ч.3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, не одружений, утриманців не має, не працює, військовозобов»язаний, за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, однак раніше перебував на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, знятий з обліку в 2010 році. Потребує огляду лікарем-наркологом.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире розкаяння в скоєному, добровільне відшкодування завданого збитку, з»явлення із зізнанням.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочину.
При обранні обвинуваченому міри покарання суд враховує його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.
З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання та, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без відбування призначеного покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України.
Підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. ст. 69, 69-1 КК України у суду відсутні.
Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судових витрат по справі не має.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України та призначити покарання у вигляді 5(п»яти)років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3(три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Речові докази: паспорт на ім.»я ОСОБА_2; пенсійне посвідчення на ім.»я ОСОБА_2; дві заяви на видачу готівки;грошові кошти в сумі 8 гривень вважати повернутим законному власнику - ОСОБА_2.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачений ст.. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя М.О.Дегтярчук