Справа № 0417/10542/2012
Пров. № 2/202/281/2013
Іменем України
11 вересня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Шклярука Д.С.
при секретарі - Пугач Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська Лисенко О.М. в інтересах позивача ОСОБА_2, яка є законним представником малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Дніпропетровської філії, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, третя особа - Орган опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання недійсним проведення прилюдних торгів, скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації майна та скасування акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, виключення з акту опису та арешту майна, визнання права спільної сумісної власності, -
Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська звернувся до суду із вказаною позовною заявою в якій, уточнивши позовні вимоги, просить суд: визнати недійсними прилюдні торги проведені Дніпропетровською філією ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», що відбулися 25.02.2011 року щодо реалізації нерухомого майна ОСОБА_6, а саме квартири АДРЕСА_1, в частині продажу належної на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 частки квартири; визнати недійним та скасувати протокол проведення прилюдних торгів в частині продажу належної на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 частки квартири; визнати недійсним та скасувати акт від 10.03.2011 року про проведення прилюдних торгів складений державним виконавцем Ванжою О.В. в частині продажу належної на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 частки квартири; визнати недійсним та скасувати свідоцтво від 14.04.2011 року про придбання ОСОБА_5 спірної квартири з прилюдних торгів в частині продажу належної на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 частки квартири; виключити з акту опису і арешту майна від 14.05.2010 року частку квартири належну на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_2 право спільної з ОСОБА_6 сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1
В обґрунтування позову прокурор вказує на те, що спірна квартира належала ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності з 15.05.1991 року.
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2008 року ОСОБА_6 був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та йому було призначено покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто йому належного майна.
Під час виконавчого провадження державний виконавець Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції в порушення п. 6 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5.1.4 Інструкції про вчинення виконавчих дій, достовірно знаючи, що спірна квартира належить ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, не звернувся до суду з відповідним поданням про визначення частки ОСОБА_6 у спільній сумісній власності подружжя на яку може бути звернено стягнення, та звернув стягнення на квартиру в цілому, без згоди співвласника квартири ОСОБА_2, чим було порушено не тільки законні права та інтереси останньої, а також права та інтереси малолітніх дітей ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Незаконні дії Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо арешту та в подальшому щодо реалізації квартири в цілому незаконно позбавили ОСОБА_2 її права на часту у спільній сумісній власності подружжя та залишили її малолітніх дітей без єдиного житла.
Прокурор прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська, він же і представник, ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала та просила пред'явлену позовну заяву задовольнити. В обґрунтування позову посилалася на обставини викладені у позовні заяві.
ОСОБА_2, яка є законним представником малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, також підтримала пред'явлену прокурором позовну заяву та просила її задовольнити. В судовому засідання зазначила, що вона не погоджується із рішеннями та діями Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області та процедурою торгів, оскільки як вона, так і її малолітні діти залишилися без єдиного житла та на сьогоднішній день їм ніде жити.
Представник Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області - головний державний виконавець Ванжа О.В. проти задоволення позову заперечував та посилався на обставини викладені у письмових запереченнях. Зауважив, що будь-яких порушень з боку державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження щодо конфіскації майна засудженого ОСОБА_6 допущено не було. Реалізація конфіскованого майна була здійснена у відповідності до вимог закону.
Представник приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Дніпропетровської філії в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення прости позову відповідно до яких просив пред'явлений позов залишити без задоволення.
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та вказав на законність придбання ним спірної квартири з прилюдних торгів та на відсутність у діях державного виконавця будь-яких порушень чинного законодавства України. Також вказував на обставини викладені у письмових запереченнях проти позову, зауваживши на тому, що він є добросовісним набувачем спірної квартири в цілому.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, завчасно письмовою заявою сповістив про можливість розгляду справи за його відсутності.
Представник Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська питання щодо задоволення позову чи то про відмову у позовних вимогах відніс на розсуд суду та посилався на обставини викладені у письмових поясненнях.
Представник Органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради позовні вимоги підтримав та пред'явлену прокурором позову заяву просив задовольнити у повному обсязі та посилався на обставини викладені у письмових поясненнях, зазначив, що незаконне відчуження квартири мало за собою наслідком позбавлення малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також їхньої матері ОСОБА_2, єдиного житла.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріли справи та надані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 15.09.1990 року та від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спірна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1, була придбана ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу від 15 травня 1991 року.
