Рішення від 10.09.2013 по справі 922/3558/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.Справа № 922/3558/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Новопавловський гранітний кар'єр", 53282, Дніпропетровська область, Нікопольський район, сел. Кам"янське, вул. Озерна, буд. 40; код ЄДРПОУ 00292304;

до публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33", 61009, м. Харків, вул. Железнякова, 235, код 05422384;

про стягнення 1175387,99грн.

за участю представників:

позивача - Карпенко В.П., довіреність №1619 від 05.09.2013р., Ярошенко Н.Г., довіреність №710 від 13.05.2013р.;

відповідача - не з"явився.

В розпочатому судовому засіданні роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства "Новопавловський гранітний кар'єр" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" про стягнення 1156723,13грн. основної заборгованості, 2312,29грн. інфляційних втрат, 16352,57грн. - 3% річних від простроченої суми.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки гранітної продукції №01/06-11 від 01.06.2011р., а саме щодо повної та своєчасної оплати отриманого від позивача товару, в зв"язку з чим позивачем, окрім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача річні та інфляційні. В якості правового обгрунтування позову позивач посилається на приписи ст. 625 ЦК України та ст. 193 ГК України, п.п. 1.1., 1.2., 3.2., 8.1. договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.08.2013р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.09.2013р.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять суд позов задовольнити, посилаючись при цьому на те, що оскільки відповідачем в порушення п.1.1. договору не оплачено поставлений позивачем товар, за період з січня 2013 року по травень 2013 року останньому нараховано інфляційні втрати у розмірі 2312,29грн., та три проценти річних в сумі 16352,57грн. за період з 18.12.2012р. по 07.06.2013р., датою з якої нараховуються річні та інфляційні втрати позивач обрав наступний день після отримання відповіді відповідача на претензію №2747 від 07.12.2012р., в якій відповідач підтверджує наявність заборгованості перед позивачем в сумі 1156723,13грн. та зазначає про те, що при наявності фінансових можливостей сума боргу буде погашатися в першочерговому порядку. Також з відповіді на претензію №728 від 17.12.2012р. (том 1-ий, а.с. 184) вбачається, що відповідач пропонував реструктуризувати наявну заборгованість, але як зазначили представники позивача домовленості сторонами досягнуто не було і незважаючи на те, що останнім місяцем оплати заборгованості за графіком запропонованим відповідачем є червень 2013 року, сума заборгованості у розмірі 1156723,13грн. станом на момент розгляду даної справи відповідачем не сплачена. На вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі позивачем надано до суду документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі й докази надіслання акту звірки від 04.09.2013р. відповідачеві.

ВІдповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та докази, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі, не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні про вручення судової ухвали про порушення провадження у справі відповідачу 30.08.2013р.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між публічним акціонерним товариством "Новопавлівський гранітний кар"єр" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" (покупець) 01.06.2011р. укладено договір поставки гранітної продукції №01/06-11 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався систематично постачати покупцю гранітну продукцію (товар), а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору. Найменування та кількість продукції вказується у поданій позивачем заявці згідно п.1.2. договору.

Відповідно до п.3.2. договору загальна сума договору визначається за загальною сумою видаткових накладних, за якими був отриманий товар на весь час дії договору.

Пунктом 11.1. договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р.

В період дії даного договору, відповідно до поданих відповідачем заявок від 20.06.2011 р. №573, від 30.06.2011 р. №598, від 30.11.2011 р. №599, від 04.07.2011 р. №603, від 29.08.2011 р., №823, від 01.08.2011 р. №723, від 04.08.2011 р. №751, від 08.08.2011 р. №762, від 12.09.2011р. №855, від 24.10.2011 р. №990 (том 1-ий, а.с.36-44а), позивач поставив відповідачу залізничним транспортом гранітну продукцію на суму 5396723,13 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними:

