11 вересня 2013 року справа № 919/512/13
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С., при секретарі Коцюбі Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Крименерго"
(вул. Київська, буд. 74/6, м. Сімферополь, 95034)
до Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України у місті Сімферополі
(вул. Павленко, буд. 9, м. Сімферополь, 95006)
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Військової частини А 1656
(вул. Н. Островської, буд. 8, м. Севастополь, 99028),
Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь,вул. Севастопольська, 19).
про стягнення 9 068,00 грн.,
за участю представників:
позивача - Ільмінської В.І., довіреність №709-Д від 29.12.2012;
відповідача(Квартирно-експлуатаційного відділу МО України у місті Сімферополі)
не з'явився;
Третьої особи(ВЧ А1656) - Гусак К.О., довіреність №350/14/300/330/1/389/ж від 23.05.2013;
Третьої особи(Головне управління ДКС України в АРК) - не з'явився;
У травні 2013 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Крименерго" звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Військової частини А 1656, третьої особи: КЄО міста Сімферополя, просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 813,03 грн., посилаючись, що відповідач у порушення умов договору на використання електричної енергії не здійснює плату в строк та об'ємах встановлених договором за отриману енергію, тому у нього є заборгованість за реактивну енергію за період з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні витрати, всього на суму 9 276,12 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.05.2013 року залучений до участі у справи в якості іншого відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства оборони України у місті Сімферополі (а.с. 81-82).
03 липня 2013 року позивачем було надано суду уточнення позовної заяви, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8 813,03 грн. та 3% річних у сумі 254,97 грн. Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 9 068,00 грн., в межах якої розглядається спір.
Заперечуючи проти позову Квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства оборони України у місті Сімферополі зазначив, що відповідно до пункту 1.3 додаткової угоди від 04.04.2012 року до договору на постачання електричної енергії №4039 від 16.05.2006 року були внесені зміни до умов договору, згідно яких був виключений додаток №5, яким був визначений порядок розрахунків за перетік реактивної електроенергії. На думку відповідача, позивачем безпідставно нарахована заборгованість у сумі 8 813,03 грн. за червень 2013 року, оскільки додаткова угода діє з 04.04.2013 року (а.с. 114-115).
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 15.07.2013 року №240 призначено повторний автоматичний розподіл справи (а.с. 111).
Ухвалою суду від 15.07.2013 року справу прийнято до провадження судді Альошиної С.М., розгляд справи призначений на 01.08.2013 року.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 22.07.2013 року №253 призначений повторний автоматичний розподіл справи.
Ухвалою суду справу прийнято до провадження судді Грицай О.С., призначено справу до розгляду на 14.08.2013 року.
Ухвалою суду від 14.08.2013 року до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, а саме: військова частина А 1656 та Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (а.с. 132-133).
У судовому засіданні представником третьої особи - військової частини А1656 було надані письмові пояснення, з яких вбачається заперечення щодо позовної заяви з підстав, викладених у поясненнях.
Справа розглядалась у судових засіданнях 14.08.2013 року, 03.09.2013 року, 11.09.2013 року, у яке представник відповідача та третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим не з'явились, повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання відкласти розгляд справи у зв'язку з находження представника у відпустці.
У судовому засідання розглядалось клопотання Головного управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим щодо прохання виключити Квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства оборони України у місті Сімферополі з числа третіх осіб. Представники сторін заперечували проти клопотання у зв'язку з тим, що останній є відповідачем у справі. У судовому засіданні судом було вирішено відмовити у задоволенні вищенаведеного клопотання.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких підстав, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представників відповідача та третьої особи, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку розгляду справи і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Крім викладеного судом встановлено, що 16.06.2005 року між ВАТ «Крименерго» та військовою частиною А1656 укладений договір №4039 про постачання електричної енергії, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору та додатків до нього, які є невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 2.2.4 договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії між енергомережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».
Пунктом 9.2 договору передбачено, що усі зміни та додатки до цього договору оформлюються у письмовому вигляді, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.
Відповідно до додаткової угоди від 03.01.2006 року Ялтинська КЕЧ є сплачувачем за договором №4039 від 16.06.2005 року.
Пунктом 3.3 додаткової угоди визначено доповнити договір новим пунктом наступного змісту: Сплачувач зобов'язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно до умов додатку «Порядок розрахунків», а також здійснювати оплату за послуги та компенсацію перетоку реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».
Додатковою угодою від 11.12.2006 року сторони визначили, що розпорядником грошових коштів за поставлену електроенергію споживачу є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя (а.с. 20-22).
Вищенаведеною додатковою угодою сторони визначили, що сплачувач зобов'язується здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».
З додаткових угод від 27.07.2012 року, 05.01.2012 року вбачається, що Квартирно-експлуатаційний відділ Міністерства оборони України у місті Сімферополі є сплачувачем за договором про постачання електроенергії №4039 від 16.06.2005 року.
В матеріалах справи наявний додаток №5 до договору №4039 від 16.06.2005 року, який визначає порядок розрахунків за перетік реактивної електроенергії (а.с. 23-26).
Додатковою угодою від 04.04.2012 року до договору №4039 вирішено виключити з договору додаток №5. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що ця додатково угода складена у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з часу його підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору на поставку електроенергії №4039 від 16.06.2005 року, інші умови договору залишаються незмінними та сторони підтверджують по ним усі зобов'язання.
З вищенаведеної додаткової угоди вбачається, що її було підписано директором енергозбуту ПАТ «Крименерго» 04.04.2012 року, командиром військової частини А-1656 04.04.2012 року, начальником відділу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя 04.04.2012 року.
З розрахунку заборгованості за спожиту реактивну електроенергію до договору №4039 позивача (а.с. 70) вбачається, що позивачем було нарахована заборгованість за червень 2012 року у сумі 8 813,03 грн.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору про постачання електричної енергії та регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі -Правила).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
Відповідно до пункту 3.5 Правил у разі виникнення зустрічного перетікання електричної енергії між електричними мережами споживача та електропередавальної організації розрахункові засоби обліку електричної енергії мають забезпечувати облік активної та реактивної електричної енергії в обох напрямках.
При цьому, відповідно до положень пункту 5.5 Правил порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей умовами при укладені договору про постачання електричної енергії.
Судом встановлено, що сторони при укладенні договору дійшли згоди щодо всіх істотних умов, у тому числі, щодо здійснення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та споживачем.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором щодо поставки електричної енергії та виставлення відповідних рахунків виконав належним чином, відповідачем було сплачено за отриману енергію, станом до червня 2012 року.
Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Під час судового засідання представником позивача було зазначено, що прибору обліку електроенергії у військовій частині А1656 не має, у зв'язку з чим сторонами було узгоджено Додаток №5 до договору №4039 від 16.06.2005 року, а саме Порядок розрахунків за перетік реактивної електроенергії. На питання суду щодо альтернативного визначення вартості реактивної електроенергії, представником позивача було зазначено, що після підписання додаткової угоди від 04.04.2012 року, а саме після отримання листа від 07.06.2012 року, такі нарахування не здійснювались у зв'язку з виключенням з договору Додатку №5, що унеможливлює здійснювати такі нарахування.
Посилання позивача, як на обґрунтування своєї правової позиції, на лист Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя відповідно до якого останній направляв додаткову угоду від 04.04.2012 року до договору №4039 про внесення змін у чинний договір про постачання електроенергії у червні 2012 року є помилковими, оскільки вищезазначений лист свідчить лише про його відправлення та не може бути належним доказом того, що додаткова угода між сторонами була підписана у червні 2012 року, та з самої угоди вбачається, що вона набуває чинності з часу її підписання.
Крім того, нарахування 8 813,03 грн. за червень 2012 року є передчасним, оскільки, сам позивач посилається на лист Квартирно-експлуатаційного відділу, який містить дату відправлення 07.06.2012 року, що унеможливлює фактичне використання електроенергії відповідачем у червні 2012 року.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
1. У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено - 12 вересня 2013 року
Суддя О.С. Грицай