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2008 року ОСОБА_6 був визнаний винний у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України та із застосуванням ст. 70 КК України був засуджений до покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного особисто йому майна.
14.07.2008 року до Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов виконавчий лист № 1-7 від 08.07.2008 року, виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про конфіскацію майна ОСОБА_6 на користь держави.
16.07.2008 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вищевказаного виконавчого документу.
29.09.2008 року державним виконавцем було накладено арешт на все майно належне боржнику ОСОБА_6, про що було винесено відповідну постанову.
В подальшому державним виконавцем проводилися дії пов'язані із з'ясуванням наявності у боржника конкретного майна.
23.04.2010 року на адресу Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області надійшла відповідь Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» відповідно до якої за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15 травня 1991 року, посвідченого І Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3-1503.
14.05.2010 року державним виконавцем проведені відповідні виконавчі дії про що було складено акт опису та арешту майна боржника, відповідно до якого було арештовано вищевказану квартиру. Зазначені дії були проведені без входження до квартири відповідно до технічної документації, наданої КП «ДМБТІ». Копія акту 04.06.2010 року була направлена на адресу боржника. Докази вручення акту відсутні.
З травня 2010 року по грудень 2010 року державним виконавцем проводилися дії щодо оцінки, переоцінки вказаного нерухомого майна та проведення прилюдних торгів з його реалізації.
16.12.2010 року на адресу Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надійшла заява від ОСОБА_2, згідно з якою остання просила призупинити реалізацію квартири, оскільки судом розглядається спір про розподіл майна подружжя. Однак, в задоволенні такої заяви державним виконавцем було відмовлено.
04.03.2011 року на адресу Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від ПП «СП «Юстиція» надійшли акт про надання послуг, протокол проведення прилюдних торгів та протокол присутності від 25.02.2011 року, які підтверджують факт продажу майна. Також на депозитний рахунок від переможця торгів ОСОБА_5 надійшли кошти за придбане майно у розмірі 120416,50 грн., які в свою чергу з відрахуванням суми коштів у розмірі 1500,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій, були перераховані на користь держави.
10.03.2011 року державним виконавцем був складений відповідний акт про проведення прилюдних торгів з продажу арештованого нерухомого майна, копії акту були направлені переможцю торгів та ОСОБА_6
04.04.2011 року державним виконавцем виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-7 від 08.07.2008 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про конфіскацію майна ОСОБА_6 на користь держави завершено, про що була винесена відповідна постанова про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до свідоцтва від 14.04.2011 року, посвідченого державним нотаріусом І Дніпропетровської державної нотаріальної контори, на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого Індустріальним відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 10.03.2011 року, ОСОБА_5 належить на праві власності АДРЕСА_1, яка раніше належала ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.1991 року.
Вказаний правочин був зареєстрований в державному реєстрі правочинів.
Отже, встановлені обставини свідчать, що станом на час проведення виконавчих дій ОСОБА_2 разом з малолітньою донькою та сином проживали у вищевказаній квартирі, що державним виконавцем з'ясовано не було.
ОСОБА_2 зверталася до Індустріального ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції з питання права на спірну квартиру та ставила на вирішення державного виконавця питання про призупинення реалізації майна у зв'язку з розглядом судом справи про його розподіл між співвласниками, якими є вона та її чоловік ОСОБА_6
20.01.2011 року державним виконавцем на адресу ОСОБА_2 було направлено відповідь та повідомлено про відсутність підстав для обов'язкового зупинення виконавчого провадження, також зазначено, що ОСОБА_2 не є стороною виконавчого провадження, а тому державний виконавець не може надавати їй жодної інформації щодо примусового виконання судового рішення. Дані обставини були викладені у повідомленні Індустріального відділу державної виконавчої служби від 21.05.2012 року.
Державний виконавець при здійсненні виконавчих дій щодо конфіскації майна боржника не вчинив дії, передбачені п. 5.6.11 Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 з послідуючими змінами та в редакції станом на час виникнення правовідносин щодо накладення арешту на спірну квартиру, яким визначено, що державний виконавець роз'яснює сторонам та зацікавленим особам, які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, що вони мають право оскаржити дії державного виконавця, а також звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, не роз'яснив ОСОБА_2, як дружині боржника її відповідне право та право на вирішення питання щодо права на спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку.