- від 21.06.2011 р. №371, 23.06.2011 р. №374, 25.06.2011 р. №380, 26.06.2011 р. №381, 27.06.2011 р. №382, №383, 30.06.2011 р. №412; від 02.07.2011 р. №435, №436, №437, №438, від 04.07.2011 р. №441, від 05.07.2011 р. №442, від 06.07.2011 р. №447, №448, від 08.07.2011 р. №459, №461, від 11.07.2011 р. №470, №471, 12.07.2011 р. №476, від 13.07.2011 р. №479, №486, 14.07.2011 р. №489, від 15.07.2011 р. №491, 16.07.2011 р. №492, №493, від 18.07.2011 р. №500, №501, 19.07.2011 р. №502, 20.07.2011 р. №510, від 21.07.2011 р. №513, від 24.07.2011 р. №517, від 25.07.2011 р. №518, №519, №527, від 26.07.2011 р. №531, №532, від 30.07.2011 р. №561; від 01.08.2011 р. №580, №581, №582, №583, №584, №585, №586, від 02.08.2011 р. №599, №600, від 04.08.2011 р. №615, №616, №617, №618, №619, №620, №621, №622, №623, №624, №625, №626, №627, №628, №629, №630, №631, №632, №633, №634, №635, №636, №637, №638, №639, №640, №641, №642, №643, №644, №645, №646, від 05.08.2011 р. №657, від 06.08.2011 р. №659, від 07.08.2011 р. №662, від 08.08.2011 р. №669, №670, від 09.08.2011 р. №674, від 10.08.2011 р. №645, №677, від 11.08.2011 р. №685, №687, від 12.08.2011 р. №689, від 13.08.2012 р. №690, 14.08.2011 р. №691, від 16.08.2011 р. №703, від 22.08.2011 р. №730, від28.04.2011 р. №742, від 29.08.2011 р. №749, від 30.08.2011 р. №755, №759, від 31.08.2011 р.№761; від 01.09.2011 р. №781, від 02.09.2011 р. №788, від 03.09.2011 р. №794, від 04.09.2011 р. №795, р. №798, від 07.09.2011 р. №807, від 08.09.2011 р. №815, від 09.09.2011 р. №822, №823, 13.09.2011 р. №835, від 14.09.2011 р. №839, від 16.09.2011 р. №850, від 17.09.2011 р. №854, №855, від 19.09.2011 р. №858, від 21.09.2011 р. №872, від 23.09.2011 р. №886, від 24.09.2011 р. №887, від 28.09.2011 р. №899; від 01.10.2011 р. №933, від 04.10.2011 р. №942, від 05.10.2011 р. №952, від 07.10.2011 р. №958, від 17.10.2011 р. №985, від 18.10.2011 р. №998, від 20.10.2011 р. №1009, від 21.10.2011 р. №1014, від 23.10.2011 р. №1015, від 29.10.2011 р. №1029, від 28.10.2011 р. №1042, від 29.10.2011 р. №1044, від 30.10.2011 р. №1047; від 02.11.2011 р. №1069, від 03.11.2011 р. №1074, №1075, від 04.11.2011 р. №1083, від 05.11.2011 р. №1086, від 06.11.2011 р. №1091 (том 1-ий, а.с. 45-180).

Поставлений товар оплачений відповідачем частково в сумі 4240000,00 грн., в зв"язку з чим сума основної заборгованості складає 1156723, 13 грн. (один мільйон сто п'ятдесят шість тисяч сімсот двадцять три грн. 13 коп.). Наявність заборгованості підтверджується також актом звіряння від 01.10.2012 р. взаємних розрахунків (том 1-ий, а.с. 181) та відповідю на претензію №728 від 17.12.2012р. (том 1-ий, а.с. 184), з якої вбачається, що відповідач, як вже зазначалося вище пропонував реструктуризацію наявної заборгованості, але як зазначили представники позивача домовленості сторонами досягнуто не було і незважаючи на те, що останнім місяцем оплати заборгованості за графіком запропонованим відповідачем є червень 2013 року, сума заборгованості у розмірі 1156723,13грн. станом на момент розгляду даної справи відповідачем не сплачена, доказів оплати в матеріалах справи не міститься та не надано відповідачем, хоча останній належним чином повідомлений про судовий розгляд даної справи.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 1156723,13грн.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за період з січня 2013 року по травень 2013 року інфляційних втрат у розмірі 2312,29грн., та трьох процентів річних в сумі 16352,57грн. за період з 18.12.2012р. по 07.06.2013р., датою з якої нараховуються річні та інфляційні втрати позивач обрав наступний день після отримання відповіді відповідача на претензію №2747 від 07.12.2012р., що не порушує прав відповідача (хоча позивач, в контексті вищевказаного, має підстави для нарахування інфляційних втрат та річних з наступного дня отримання відповідачем товару, окремо за кожною неоплаченою накладною).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього за період з січня 2013 року по травень 2013 року інфляційних втрат у розмірі 2312,29грн., та трьох процентів річних в сумі 16352,57грн. за період з 18.12.2012р. по 07.06.2013р., заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи, які складаються з 23507,46грн. судового збору, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічне акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" (61009, м. Харків, вул. Железнякова, 235, код 05422384) на користь публічного акціонерного товариства "Новопавловський гранітний кар'єр" (53282, Дніпропетровська область, Нікопольський район, сел. Кам"янське, вул. Озерна, буд. 40; код ЄДРПОУ 00292304) 1156723,13грн. основної заборгованості, 2312,29грн. інфляційних втрат, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 16352,57грн. та 23507,46 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 12.09.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.

Попередній документ
33435739
Наступний документ
33435741
Інформація про рішення:
№ рішення: 33435740
№ справи: 922/3558/13
Дата рішення: 10.09.2013
Дата публікації: 13.09.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: