Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ:
головуючого Мороза М.А.,
суддів: Крижановського В.Я., Дембовський С.Г.,
за участю прокурора Голюги В.В.,
розглянула в судовому засіданні 05 вересня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2013 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
неодноразово судимого, останній раз - вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2010 року за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, та на підставі ст. 71 КК України на вісім років один місяць позбавлення волі, звільненого умовно-достроково постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 лютого 2012 року на один рік п'ять місяців тринадцять днів,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
- за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2010 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців.
Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2013 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 14 травня 2012 року з 23-ї до 24-ї год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1, скориставшись відсутністю уваги з боку останнього, таємно викрав мобільний телефон вартістю 549,90 грн., залишивши місце злочину і розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на вказану суму.
01 червня 2012 року о 22-ій год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом вільного доступу проникли на територію домоволодіння ОСОБА_3, будинок АДРЕСА_2, де таємно викрали саморобну металеву борону вартістю 48,80 грн, два металеві прути довжиною по 2 м, діаметром по 22 мм кожен, вартістю 66,50 грн. Після чого залишили місце злочину і розпорядились викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 115,30 грн.
05 червня 2012 року з 22-ї до 23-ї год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом вільного доступу проникли на територію домоволодіння ОСОБА_4, будинок АДРЕСА_3, де таємно викрали кусок рейки Р-47 довжиною 1 м вартістю 114,68 грн та чавунну двадцятилітрову ємкість (каструлю) вартістю 240 грн. Після чого залишили місце злочину і розпорядились викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 354,68 грн.
07 червня 2012 року з 23-ї до 24-ї год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом вільного доступу проникли на територію домоволодіння ОСОБА_4, будинок АДРЕСА_3, де таємно викрали чотири металеві листи розміром 2*0,8 м, товщиною 2 мм вартістю 257,66; вісім металевих ломів довжиною по 1,5 мм вартістю 75,84 грн. З приміщення літньої кухні, яка не обладнана дверними та запірними пристроями, шляхом вільного доступу таємно викрали 25 кг картоплі вартістю 25 грн; гроші в розмірі 54 грн, що знаходились в господарській сумці вартістю 10 грн; три електричні подовжувачі (довжиною 15 м вартістю 43,20 грн, довжиною 10 м - вартістю 28,80 грн, довжиною 12 м - вартістю 34,56 грн). Окрім цього, відкривши зачинені на металевий гачок вхідні двері, проникли до курятника, звідки таємно викрали одну дорослу курку вартістю 39 грн. Після чого залишили місце злочину і розпорядились викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 568,06 грн.
08 червня 2012 року ОСОБА_1 на присадибній ділянці свого домоволодіння АДРЕСА_4 виявив дикоростучу рослину коноплі, частину листя якої зірвав, висушив та зберігав при собі в паперовому згортку для власного використання шляхом куріння. Вказаний наркотичний засіб - канабіс в перерахунку на суху речовину вагою 5,262 г був в нього вилучений 09 червня 2012 року працівниками міліції під час особистого обшуку.
У касаційній скарзі засуджений просить судові рішення щодо нього скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеня тяжкості скоєних ним злочинів та його особі внаслідок суворості. Зазначає, що суд безпідставно врахував при призначенні покарання таку обставину, яка обтяжує покарання, як скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, вказує на порушення права на захист, оскільки в судовому засіданні суду апеляційної інстанції захист його інтересів здійснював призначений адвокат в порядку ст. 47 КПК України 1960 року, з яким він не обговорював попередньо лінію захисту та не бачив жодного разу.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу засудженого частково, лише в частині скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку із порушенням права на захист, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинах за обставин, установлених судом, є обґрунтованим та в касаційній скарзі не оспорюється.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковані правильно.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, інші - середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який раніш судимий, скоїв злочин під час умовно-дострокового звільнення, за місцем проживання характеризувався негативно, обставинами, які обтяжують покарання, визнано скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів, обставиною, яка пом'якшує покарання, - щире каяття. Врахувавши наведене в сукупності суд визначив покарання в межах санкції статей і за сукупністю злочинів та вироків на підставі ст.ст. 70, 71 КК України.
Таким чином, судом враховані всі дані про особу засудженого, тяжкість злочину, на які він посилається у своїй скарзі, інші обставини, які не враховані судом ним наведені не були, тому підстав вважати призначене покарання таким, що не відповідає особі засудженого або тяжкості скоєного злочину, колегія суддів не вбачає.
Доводи у скарзі засудженого про безпідставне врахування судом при призначенні йому покарання такої обставини, яка обтяжує покарання, як скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння за епізодом викрадення майна у ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки перебування засудженого в стані алкогольного сп'яніння підтверджував в показаннях як потерпілий ОСОБА_2 про розпивання спиртних напоїв ОСОБА_1 за місцем проживання потерпілого, так і сам засуджений ОСОБА_1
Разом з тим, твердження у скарзі засудженого про порушення судом апеляційної інстанції права на захист є слушними, виходячи з наступного.
За матеріалами справи, постановою попереднього розгляду судді апеляційного суду від 03 січня 2013 року задоволено клопотання засудженого ОСОБА_1 та йому призначено захисника в порядку ст. 47 КПК України 1960 року. Вказаний захисник ознайомлювалась із матеріалами даної кримінальної справи та брала участь у судовому засіданні, як вбачається зі вступної частини ухвали апеляційного суду, але як видно з цієї ж ухвали свою позицію не висловлювала.
Вказане свідчить про формальний захист інтересів засудженого в суді апеляційної інстанції.
Порушення права на захист відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК України 1960 року є безумовною підставою для скасування судового рішення, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого суду слід постановити законне й обґрунтоване рішення, з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
_________________ ___________________ ________________
М.А. Мороз В.Я. Крижановський С.Г. Дембовський