Крім того, державний виконавець не взяв до уваги, що відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції станом на час виникнення правовідносин, що арешт накладається саме на майно боржника.
У випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця, що передбачено ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що питання щодо визначення частки майна боржника у майні, яке є спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6, державним виконавцем у встановленому законом порядку не вирішувалося.
У зв'язку з допущеними порушеннями державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції обов'язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, під час здійснення виконавчих дій та підготовчих дій щодо проведення прилюдних торгів, квартира АДРЕСА_1, яка є спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6, на яку ОСОБА_2 має право згідно положень Сімейного кодексу України, була продана в цілому з прилюдних торгів 25.02.2011 року.
Відповідно до ст. 6 (1) Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 р. "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст. 1 Першого Протоколу до вказаної Конвенції, ратифікованого Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 р. "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 6 ст. 50, ч. 2 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до договору про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 25.10.2010 року укладеного між Індустріальним відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та ПП «СП «Юстиція», останнє здійснює реалізацію на прилюдних торгах квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно протоколу № 08/327/10/К-17н-1 від 25.02.2011 року Дніпропетровською філією ПП «СП «Юстиція» прилюдні торги по реалізації вищевказаної квартири, належної ОСОБА_6 та ОСОБА_2, переможцем тору є ОСОБА_5
На підставі акту проведення прилюдних торгів з реалізації квартири від 10.03.2011 року, складеного державним виконавцем, державним нотаріусом І Дніпропетровської державної нотаріальної контори Кулєшовим Я.О. було видано свідоцтво про право власності від 14.04.2011 року на зазначену квартиру.
Порядок реалізації арештованого майна передбачений Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5, які діяли на час виникнення правовідносин.
Недотримання вимог зазначеного Тимчасового положення під час проведення названих торгів, Інструкції про проведення виконавчих дій, а також вимог названих статей Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для визнання цих торгів недійсними.
Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи та виконавчого провадження, прилюдні торги щодо продажу квартири, яка належала ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності проведені з порушення вимог зазначеного законодавства.
Так, відповідно до п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі - Тимчасове положення) спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення учасників виконавчого провадження про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. В судовому засіданні було встановлено, що ані ОСОБА_6, ані ОСОБА_2 не знали коли саме та де здійснюватимуться прилюдні торги з продажу належної їм на праві спільної сумісної власності квартири.
Письмовими поясненнями відповідач ОСОБА_6 повідомив, що державний виконавець в порушення ст.ст. 11, 27 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, жодного разу не повідомив його про проведення виконавчих дій щодо реалізації квартири. Всі документи виконавчого провадження надсилалися на адресу його реєстрації: АДРЕСА_1, хоча державному виконавцю було добре відомо, що в цей час він відбував покарання у виді позбавлення волі в місцях позбавлення волі. В матеріалах виконавчого провадження наявне поштове повідомлення від 25.08.2010 року (а.с. 164) про вручення йому документів за місцем реєстрації, згідно з яким документи йому було вручено під розписку. Але у вказаний період він відбував покарання в виді позбавлення волі у Криворізькій ВК № 80 з якої звільнився лише 11.10.2011 року. Не повідомляючи його про хід виконавчого провадження з реалізації їхньої з ОСОБА_2 спільної квартири державний виконавець порушив його право, передбачене ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».
13.05.2010 року ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до державного виконавця з проханням не здійснювати заходи щодо конфіскації квартири, оскільки вони з ОСОБА_6 звернулися за допомогою у зв'язку з оскарженням судового рішення.
18.11.2010 року державний виконавець надсилав на адресу реєстрації ОСОБА_6 та ПП «СП «Юстиція» повідомлення про здійснення переоцінки майна, а 22.11.2010 року було надіслано відповідний акт про переоцінку.
16.12.2010 року ОСОБА_2 звернулася до державного виконавця з заявою в якій просила призупинити реалізацію майна повідомивши, що в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська розглядається справа про поділ майна. Таке клопотання ОСОБА_2, як зацікавленої особи, державним виконавцем було залишено без задоволення.
В матеріалах справи (а.с. 178, 180, 185) наявні листи - повідомлення від 06.12.2010 року ПП «СП «Юстиція» за вих. 01-08/1453, від 21.12.2010 року за вих. 01-08/1550, від 27.01.2011 року за вих. № 01-03/91 на адресу Індустріального ВДВС ДМУЮ та адресу місця реєстрації ОСОБА_6 про дату та час проведення прилюдних торгів з реалізації спірної квартири. Проте, не надано доказів на підтвердження того, що учасники виконавчого провадження, зокрема ОСОБА_6, отримували дане повідомлення та їм було відомо по дату, час та місце проведення торгів.
12.01.2011 року державний виконавець надсилав на адресу реєстрації ОСОБА_6 та ПП «СП «Юстиція» повідомлення про здійснення переоцінки майна, яке було отримано ОСОБА_2, а 10.02.2011 року було надіслано відповідний акт про переоцінку. Докази про вручення акту відсутні.
В матеріалах справи наявний лист від 14.03.2011 року на адресу місця реєстрації ОСОБА_6 та на адресу місця проживання ОСОБА_5 відповідно до якого було надіслано копію акту про проведення прилюдних торгів. Докази про отримання ОСОБА_6 акту також відсутні.
Отже, державний виконавець будучи обізнаним про те, що боржник ОСОБА_6 відбуває покарання у місцях позбавлення волі згідно з вироком суду, надсилав на адресу його проживання повідомлення про хід виконавчого провадження, що позбавило боржника права на оскарження, в т.ч. права на оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця, оцінки майна тощо.
В порушення п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій (далі - Інструкція), якою передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис. У разі відмови боржника від прийняття копії звіту про оцінку майна державний виконавець складає про це акт у присутності понятих, після чого боржник вважається таким, що ознайомлений з оцінкою майна (абз. 5 п. 5.12.5 Інструкції).
Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи, передбачені абзацами чотирнадцятим - дев'ятнадцятим пункту 5.11 цієї Інструкції.
За таких обставин суд вважає, що прилюдні торги не можуть бути визнані такими що відбулися на законних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 1 ст. 61, ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що прилюдні торги щодо продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, були проведені з порушенням вимог Тимчасового положення та Закону України "Про виконавче провадження", тому позовні вимоги позивача в частині визнання недійсними прилюдні торги, акту проведення прилюдних торгів з реалізації квартири та свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на зазначену квартину є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів в частині продажу належної на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 частки квартири задоволенню не підлягають, оскільки протокол проведення прилюдних торгів є лише формою проведених прилюдних торгів, який укладається за результатами проведення відповідного аукціону. Позовні вимоги, що стосуються виключення з акту опису і арешту майна від 14.05.2010 року частки квартири належної на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2; визнання за ОСОБА_2 права спільної з ОСОБА_6 сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають, оскільки в даному випадку питання щодо повернення, витребування майна може бути вирішено шляхом подання віндикаційного позову до ОСОБА_5 Визнання судом процедури порядку прилюдних торгів з порушенням є підставою для витребування майна у добросовісного набувача.
Посилання відповідача ОСОБА_5 на те, що він є добросовісним набувачем квартири, не може бути підставою для відмови у визнанні недійсними прилюдних торгів, оскільки судом встановлено, що торги були проведені з порушенням зазначених норм законодавства. В результаті значних порушень з боку державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області були порушені права та законні інтереси ОСОБА_2 і її малолітніх дітей, в результаті чого було відчужено квартиру, яка є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та на яку остання має право відповідно до положень Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, на що також звернув увагу Апеляційний суд Дніпропетровської області у своїй окремій ухвалі від 31 травня 2012 року зазначивши, що дане питання необхідно довести до відома прокурора Дніпропетровської області для вжиття відповідних заходів щодо усунення причин та умов, в результаті яких порушені права та інтереси ОСОБА_2 відносно спірної квартири.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська - задовольнити частково.
Визнати недійсними прилюдні торги проведені Дніпропетровською філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» 25 лютого 2011 року щодо реалізації квартири АДРЕСА_1.
Визнати недійсним свідоцтво від 14 квітня 2011 року, зареєстроване в реєстрі за № 1-787, про придбання ОСОБА_5 з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1.
Визнати недійсним акт від 10.03.2011 року про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, складений державним виконавцем.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.С. Шклярук